Механізми формування суб’єктивного відношення до природного об’єкта в рамках практичного каналу

Роль характеру діяльності з природними об’єктами у формуванні суб’єктивного відношення

Велике значення у формуванні відношення. до природного об’єкта, особливо по практичному каналу, має характер діяльності з ним, в яку включена і людина.

Існують 4 типи діяльності з природним об’єктом:

1 –ий тип діяльності : Використання всього природнього об’єкта або його частини в якості кого – не будь « корисного продукту » і при цьому природний об’єкт перестає існувати:

• з стетичною метою : шкура тигра, ведмедя; голова лося; опудало риби; гаманці і сумки іаз крокодилової шкіри, мундштук вз слонової кістки; святкові букети квітів; віночки аз ромашок; весільний обряд із зрубаними 2 берізками ( ворота для молодих).

• з пізнавальною метою : розбір квітки на частини на уроці ботаніки; розтин жаби на лабораторних заняттях із фізіології з метою вивчення її внутрішніх органів; випробування дії ліків на пацюках.

• використання природного об’єкта як корисного продукта для задоволення харчових і технологічних потреб людини: вирощування курки для їжі ; вирощування на присадибній ділянці овочів та фруктів; заготівля деревини; хутрове звірівництво.

2 – ий тип д.іяльності : Використання частини природного об’єкта або продуктів життєдіяльності, але сам об’єкт при цьому не перестає існувати:

• з естетичною метою : пера птахів для шляпок, шкіра змій після линьки, які продають як сувеніри, лосині, оленячі роги, які знайшли просто в лісі, гілочка бузку, конвалії, рясту, підсніжника.

• з пізнавальною метою : дослідження в лабораторних умовах волосяного покриву, різних виділень тварин, листя, квітів, плодів рослин.

• використання природного об’єкта як корисного продукта для задоволення харчових і технологічних потреб людини: вирощування овець з метою отримування шерсті, утримання корови задля молока, вирощування курей задля яєць, вирощування оленів задля виготовлення ліків із їхніх ріг , вирощування фруктових дерев.

3 – ій тип діяльності : Використання окремої функції природного об’єкта, яка в окремому випадку є «корисним продуктом», але при цьому продовжує існувати і сам природний об’єкт, і окремі його частини:

• з естетичною метою : кінний спорт, гавкіт собак на полюванні, висаджування квітів для милування ока.

• з пізнавальною метою : екперименти на пацюках, собаках для вироблення умовних рефлексів .

• використання природного об’єкта як корисного продукта для задоволення харчових і технологічних потреб людини: собака – сторож чи пастух, кінь – транспортний засіб, ловчий сокол – на полюванні, кіт – мишелов, верблюд – носильщик, делфіни і морські леви – помічники водолазів, висаджування клеверу на полях для збагачення грунту азотом, насаджування в ярах дерев для утримання грунту( протиерозійний засіб).

4 –ий тип діяльності : Використання природнього об’єкта в якості « корисного продукту » , і при цьому природний об’єкт продовжує існувати:

• з естетичною метою: вставати рано , щоб помилуватися сходом сонця, відправитись в ліс , щоб полюбуватися стрункими берізками, купити фотоапарат чи відеокамеру , щоб знімати красиві пейзажі.

• з пізнавальною метою : спостереження за природним об’єктом з метою досконаліщого вивчення його і отримання задоволення від самого процесу пізнання.

• використання природного об’єкта як корисного продукта для задоволення харчових і технологічних потреб людини: всі натуралістичні хоббі – утримання кішок, собак, рибок, папуг, хом’ячків, розведення кімнатних рослин задля задоволення.

• з природоохоронною метою : виготовлення і розвішування годівничок, шпаківень, підгодовування тварин в зимовий період, порятунок мальків в річках, морях, охорона всього природного комплексу в заповіднику.

В рамках практичного каналу функцію психологічних релізерів виконують так звані “ відповіді ” природного об’єкта на активність особистості.

Ці “ відповіді ” можуть бути дуже різноманітними : з’їсти запропоновану їжу, скупатись в ванночці з водою, поселится у побудованому будиночку, зацвісти на підвіконнику, вивести потомство в штучних умовах, дати новий листок чи пагінець після підкормки. Такі відповіді природного об’єкта суттєво впливають на формування відношення до нього. Коли людина піклується про когось, то найбільшою нагородою для неї є вдячність. Собака, наприклад, найяскравіше демонструє таку вдячність : лизне обличчя, привітно виляє хвостом, радісно гавкає при появі господаря.Кішка менш яскраво здатна виразити вдячність так, щоб вона була зрозуміла людині. Але кішка також відповідає довірою на турботу людини: дозволить себе погладити, муркоче на колінах, приносить у подарунок мишу господареві.

