1. Мета і шляхи гармонізації фінансової звітності

З 2000 р. в Україні офіційно запроваджено національні стандарти з бухгалтерського обліку. Ці стандарти розроблено з урахуванням міжнародних вимог до порядку складання і подання фінансової звітності, викладених у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО).

Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, що зумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками.

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29 червня 1973 р. створено Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). Його було засновано на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів багатьох розвинутих країн світу. У 2000 році Комітет було перейменовано на Раду з МСБО (РМСБО) (International Accouting Stantarts Board –IASB).

Згідно з Конституцією РМСБО її метою є формування, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких необхідно дотримуватись при поданні фінансових звітів, а також сприяння прийняттю та дотриманню їх в усіх країнах.

Існують два напрями гармонізації фінансового обліку та звітності

(рис.1.1):

Рада з міжнародних

стандартів

бухгалтерського обліку

(РМСБО)

Концептуальна основа

МСБО

Міжнародні стандарти

бухгалтерського обліку і

фінансової звітності

Тлумачення МСБО

Недержавний

(приватний) сектор

Міжнародна

федерація бухгалтерів

(МФБ)

Керівництво для

фінансової звітності

державного сектору

Міжнародні стандарти

бухгалтерського обліку

у державному секторі

Державний сектор

Рис. 1.1. Суб’єкти і об’єкти гармонізації бухгалтерського обліку

2. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) – ефективний інструмент підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка:

- розкриває діяльність суб‘єктів господарювання;

- створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і

зобов‘язань.

3. Класифікація МСФЗ

Назва стандарту	Зміст
МСФЗ 1	Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності
МСФЗ 2	Платіж на основі акцій
МСФЗ 3	Об'єднання бізнесу
МСФЗ 4	Страхові контракти
МСФЗ 5	Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність
МСБО 1	Подання фінансових звітів
МСБО 2	Запаси
МСБО 7	Звіти про рух грошових коштів
МСБО 8	Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки
МСБО 10	Події після дати балансу
МСБО 11	Будівельні контракти
МСБО 12	Податки на прибуток
МСБО 16	Основні засоби
МСБО 17	Оренда
МСБО 18	Дохід
МСБО 19	Виплати працівникам
МСБО 20	Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу
МСБО 21	Вплив змін валютних курсів
МСБО 23	Витрати на позики
МСБО 24	Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін
МСБО 26	Облік та звітність за програмами пенсійного забезпечення
МСБО 27	Консолідовані та окремі фінансові звіти
МСБО 28	Інвестиції в асоційовані підприємства
МСБО 29	Фінансова звітність в умовах гіперінфляції
МСБО 31	Частки в спільних підприємствах
МСБО 32	Фінансові інструменти: розкриття та подання
МСБО 33	Прибуток на акцію
МСБО 34	Проміжна фінансова звітність
МСБО 36	Зменшення корисності активів
МСБО 37	Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи
МСБО 38	Нематеріальні активи
МСБО 39	Фінансові інструменти: визнання та оцінка
МСБО 40	Інвестиційна нерухомість
МСБО 41	Сільське господарство

4. Організація діяльності Ради КМСБО

Згідно з Конституцією Ради КМСБО, метою її організації є:

- формулювання і публікування в інтересах громадськості стандартів бухгалтерського обліку, що їх необхідно дотримуватися при складанні фінансової звітності, а також сприяння їх прийняттю та дотриманню в усьому світі;

- спрямовування зусиль на покращення та гармонізацію правил,стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов‟язаних з поданням фінансових звітів.

РМСБО є незалежним органом, яким має назву Фундація Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Committee Foundation). Діяльність РМСБО керують 19 довірених осіб з різних географічних регіонів, які мають різноманітну фахову підготовку.

Довірені особи призначають членів Ради, Постійного комітету з тлумачень і Дорадчої ради зі стандартів. Вони контролюють також ефективність діяльності Ради КМСБО та відповідають за зміни в конституції.

Завдання Дорадчої ради – сприяння прийняттю Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності та підвищення авторитету діяльності Ради.

З метою своєчасного розгляду питань, які виникають у практиці застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, у 1996 р. РМСБО створила Постійний комітет з тлумачень (ПКТ).

