2.3 Підтвердження ефективності запропонованої методики
Завдання перед експериментальним дослідженням у 2 класі.
Знайдіть у записаних словах спільну (однакову) частину і позначте їх дужкою.
Сад, садок, садовий.
Знайдіть зайве слово.
Гусак, гуска, гусенята, гусінь.
З групи слів виберіть спільнокореневі, визначте корінь.
Листок, листочок, листячко, лисеня, листяний.
Клен, кленок, кленовий листок.
Поміркуйте! Від якого слова утворені слова кленок і кленовий. Чи можна ці слова вважати спорідненими словами?
Випишіть з прислів’їв споріднені слова, позначте в них корінь.
Всякій матері свої діти милі.
До роботи мама, а до танцю сама.
Материн гнів, як весняний сніг, рясно випаде, то скоро розтане.
Гра «У гостях». Які слова прийдуть у гості в кожен будиночок? Запишіть їх.
Завдання після експериментального дослідження у 2 класі
1. До слова мед доберіть спільнокореневі слова.
2. Вилучіть зайве слово у споріднених словах.
Річка, річний, річковий, річечка.
3. Згрупуйте спільнокореневі слова й випишіть їх.
Водити, багатство, вода, водій, багатющий, поводир, заводнення, водянистий, багатіти, водойма.
4.Прочитайте і скажіть, чи можна об’єднати слова лівого і правого стовпчиків у групу споріднених.
Мильний милий
Мильниця милуватися
Милити милішати
Мильце миленький
5.Гра «Сходинки слів». У вільні клітинки «сходинок» випишіть букви так, щоб утворилось нове спільнокореневе слово.
Випишіть з прислів’їв споріднені слова, позначте в них корінь.
Будьте господарем своєму слову.
Гостре словечко коле сердечко.
Слово до слова – зложиться мова.
Холодним словом серце не запалиш.
Що сільце, то слівце.
Експериментальне дослідження морфемної будови слова під час проходження практики.
Вивчаючи морфемну будову слова у початковій школі під час проходження практики , виникла потреба експериментально дослідити:
1. Яка перевага уявлень, понять, знань морфемної будови слова, набутих за програмою.
2.Чи сприяють додаткові завдання для кращого засвоєння матеріалу?
3. Чи сприяють уміння учнів зробити повний морфемний розбір слова з поясненням.
Наслідки експерименту я перевіряла додатковими завданнями. В учнів були ще недосконалі знання морфемної будови слова дітей молодшого шкільного віку. Крім того, додаткові завдання роблять знання учнів конкретнішими, правильнішими. Користуючись завданнями, учням легше зробити морфемний аналіз слова, дібрати спільнокореневі слова. Вони розуміють, як збагачується мова новими словами за допомогою префіксів і суфіксів.
Наслідок експерименту я перевіряла також усними відповідями на запитання, самостійними завданнями.
В зв’язку з тим, що у підручниках з рідної мови для початкових класів є невелика кількість вправ з морфемної будови слова, виконання яких недостатнє для деяких дітей, щоб досконало усвідомити, робити правильний морфемний розбір, я й обрала для експерименту дослідити формування понять в учнів про морфемну будову слова.
Учням 2-А класу Дубровицької ЗОШ , І-ІІІ ступенів №2 було запропоновано виконати завдання: зробити морфемний аналіз слова, до даного слова дібрати спільнокореневі слова. При цьому ніяких пояснень не давалось. Учні повинні були зробити морфемний аналіз слів лише на основі знань, на основі того досвіду, який вони до цього мали, отримуючи їх тільки за програмовими вимогами. Одержавши виконані роботи учнів, я прийшла до висновків, що учні ще погано засвоїли даний матеріал. Про це говорила кількість допущених помилок, зроблених дітьми при виконанні завдань, зокрема неправильно визначили корінь слова, плутали споріднені слова і форми одного й того ж самого.
Аналіз дитячих робіт та індивідуальні бесіди з виконавцями дали можливість визначити правильне виконання завдань. Учні, що правильно виконали завдання, вказували, що виконували додаткові завдання вдома. Проте наведена кількість правильних завдань говорить про те, що таких небагато .
Учням 2-Б було запропоновано послухати лінгвістичні казки, розв’язати ребуси, кросворди, чайнворди, самостійно складати морфологічні шаради .
Треба зазначити, що діти з великою увагою слухали лінгвістичні казки, розгадували кросворди, підбирали слова до поданих схем.
Виконані завдання після слухання лінгвістичних казок, розгадування кросвордів, ребусів, маси додаткових завдань і вправ, були виконі набагато краще і правильніше порівняно з першими.
Як бачимо, прослухані лінгвістичні казки, різні додаткові завдання та вправи активізували досвід учнів і дали їм можливість правильніше виконати завдання.
Завдання, виконані учнями після виконання багатьох завдань, якісно відрізняються від усіх попередніх. Більшість учнів правильно, без жодних помилок виконали морфемний розбір слова.
