Іі.3 Зовнішньоекономічні зв’язки урср з іншими країнами

Історія України. Новітня доба: Зовнішньоекономічне співробітництво УРСР з іншими країнами почалося відразу після завершення Другої світової війни. 18 грудня 1945 р. УРСР приєдналася до міжнародної організації – Адміністрації допомоги і відбудови Об’єднаних Націй, створеної в 1943 р. у Вашингтоні з метою надання без будь-якого відшкодування допомоги країнам, окупованих нацистською Німеччиною. Фонд ЮНРРА формували внески держав-учасниць Антигітлерівської коаліції, які не були окуповані під час Другої світової війни. Міжнародна організація доставила в УРСР продовольства на суму 100,3 млн. дол. США, устаткування і матеріалів для промисловості і сільського господарства на 34,4 млн. дол., медичного обладнання на 2,3 млн. дол. Особливо важливими були поставки продовольства (288 тис. т). Сучасні вчені визнають, що міжнародна допомога врятувала чимало людських життів. У 1947 р. ЮНРРА була замінена новою структурою – Міжнародною організацією у справах біженців (МОБ). Загалом допомога республіці тривала до 1 квітня 1948 р. За цей час УРСР отримала з 15 країн світу товарів майже на 207 млн. дол.

Однак у наступні роки сутність зовнішньоекономічного співробітництва УРСР з іншими країнами зводилася переважно до її участі в системі зовнішньоекономічних зв’язків СРСР. Республіка фактично виконувала роль одного з економічних регіонів, покликаного забезпечувати експортні поставки. Ця сфера в СРСР перебувала винятково під контролем загальносоюзних відомств, які не враховували ні республіканських кордонів, ні національних меж. За цих умов підприємствам, розташованим на території УРСР, Москва часто нав’язувала невигідні для них умови співробітництва. Крім того, запланована центром спеціалізація обумовлювала структурну диспропорцію економіки республіки. Так, медичні препарати до УРСР поставляли Болгарія, Польща, Угорщина, натомість розвиток фармацевтичної промисловості республіки гальмувався.

Водночас в цій ситуації були й певні переваги, адже Москва здійснювала тиск не тільки на УРСР, а й на всі союзні республіки і країни – члени Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), змушуючи їх до співробітництва. Завдяки цьому підприємства, розміщені на території республіки, змогли експортувати своїм торгово-економічним партнерам продукцію, яка не завжди була конкурентоздатною на світовому ринку. Натомість із ,,братніх країн’’ надходила достатньо дешева та якісна продукція, яка мала підвищений попит у населення.

Зовнішньоекономічне співробітництво УРСР спочатку розвивалося переважно з країнами ,,соціалістичного блоку’’ і координувалося по лінії РЕВ.

В.М.Литвин (Історія України): Реальні зв’язки України з іншими країнами в галузі економічних відносин розвивалися здебільшого по лінії Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). У цих зв’язках Україна виступала як частина Радянського Союзу. Виявити її участь у зв’язках між СРСР та іншими країнами-членами РЕВ не завжди вдається, оскільки в деяких випадках статистичні дані не мали зрізу по союзних республіках. Однак через те, що УРСР територіально прилягала до більшості країн РЕВ, її участь у зовнішньоекономічній діяльності СРСР-РЕВ була вагомою. У країни Центрально-Східної Європи спрямовувалося до 80 відсотків українського експорту. Найбільше Україна експортувала сировинні ресурси, метал, паливо і сільськогосподарську продукцію. Натомість вона отримувала машини, устаткування, товари народного споживання. Поступово в українському експорті почала зростати частка продукції машинобудування. У 1964 р. розпочався експорт літаків ТУ-124 і АН-24.

У другій половині 50-х років країни РЕВ стали переходити від простих зовнішньоторговельних зв’язків до товарного обміну, заснованого на міжнародному поділі праці. Це передбачало координацію народногосподарських планів по кожній галузі промисловості, встановлення кооперативних зв’язків і налагодження спеціалізації виробництва з урахуванням потреб і можливостей кожного учасника РЕВ. У 1962 р. було створено Міжнародний банк економічного співробітництва, який взяв на себе фінансування будівництва підприємств, у продукції яких були зацікавлені всі учасники РЕВ. Свої розрахунки банк здійснював у перевідних рублях, курс яких був штучно завищений порівняно з курсом американського долара.

Поступово виявилися переваги України як регіону, що економічно об’єднував інші республіки СРСР з великими природними багатствами і країни Центрально-Східної Європи. У 1964 р. стали до ладу нафтопровід ,,Дружба’’ і перша черга об’єднаної електроенергетичної системи ,,Мир’’. Ці об’єкти будувалися спільними зусиллями СРСР, НДР, Польщі, Чехословаччини та Угорщини.