Діяльність РМСБО здійснюється за фінансової підтримки професійних організацій бухгалтерів та інших організацій, що входять до складу Ради, Міжнародної федерації бухгалтерів, окремих компаній, фінансових установ, аудиторських фірм та інших осіб. Одним із джерел отримання доходу є продаж публікацій Ради. Сьогодні загальний бюджет РМСБО становить майже 2 млн ф.ст. Першим головою РМСБО після її реструктуризації було призначено відомого британського фахівця сера Девіза Твіді.

5. Процес розробки МСБО (МСФЗ)

Рада КМСБО збирає пропозиції щодо нових тем для розробки МСБО, які надходять від представників Ради, організацій-членів, членів Консультативної групи, інших організацій та окремих осіб.

Штатний персонал Ради КМСБО готує перелік запропонованих тем, які розглядаються Радою КМСБО. Після включення теми до робочої програми починається процес розробки стандартів, який містить шість потенційних стадій (рис. 1.3).

Створення Керівного комітету

Первісне дослідження

Проект викладу принципів

Виклад принципів

Проект МСБО (МСФЗ)

МСБО (МСФЗ)

Рис. 1.3. Послідовність розробки МСБО (МСФЗ)

З метою розробки стандарту Рада КМСБО створює Керівний комітет, який очолює представник Ради. До складу Ради звичайно входять представники рад або інших органів з бухгалтерського обліку принаймні трьох інших країн, а також інших організацій, які представлені в Раді або Консультативній групі, або експертів з певних питань.

Керівний комітет здійснює первісне дослідження, в процесі якого:

- визначає всі питання, пов‘язані з темою стандарту;

- розглядає застосування Концептуальної основи Ради КМСБО щодо визначених питань;

- вивчає регіональні та національні вимоги та практику щодо облікових підходів, які є доречними.

Після отримання коментарів Ради Керівний комітет готує та публікує проект викладу принципів, який містить:

- визначення облікових принципів, які покладено в основу;

- розглянуті альтернативні підходи і причини їх прийняття або відхилення.

Розглянувши коментарі щодо попереднього викладу принципів, Керівний комітет узгоджує і надає Раді для ухвалення остаточний виклад принципів, який є основою для підготовки проекту МСБО. Після розгляду коментарів Керівний комітет готує проект МСБО (МСФЗ) для перегляду Радою. У разі згоди 2/3 членів Ради КМСБО приймається та публікується. Прийнятий текст будь-якого проекту або стандарту, що опублікований

Радою КМСБО англійською мовою, вважається офіційним.

Статус МСБО (МСФЗ) та їх застосування

У передмові до МСБО (МСФЗ) наголошується, що ні РМСБО, ні фахові організації бухгалтерів не мають повноважень вводити в дію міжнародні угоди або вимагати відповідності національного законодавства положенням Міжнародних стандартів. Отже, МСБО (МСФЗ) не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності у певній країні. Через це впровадження МСБО (МСФЗ) здійснюється насамперед зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти і контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримуватися Міжнародних стандартів при складані фінансових звітів.

Сьогодні МСБО (МСФЗ) використовують:

- як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

- як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

- фондові біржі і регулюючі органи, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти відповідно МСБО;

- наднаціональні органи, такими як Європейська Комісія, Світовий Банк, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів; - дедалі більшою кількістю підприємств.

Використання МСБО (МСФЗ) забезпечує:

- зменшення ризику для кредиторів та інвесторів;

- зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів;

- поглиблення міжнародної кооперації у сфері бухгалтерського обліку;

- однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників в усьому світі.

6. Міжнародні стандарти широко використовуються у всьому сві­ті. Можна виділити декілька рівнів їх використання:

застосування МСФЗ в якості національних стандартів (напри­клад, таких країнах, як Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Пакистан, То­баго, Таїланд та Хорватія);

Національні організації з розробки стандартів фінансової звіт­ності використовують МСФЗ як орієнтир для розробки власних стандартів (більшість розвинутих країн та постійно зростаюча кіль­кість країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, на­приклад, Бразилія, Індія, Ірландія, Литва, Мавританія, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словенія, Греція, Франція, Швейцарія тощо);