Самі лише програмові вправи без додаткових завдань ще не могли дати дітям «тверді» знання.
Учні 2-Б після виконання додаткових завдань справилися із контрольним завданням швидше і правильніше.
Отже, виконання додаткових завдань і вправ, порівняно з програмовими завданнями, має ще й якісну перевагу. Можна навести ще ряд прикладів, які свідчать про те, що кросворди, ребуси, лінгвістичні казки, використані під час вивчення морфемної будови слова, допомагають краще зрозуміти поповнення української мови новими словами за допомогою префіксів і суфіксів.
На мій погляд, знання, які діти набувають за допомогою додаткових завдань, глибші, ніж ті, які вони набувають тільки за програмовими вправами.
Як бачимо, результати підтверджують гіпотезу дослідження про те, що спеціально підібраними вправами і завданнями можна впливати на рівень морфемного аналізу слова молодших школярів.
Висновок
Працюючи над курсовою роботою «Вивчення морфемної будови слова у початковій школі», я глибше і детальніше ознайомилась із матеріалом, який включає в себе великий розділ "Будова слова". Я зрозуміла, яке велике значення мас вивчення цього розділу тому , що знання учнями значущих частин слова - це основа основ.
Вивчення розділу «Будова слова» має великий позитивний вплив на учнівське мовлення. Засвоєння словотворчого матеріалу дає можливість проникнути в структуру і зміст похідного слова, зрозуміти функціональну роль кожної морфеми, усвідомити шляхи поповнення лексичного фонду рідної мови. Крім цього, навчальна словотворча робота формує в учнів мовне чуття, уміння встановлювати структурно-семантичні зв'язки між словами, сприяє запам'ятовуванню значної частини морфемного багатства рідної мови, закономірностей і норм поєднання словотворчих елементів. Усе це в кінцевому результаті слугуватиме основою для більш міцного закріплення в свідомості учнів понять, що позначаються похідними словами, а також для правильного, точного й виразного вживання в мовленні лексичних одиниць з похідною основою.
Працювати вчителю над цим матеріалом потрібно дуже серйозно. Якщо дитина не засвоїть елементарних понять: корінь, закінчення, префікс, суфікс, то при загальному вивченні матеріалу вона нічого не зможе зрозуміти.
Проходячи практику в другому класі Дубровицької ЗОШ , І-ІІІ ступенів №2 , мені доводилось майже на кожному уроці звертатись до теми "Будова слова" . Конкретно навіть при вивченні теми: "Вправи на творення неозначеної форми дієслів, що означають завершену дію, за допомогою суфіксів", я зрозуміла, що діти добре засвоїли і вміють швидко визначати будову слова. І мені при таких знаннях учнів залишилося тільки практично закріпити матеріал уроку без педагогічного втручання (його робили самі діти).
Вживання в мовленні похідних слів ґрунтується передусім на розумінні учнями їх лексичних значень. У свою чергу значення таких слів не може бути до кінця усвідомленим, якщо учень не бачить в окремих афіксах носіїв словотворчого значення. Тому надзвичайно важливо на уроках вивчення частин мови 3-4 класах продовжувати роботу, розпочату під час опрацювання будови слова і спрямовану на формування в учнів поняття про морфему як значущу частину слова, на усвідомлення ними узагальненого характеру семантики морфем.
Досвід показує, що розуміння школярами морфеми як смислового компонента слова значною мірою сприяє застосування вже в початкових класах елементарного словотворчого аналізу, який охоплює: з'ясування значення вихідного слова; тлумачення лексичного значення похідної одиниці; визначення словотворчого засобу та, де це доступно, - встановлення схеми утворення слова.
Як показує практика, результативність збагачення словникового запасу учнів похідними словами в процесі вивчення морфемної будови слова залежить від ряду умов, найважливішими з яких слід визнати: формування поняття про морфему як значущу частину слова; планомірний, систематичний, цілеспрямований характер проведення різноманітних словотворчих вправ; встановлення тісного взаємозв'язку між аналітичними і синтетичними видами словотворчої роботи; забезпечення виходу словотворчих вправ у зв'язне мовлення зі спрямуванням їх на активізацію розумової діяльності школярів
Крім усього цього, систематична робота над семантикою слова у процесі опрацювання розділу «Будова слова» сприяє підвищенню учнівського інтересу до рідної мови, їхньому інтелектуальному розвитку, формуванню навичок мовленнєвого самоконтролю, поліпшенню орфоепічної і орфографічної грамотності.
Висвітлюючи тему роботи, я переконалася, що вона відіграє значну роль у навчальному та виховному процесі. Я зрозуміла: щоб вимагати від дітей досконалого знання матеріалу ,потрібно добре знати його самому. Використовувати для завдань не тільки матеріал підручника, а й інші методичні джерела.
Список використаних джерел
Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі. – К.: Освіта, 2006.
Ігнатенко Л.М. Будова слова // Розкажіть онуку. – 2003. - №14-15. – 30-32с.
