Питання для самоперевірки:

1. Визначте коло суб’єктів конституційного контролю в зарубіжних країнах?

2. Який правовий наслідок визнання закону або іншого акта неконституційним?

3. Чи може бути оскаржене рішення органу конституційного контролю?

Методичні рекомендації

1. Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю

Конституції, закони про конституційні суди та їх регламенти закріплюють загальну процедуру органів конституційного контролю, яка визначає порядок підготовки справ, суб'єктів конституційного контролю, ведення судових засідань і винесення рішень.

Конституційний контроль у конституційних судах здійснюється звичайно за правилами судової процедури, а у конституційних радах — в іншому порядку.

Коло об'єктів конституційного контролю, тобто фізичних і юридичних осіб, а також державних органів, що мають право звернення до Конституційного Суду, залежить як від підходу законодавця до цього питання у кожній конкретній країні, так і від категорії справ, підвідомчих конституційним судам.

В одних зарубіжних країнах коло суб'єктів конституційного контролю досить широке, а в інших, навпаки, — вузьке. Так, згідно зі ст. 125 Конституції Російської Федерації Конституційний Суд вирішує справи про відповідність Конституції за запитами Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, однієї п'ятої членів Ради Федерації чи депутатів Державної Думи, уряду, Верховного Суду та Вищого Арбітражного Суду, органів законодавчої та виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації.

За Конституцією Республіки Болгарія (п. І ст. 150) Конституційний Суд діє за ініціативою не менш як однієї п'ятої народних представників, Президента, Ради Міністрів, Верховного касаційного суду, Верховного адміністративного суду та головного прокурора, а також громадських рад по спорах між органами місцевого самоврядування та центральними виконавчими органами.

Досить широке коло суб'єктів конституційного контролю існує в Австрії, Іспанії та деяких інших зарубіжних країнах. Скорочення кількості суб'єктів конституційного контролю (Франція, Ірландія, Італія) приводить до того, що виконавча влада (глава держави та уряд) уможливлює обмеження повноваження законодавчої влади.

У деяких зарубіжних країнах передбачена процедура розгляду в Конституційному Суді індивідуальної скарги на порушення конституційних прав (Російська Федерація, Німеччина, Словаччина та ін.). Як правило, конституційна скарга може бути подана особою, конституційне право якої порушено, тільки після розгляду справи у звичайному судовому порядку.

Проте слід пам'ятати, що широке коло суб'єктів конституційного контролю можливе за умов розвинутої правової системи.

Тема 2.9 Органи місцевого самоврядування в

зарубіжних країнах

План

1. Конституційне регулювання компетенції місцевих органів та їх відносин з

центральною владою у зарубіжних країнах

Література

Основна:

1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. — Тернопіль: «Астон», 2003. — С. 412-420

Додаткова:

1. Гринюк Р.Ф., Захарченко М.Я. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. – Видання друге, перероб. і допов. – К.: Істина, 2009. – С. 138-144

Питання для самоперевірки:

1. Проаналізуйте компетенцію органів місцевого управління в зарубіжних країнах.

2. Встановіть, що складає фінансову основу діяльності місцевих органів управління і самоврядування?

3. Охарактеризуйте відносини органів місцевого управління з центральною владою.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