Система планів з охорони праці окремого підприємства може включати

перспективне планування (на період, більший одного року);

поточне планування (на рік);

• оперативне планування (детальні плани, спрямовані на вирішення

конкретних питань охорони праці на підприємстві в короткостроковому, до одного року, періоді).

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці — одна з провідних функцій управління охорони праці. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.

До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які вносяться до угоди, що є невід'ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших поточних планах, які підприємства та організації можуть складати на вимогу трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

Планування заходів на підприємстві передбачає:

визначення умов та безпеки праці у зв'язку з інтенсифікацією виробництва та реалізацією основних напрямків роботи з охорони праці на тривалий період;

визначення потреби у новій техніці, інженерно-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні на підставі внутрішнього та зовнішнього аудиту охорони праці, аналізу причин нещасних випадків та професійних захворювань.

Основні напрямки перспективного планування - складання комплексних планів поліпшення умов та безпеки праці і санітарно-оздоровчих заходів, які є складовою частиною економічного і соціального розвитку підприємства:

річного плану заходів з охорони праці, що включаються до колективного договору;

оперативних (квартального, місячного) планів (рішень, наказів, заходів з розслідування нещасних випадків, приписів органів державного нагляду за охороною праці тощо).

Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці. Шанування в охороні праці може включати:

визначення цілей заходів з охорони праці на підприємстві та засобів їх досягнення;

вибір методів і базових показників, за допомогою яких може здійснюватися оцінка необхідних вкладень в охорону праці;

розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та раціональний розподіл цієї суми за напрямками заходів з охорони праці;

забезпечення організації контролю виконання плану (при необхідності здійснення коригування запланованих показників);

здійснення постійного контролю умов і безпеки праці на підприємстві та оперативне реагування на відхилення від нормативних вимог.

Важливою функцією управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці. На більшості підприємств не проводиться необхідна аналітична передпланова робота, зокрема прогнозування цієї діяльності. Тому важливого значення набуває застосування методів інженерного прогнозування небезпечних та шкідливих виробничих факторів шляхом аналізу проектно-конструкторських і технологічних розробок та діючих виробничих процесів, визначення головної і локальних стратегій роботи з охорони праці на підставі встановлення причин виробничого травматизму й профзахворювань, вивчення стану умов праці за результатами паспортизації та атестації робочих місць, збору пропозиції від працівників, уповноважених з охорони праці і профспілок, аналізу експертних оцінок.

При плануванні використовуються:

плани економічного і соціального розвитку підприємств;

плани організаційно-технологічних заходів, спрямовані на поліпшення умов праці;

матеріали атестації робочих місць;

матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;

пропозиції комісії з охорони праці тощо.

Визначення цілей планування заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється з урахуванням наступних пріоритетів:

розробка стратеги щодо безпеки праці і виробничого середовища;

забезпечення повноцінної організаційної структури в охороні праці;

вибір методів і критеріїв оцінки виконання завдань охорони праці та забезпечення функціонування систем контролю.

У процесі розробки стратегії заходів з охорони праці виділяються чотири етапи:

комплексний економічний аналіз (оцінка) стану умов і охорони праці на підприємстві;

визначення взаємодії основних зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на витрати підприємства на охорону праці;

розробка стратегічних альтернатив нейтралізації основних негативних чинників (забезпечення дотримання нормативних вимог охорони праці);

вибір стратегії, яка відповідає вимогам ефективності виробництва.

Комплексний аналіз стану умов і охорони праці передбачає:

оцінку того, наскільки успішною є на сьогодні стратегія заходів з охорони праці на підприємстві;

визначення сильних і слабких складових сьогоднішньої стратегії, зовнішніх позитивних і негативних факторів, які впливають на неї;

порівняльний аналіз витрат на охорону праці і визначення майбутніх стратегічних проблем з охорони праці на підприємстві.

Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, що виділяються окремим рядком, та за рахунок інших джерел фінансування, визначених законодавством.