19. Комунікативні ознаки культури мовлення.

Комунікативні ознаки культури мовлення:

• Правильність – визначальна ознака, яка полягає у відповідності до літературних норм, що діють у мовній системі.

• Змістовість – глибоке усвідомлення теми і головної думки.

• Логічність – послідовний виклад думок, з урахуванням плану або тез висловлення в яких є послідовність, обмотивованість, що відповідають законам мовлення.

• Багатство – насиченість найрізноманітнішими мовними засобами, у межах конкретного стилю.

• Точність – висловлюючи думку слід добирати слова і вирази.

• Виразність – досягається використанням найважливіших місць свого висловлення; розкриття власного ставлення.

• Доречність і доцільність – залежить від того наскільки повно людина оцінює ситуацію спілкування ( стан, настрій і т.д.)

20. Конфесійний стиль.

Конфесійний стиль - стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства.

Основне призначення стилю - вплив на душевні переживання людини.

Головні ознаки стилю:

• вживання слів для найменування бога та явищ потойбічного світу (Божий Син, Святий Дух, Спаситель, Царство Боже, рай, вічне життя, тощо);

• вживання слів для найменування стосунків людини до Бога (молитися, воскресіння, заповіді, покаяння, грішні, праведні);

• мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням;

• для підкреслення урочистості використовуються речення із зворотним порядком слів;

• поширені повтори слів.

Жари реалізації стилю - Біблія, житія, апокрифи, проповіді, послання, молитви, тлумачення Святого Письма.

Основні підстилі:

• Стиль проповіді.

• Стиль релігійних відправ.

• Стиль богословської літератури.

21. Словники у професійному мовленні. Типи словників.

Лексикографія (lexis – слово, grapha – записую) – розділ мовознавства основним завданням якого є систематизація словникового запасу мови та в складанні словників.

В сучасній українській мові розрізняють два типи словників:

1. Енциклопедичний – дають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами.

Виділяють наступні енциклопедичні словники:

• загальні, що розраховані на подання найширшої інформації;

• спеціальні (галузеві).

2. ­Лінгвістичний – в центрі уваги слово, його значення, його переклад, походження, правильне написання, наголошування.

Виділяють наступні лінгвістичні словники:

• тлумачні;

• орфографічні;

• орфоепічні;

• іншомовних слів;

• словник наукової термінології;

• етимологічні.

22. Мовленнєвий та спілкувальний етике.

Мовленнєвий етикет - реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження. Мовленнєвий етикет - поняття ширше, ніж мовний етикет і має

індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність.

Спілкувальний етикет - сукупність мовних і немовних засобів спілкування, якими послуговуються у різних комунікативних ситуаціях.

Під час виконання професійних обов’язків використовуються різні стандартні ситуації, які мають етикетний характер:

• вітання;

• відмова;

• співчуття;

• схвалення;

• докір;

• сумнів;

• висловлення власної думки.