Інтеграційні процеси між зовнішнім (країни Центрально-Східної Європи) і внутрішнім (союзні республіки) поясами радянської імперії відбувалися з мінімальним впливом світового ринку. Будучи адміністративно спрямовуваними з Москви, вони нерідко набували патерналістського забарвлення. Кремль старався зміцнювати свою імперію не тільки силовими, але й економічними засобами. У таких випадках підприємствам, розташованим на території України, нав’язувалися невигідні умови співробітництва.

Наприкінці 50-х рр. у країнах-членах РЕВ будувалося більше 800 промислових об’єктів з радянською технічною допомогою. Українські фахівці й українські підприємства брали участь у спорудженні таких великих будов, як металургійні комбінати в Польщі та Болгарії, машинобудівні заводи в Угорщині, Польщі, Румунії.

ІІІ. З’ясуйте зміст таких термінів:

Організація Об’єднаних Націй, конвенція, політичний сепаратизм, ЮНРРА, Польський комітет національного визволення, квазідержава, квазісуверенітет, Керівний комітет, Рада Безпеки, ЕКОСОР, ВООЗ, ЮНЕСКО, МОП, Постійне представництво УРСР при ООН, МБО, расова дискримінація, прес-реліз, суверенітет, МОБ, РЕВ,

ІV. Яку роль у діяльності УРСР на міжнародній арені відігравали:

О.Корнійчук, Д.Мануїльський, А.Громико, В.Молотов, Ф.Рузвельт, Й.Сталін, В.Черчіль, П.Удовиченко, Л.Паламарчук

V. Знайдіть на історичній карті:

Вашингтон, Сан-Франциско, Нью-Йорк, Париж, Белград, Берлін, Індонезія. Індокитай, Болгарія, Румунія, Італія, Туреччина, Фінляндія, Угорщина, Польща, Німецька Демократична Республіка

VІ. Дайте відповіді на такі запитання і завдання:

1. З якою метою було створено Наркомат закордонних справ (НКЗС) УРСР у лютому 1944 р.? Наведіть пояснення з цього приводу, які висловлюють сучасні дослідники, і з’ясуйте, чи була у цьому рішенні якась логіка. Дайте свою оцінку цій події.

2. Розкажіть про керівництво, структуру, персональний склад і умови роботи НКЗС УРСР. Якою бачили діяльність наркомату О.Корнійчук і Д.Мануїльський? Назвіть найбільші досягнення у роботі цього відомства у 1944 р. Чи виправдалися сподівання українських дипломатів на встановлення двосторонніх дипломатичних стосунків із сусідніми державами. Відповідь обґрунтуйте.

3. З’ясуйте, яким чином Україна опинилася серед країн-засновників Організації Об’єднаних Націй. Чи була ця ідея логічною і на які перешкоди вона наштовхувалась? Коли конференція у Сан-Франциско прийняла відповідну ухвалу і як відреагувала на неї українська сторона?

4. З’ясуйте, якою була участь делегації УРСР у завершальній стадії Сан-Франциської конференції і який відгук вона отримала від української діаспори.

5. Розкажіть про найбільші здобутки діяльності УРСР в ООН впродовж 1946-1949 р. Як відреагувала республіка на прийняття Декларації прав людини у 1948 р.

6. Назвіть міжнародні конференції за участю делегації УРСР у 1946-1949 рр. Що позитивного отримала Україна від цього? Відповідь обґрунтуйте.

7. Коли Україна стала членом Постійної комісії ООН з питань освіти, науки, культури? Чим Ви можете пояснити запізнілу появу УРСР у складі ЮНЕСКО? Які важливі рішення підготувала українська делегація у 1956 р.?

8. Назвіть інші міжнародні органи ООН, у яких діяла УРСР. Що це давало українській делегації? Відповідь обґрунтуйте.

9. Яка неприємність була пов’язана з УРСР, як членом ООН, у 1955 р.? Що її породило і чи вдалося з неї вийти? Відповідь обґрунтуйте.

10. Прокоментуйте діяльність української делегації на Генеральній Асамблеї ООН у 1954-1964 рр. Що особливого було у ній? Відповідь обгрунтуйте.

11. Наведіть приклади успішної діяльності УРСР на міжнародній арені у 1965-1968 рр. Про що вони засвідчують?

12. З’ясуйте, яке відношення до Адміністрації допомоги і відбудови Об’єднаних Націй мала Україна. Охарактеризуйте розміри допомоги республіці від ЮНРРА. До яких висновків вона схиляє Вас?

13. Охарактеризуйте зовнішньоекономічну діяльність УРСР у 50-60-х рр. і з’ясуйте, наскільки вона була самостійною. Чи можна стверджувати, що через Раду Економічної Взаємодопомоги УРСР стала важливим гравцем на світових ринках? Відповідь обґрунтуйте.

14. Зробіть загальні висновки.

23