Державний стандарт середньої освіти української мови // Початкова школа. - №12 _ 2000.
Зівако в., Непийвода С. Цікаві завдання з української мови в початковій школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004 – 60-72с.
Кашуба Л.І. Навчання через гру. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2007.
Коцюбинська Н.М., Коцюбинська А.І. Український правопис у таблицях. – Харків, 2002.
Нагайчук В.В. Розпізнавання споріднених слів // Розкажіть онуку. – 2003 - №33 – 45-47с.
Печерна В.В. Суфікс. Словотворча роль суфіксів //Початкове навчання та виховання – 2008, 310 – 7-9с.
Пономарьова К. Вимоги до сучасного уроку української мови // Початкова школа. – 2004 - №10. – 15-18с.
Семенюк Л.Т. Дидактичні вправи // Початкова освіта. – 2002 - №43.
Соломонюк О. Диференційовані домашні завдання з української мови для 3 класу // Початкова школа. 2004 - №10є -19с.
Соломонюк О. Диференційовані домашні завдання з української мови для 3 класу // Початкова школа. – 2004 - №11. – 4-5с.
Додаток А
Конспект уроку для третього класу
Тема. Закінчення слова.
Мета. Формувати в учнів уявлення про закінчення слова як його змінну частину. Вчити визначати закінчення в словах шляхом словозміни. Виховувати повагу до праці хліборобів, бережливе ставлення до хліба".
Хід уроку
1.Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
- Ви вже знаєте , як будуються текст і речення. Слова також мають свою будову. Досі ми ділили слова тільки на склади. Але в них можна визначати й інші частини, які мають певне значення. Вивчаючи складові частини слова, ви дізнаєтесь, як утворюються слова, як вони будуються, яких нових значень можуть набувати. Над темою "Будова слова" ми працюватимемо довго. Ви будете виконувати багато цікавих вправ, які допоможуть вам краще вивчити рідну мову.
2.Робота над засвоєнням поняття "закінчення слова":
а) виконання вправи - виписування словосполучень із словом праця за зразком;
б)виділення рамочкою змінної частини в слові праця;
в)ознайомлення з визначенням "закінчення слова" (за підручником);
г)спостереження за зміною слів при введенні їх у речення;
д)висновок про роль закінчення слів у мові.
3.Осмислення набутих знань:
а) колективне виконання вправи; у процесі роботи над текстом учитель реалізує виховну мету уроку, проводить словникову роботу
(слово шана споріднене зі словом шанувати; слово добробут означає достаток, коли люди мають усе необхідне для життя); б) робота з розвитку мовлення за серією ілюстрацій на тему "Звідки хліб прийшов на стіл?"
4.Підсумок уроку.
- Яку важливу тему ми почали вивчати на уроці? Що нового про слово дізнались? (Слова можуть змінюватись. Змінна частина слова називається закінченням. Закінчення служать для зв'язку слів у реченні). Які слова можуть мати таке закінчення: -а (вода, ріка); -ий (чорний , зелений).
5.Домашнє завдання.
Додаток Б
Додаток В
Тема. Будова слова.
Мета. Закріпити знання дітей про морфемну будову слова, уявлення про спорідненість слів, знання про корінь, префікс та суфікс як значущі частини слова.
Вчити дітей самостійно виконувати морфемний аналіз простих за будовою слів; утворювати слова за поданими схемами. Навчати учнів точно і правильно висловлювати свою думку, спонукати дітей до міркувань, порівняння, доведення. Розвивати навички грамотного і каліграфічного письма, формувати культуру орфографії.
Виховувати любов до рідної мови, живий інтерес до різноманітних мовних явищ.
Виховувати любов до природи, до краси рідного краю.
Обладнання.
Телевізор.
Відеомагнітофон з відеокасетою "Зимові фантазії" Коростеня.
Аудіоплеєр із записом завдань.
Перфокартки на кожного учня.
5.Сигнальні картки у кожного учня.
Кодоскоп.
Таблички для зорового диктанту.
"Чарівний мішечок" із завданнями.
Таблиця - схема слова.
10.Індивідуальні картки для творчої роботи "Римований ярмарок".
Лексика. (Словник уроку). Сніговий , хуртелиця, метелиця, завірюха, завія, хуга, сніговиця, господарює, пролісок, безсоння,
безсилий ковзанка.
Хід уроку
І. Актуалізація знань.
На екрані телевізора демонструється фрагмент відеофільму "Зима в Коростені".
Учениця в цей час читає своє невеличке оповідання.
Тонкою кригою вкрилися маленькі озерця, ріки ставки. Сірі хмари нависли над : землею. Починають опускатися на землю перші пухнасті сніжинки.
Вони падають на дахи будинків, на гілля дерев, на дороги...
Впала пороша
То прийшла зима хороша.
3.Про що йдеться в тексті?
Який заголовок до нього придумаєте?
а)Зима.
б)Зимові фантазії.
в)Перша пороша.