Порушення голосу

1. Характеристика голосу та фонації

2. Розвиток голосу у дітей

3. Класифікація та симптоматика голосових розладів

4. Профілактика порушень голосу

1. Характеристика голосу та фонації

Голос - сукупність різних за своєю характеристикою звуків, які виникають в результаті коливання голосових складок.

Звук голосу – коливання часточок повітря, які розповсюджуються у вигляді хвиль згущення або розрідження. Джерелом людського голосу є гортань з голосовими складками:

1. висота голосу – суб’єкт сприймання органами слуху частоти коливальних рухів. Якість висоти звуку залежить від від частоти коливань голосових складок за 1 секунду. У чоловіків частота основного тону становить від 85 до 200Гц, у жінок від 160 до 340 Гц.

2. сила голосу – залежить від амплітуди коливань голосових складок, вимірюється у децибелах, залежить від тиску повітря, яке надходить з легень

3. тембр голосу – голосове забарвлення, відображає акустичний склад звуків мовлення, які є складними, мовленнєві звуки складаються з основного тону і від обертонів (вони виникають за рахунок коливання окремих частин голосових складок і мають більшу частоту коливань)

4. резонанс – різке збільшення амплітуди коливань голосових складок, яке виникає при співпаданні частоти коливань зовнішньої сили з частотою коливань системи. При фонації співпадають коливання в порожнинах грудної клітини і надставної труби. В процесі звичної фонації беруть участь два резонатори:

• грудний

• головний

До головного резонатора відносять ті порожнини, які розташовані над піднебінням і в лицевій частині голови. Грудний резонатор складається з трахей та крупних бронхів. Повноцінний голос резонується одночасно з двох резонаторів

5. спосіб подачі голосу – (атака звуку) розрізняють:

а) м’яку атаку звуку – зімкнення голосових складок і початок видиху співпадають

б) тверда атака звуку – спочатку змикаються голосові зв’язки, а потім надходить струмінь повітря

в) атака звуку з придихом – спочатку відбувається легкий видих, а потім змикаються голосові складки.

2. Розвиток голосу у дітей

Формування людського голосу умовно поділяють на періоди

1. дошкільний період (до 6-7 років)

2. домутаційний (6,7 років – 13 років)

3. мутаційний (13-15 років)

4. після мутаційний (15-17 років)

Дошкільний період:

Діапазон голосу становить 5-6 нот (2-3 тони музичних інструментів). Голоси у дошкільників подібні: у них анатомічно мала гортань і слабкі гортанні м’язи, голосові складки короткі і тонкі. Фонація здійснюється за рахунок натягу країв голосових складок. Голоси дошкільників мало модульовані і високі

Домутаційний період:

Завершується анатомічний ріст гортані. Голос дитини поступово розвивається, збільшується діапазон до 8-12 нот.

Мутаційний період:

Мутація голосу відбувається під впливом вікової ендокринної перебудови, під впливом гормонів статевих залоз, які потрапляють у кров у представників чоловічої статі швидко розвиваються гортанні хрящі, а також передній кут щитовидного хряща. Одночасно голосові складки різко видовжуються: у хлопців у 1,5 рази, у дівчат – на 1\3. Голосові складки починають виконувати меншу кількість коливань, в результаті голос понижується на цілу октаву. У порожнині гортані з’являється слиз, почервоніння, голосові складки набрякають, виникає охриплість голосу, незвичні голосні звуки. Даний період триває від 3 ло 5 місяців, після цього у голосі з’являються нормалізовані високі і низькі тони.

Мутаційний період поділяється на стадії:

• початкова стадія (характеризується почервонінням голосових складок)

• основна (почервоніння слизової оболонки усієї гортані, наявне асиметричне коливання голосових складок)

• кінцева 9закріплення механізму голосоутворення0

Післямутаційний період:

Розширюється голосовий діапазон, голос набуває індивідуального забарвлення. Присутня слабкість голосового апарату, швидка втома голосу.