фондові біржі і регулюючі органи, які зобов'язують або до­зволяють компаніям надавати консолідовану звітність відповідно до МСФЗ (серед них практично всі провідні біржі світу: Нью- Иоркська фондова біржа, NASDAQ, Лондонська, Токійська і Фран­кфуртська біржі — всього близько 70 фондових бірж із 50 країн світу);

Наднаціональні організації, наприклад, Європейський Союз, який заявив про введення МСФЗ з 2005 року для компаній, акції яких котируються на міжнародних фондових ринках; деякі органі­зації використовують МСФЗ при складанні власної звітності (Між­народна організація комісій з цінних паперів, Міжнародний Олім­пійський комітет, ОЕСР та багато інших);

багато фінансових інститутів (Європейський банк реконстру­кції і розвитку, МФБ, Світовий банк) вже зараз здійснюють креди­тування тільки при наданні звітності, складеної відповідно до МСФЗ.

Українська бухгалтерська система повністю відповідала вимо­гам та завданням існуючої економічної системи та успішно обслу­говувала її. Основним завданням радянської системи бухгалтерсь­кого обліку було здійснення обліку руху матеріалів, коштів, засобів праці, предметів праці та засобів виробництва. В умовах відсутнос­ті власника підприємств (формально вони належали державі) під­приємства були позбавлені можливості отримувати прибутки з ме­тою власного збагачення.

8. До користувачів фінансових звітів (Useks of Financial Statements)

належать:

- існуючі та потенційні інвестори;

- працівники;

- кредитори;

- партнери з бізнесу (постачальники, покупці, клієнти);

- урядові установи та громадськість.

Безпосередньо фінансова. звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів, щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки управління;

оцінки здатності якості управління своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

9, Призначення основних компонентів фінансової звітності

Компонент звітності	Призначення
Баланс	Інформація про фінансовий стан під-приємства на певну дату
Звіт про прибутки та збитки	Інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період
Звіт про зміни у власному капіталі	Інформація про зміни у власному капіталі упродовж звітного періоду
Звіт про рух грошових коштів	Інформація про надходження і вибуття гро-шових коштів внаслідок операційної, інвес-тиційної та фінансової діяльності упродовж звітного періоду
Виклад облікової політики та пояснювальні примітки	Повне розкриття інформації про діяльність підприємства та обрані ним методи обліку

10. Визнання елементів фінансової звітності - це процес включення в баланс або звіт про прибутки і збитки статті, яка відповідає визначенню елемента фінансової звітності і задовольняє наступним критеріям:

• є вірогідність того, що підприємство може отримати або втратити в майбутньому економічну вигоду, що має відношення до даної статті;

• стаття відображає витрати або вартість, піддається достовірній оцінці.

11. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

фінансові звіти підприємства за різні періоди;

фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою складання звітності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику та її зміни.

Кожна одиниця інформації включається у звітність, виходячи з того, що облік цієї інформації здійснювався на підставі визначених принципів.

Існують наступні обмеження на інформацію:

оптимальне співвідношення затрат і прибутків;

принцип обережності (консерватизму) припускає, що документи звітності не повинні мати завищену оцінку активів та прибутку і занижену оцінку зобов’язань. Одним із проявів цього принципу є право найнижчої оцінки: за собівартістю чи ринковою ціною;

конфіденційність вимагає, щоб звітна інформація не містила даних, які можуть нанести збиток конкурентним позиціям підприємства. Ця вимога відноситься до публічної інформації підприємств.

У відповідності до різних економічних ознак, вся звітна інформація групується в окремі узагальнені статті, які називаються елементами фінансової звітності. Елементи фінансової звітності: активи, зобов’язання, власний капітал, доход, прибуток, видатки, збитки.

12. Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що наведена у фінансових звітах. ПСБО 1 виділяє чотири основні якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність та зіставність.

- Дохідливість – це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. У зв’язку з цим інформація про складні поняття, що є корисною для прийняття економічних рішень, не повинна виключатися із звітності через складність розуміння її окремими користувачами.

- Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі. Іншими словами, інформація вважається доречною, якщо вона здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події.

- Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

- Зіставність інформації характеризує можливість користувачів порівнювати фінансові звіти за різні періоди та фінансові звіти різних підприємств.