Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРОФ 92-134 опт.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.31 Mб
Скачать

5.1.2.3.2. Поляризатор та аналізатор. Закон Малюса

Е МХ є поперечною, тобто напрямок коливань вектора перпендикулярний до напрямку розповсюдження хвилі . Розглянемо механічну модель проходження поперечної хвилі через перешкоду. Нехай коливання натянутого шнура чи струни проходить через систему двох горизонтальних чи вертикальних отворів (рис. 5.1.18). Зрозуміло, що коливання проходять без втрати систему з двох горизонтальних чи двох вертикальних отворів, якщо вони співпадають з напрямком коливань шнура чи струни. Якщо ж два отвори взаємноперпендикулярні, то коливання не зможе пройти цю систему перешкод. Щось подібне буде спостерігатись і з проходженням світлової хвилі.

Явища поляризації світла доводять, що світлові хвилі є поперечними. Відмітимо, що око людини не відрізняє поляризованого світла від природного, тому для виявлення поляризованого світла потрібен інший пристрій. Не важко зрозуміти, що ним може бути будь-який з пристроїв, за допомогою яких отримують поляризоване світло.

Д ля отримання і дослідження поляризованого світла існують поляризаційні пристрої (наприклад, прозора пластинка, вирізана у певний спосіб із кристалу турмаліна). Такі пристрої (це може бути і система з двох призм), незалежно від конкретної будови, пропускають складові цугів тільки з певним напрямком коливань світлового вектора, що називають напрямком пропускання. На рис. 5.1.19 зображено поляризаційний пристрій, що пропускає лише складову ЕМХ уздовж напрямку пропускання АВ. Зрозуміло, що природне світло після проходження через поляризаційний пристрій стає плоскополяризованим, оскільки із кожного цуга проходить складова з одним і тим же напрямком коливань світлового вектра (який знаходиться у площині пропускання). Перетворення природного (неполяризованого) світла у поляризованє і є поляризацією світла. Поляризаційний пристрій має властивість поляризувати світло і тому може бути використаний як поляризатор. Такий же другий пристрій можна застосовувати і для вияснення характеру поляризації світла, тобто як аналізатор. З цією метою досліджуване світло направляють на аналізатор i, обертаючи останній навколо напрямку променя, слідкують за інтенсивністю світла, що пройшло через аналізатор. Якщо світло, що падає на аналізатор, є плоскополяризованим, то із зміною кута α періодично, через кожні 1800, буде змінюватись інтенсивність світла, що пройшло через аналізатор. Інтенсивність досягатиме максимального значення, коли напрямок коливань світлового вектора у світлі, що падає на аналізатор, збігається з напрямком пропускання А1 В1 (тобто при α =0 ), і буде падати до нуля, коли ці напрямки є взаємоперпендикулярними (тобто при α = 900). Це зображено на рис. 5.1.19 а та б.

Встановлений Малюсом закон, що описує таку зміну інтенсивності, можна записати в виді:

(5.1.18)

Якщо на аналізатор падає природне світло, то при обертанні аналізатора інтенсивність світла, що пройшло через нього, змінюватися не буде, залишаючись рівною половині інтенсивності природного світла (без врахування втрат на поглинання в аналізаторі).

У випадку частково поляризованого світла інтенсивність буде періодично, через кожні 1800, змінюватися, але не досягатиме нуля при максимальному затемненні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]