Яскравий випадок про роль відповіді у формуванні позитивного відношення до природи описує Джеральд Дарелл: пеон – (селянин-батрак) із країни Південної Америки врятував пташку- пічника ( іспанська назва - хорнеро). Птаха заплуталась у траві, яку використовувала в якості арматури при побудові гнізда. Після визволення селянином хорнеро співала пісню вдячності цілих дві хвилини, ніби дякувала селянину за врятоване їй життя. Птах , який так чинить, заслуговує на повагу.

Популярність природного об’єкта серед людей збільшується або зменшується в залежності збільшення складності інтерпретації відповідей, а саме:

• Чим більше форма поведінки у природного об’єкта відрізняється від людської, тим важче його реакцію на активність людини інтерпретувати як “відповідь”. Наприклад : легше сприйняти як відповідь виляння хвостом собаки, якій дали кісточку, аніж кудкудакання курки в курятнику, коли туди заходить господиня з їжею.

• Чим більший часовий інтервал між активністю людини і відповіддю тварини на неї, тим важче інтерпретувати прояв тварини як відповідь. Наприклад : Якщо відповідь затягується на тижні чи місяці.

• Чим більше витрачає людина зусиль на встановлення контакту з твариною, тим сильнішим стає її бажання бути “нагородженим” за такі зусилля. Чим важче досягти такої “відповіді” , тим більше задоволення отримує людина, коли вона все ж дочекається її. Наприклад : Коли акваріуміст досяг розмноження рідкісної рибки в неволі, коли любитель сукулентів дочекався цвітіння рідкісного кактуса, коли собаковод дочекався прекрасного виступу свого вихованця на виставці.

Отже, “відповіді” як психологічні релізери практичного каналу – це специфічні стимули, які визначають напрямок і характер формування суб’єктивного відношення до природного об’єкта, яке являється відповідними проявами природного об’єкта різного характеру на активність особистості, яка спрямована на взаємодію з ним. Якщо взаємодія носить чисто прагматичний характер, то “відповіді” природних об’єктів розглядається як реакція.

Типи “ відповідей” природного об’єкта як психологічних релізерів практичного каналу

• Антропоморфічна – це поведінкова відповідь , яка співпадає з відповідним проявом людини , а значить легко інтерпретується як відповідь (собака зустрічає господаря з роботи, папуга відповідає на привітання, мавпа тиснеться до дресирувальника після розлуки.)

• Поведінкова – безпосередня відповідь природного об’єкта на проявлену про нього турботу (птахи поселились у змайстрованому людиною будиночку, рибки швидко плавають у новому просторому акваріумі, тварина відмовляється від їжі запропонованої господарем).

• Морфологічна – відповідь природного об’єкта у зміні зовнішнього вигляду ( після підкорми листя в кімнатних рослин стали зеленішими, пір’я папуги яскравішим в результаті вітамінізації їжі, у яблуні сформувалась правильна крона в результаті обрізування).

• Фізіологічна – проявляється у функціональній зміні природного об’єкта ( хвора тварина одужала в результаті лікування її людиною, корова дала більше молока після покращання раціону харчування, яблука стали смачніші після покращання агротехнічних прийомів вирощування)

• Геофізична(механічна) –відповідь неживих природних об’єктів (обвал в горах – відповідь на “зухвалість” альпіністів , шторм на морі у відповідь на вбивство кита з китеням, річка прорвала греблю, яку побудували у невдалому місці).

Відповіді можуть бути як позитивні так і негативні. Позитивні служать для укріплення контакту з людиною, а негативні – на уникнення подальшого контакту.

Механізмами обробки психологічних релізерів по практичному каналу являються рефлексія, совість , раціоналізація.

Рефлексія – в процесі неї людина усвідомлює та оцінює свої дії по відношенню до природного об’єкта. Рефлексія обов’язково пов’язана із позитивною чи негативною оцінкою своїх дій у відношенні до природного об’єкта.

Совість – це механізм, що регулює дії людини по відношенню до природного об’єкта. Наприклад : господар ударив собаку, вона заскавчала, відбігла. Господар оцінив свої грубу поведінку неетичною, відчув жаль і може навіть попросити вибачення у тварини.

Раціоналізація – це механізм психологічного самозахисту людини, це виправдовування себе і своїх дій, які протирічать етичним нормам. Наприклад : господар накормив свою кішку протухлим м’ясом – вона отруїлась і захворіла. Які можуть бути дії господаря?

• Ігнорування “відповіді” – не помічає як кішка страждає.

• Несправжня інтерпретація “відповіді” – за котами заскучала, от так себе і веде.

• Знецінювання значення “відповіді” – Нічого з нею не трапиться – кішки живучі!

• Інверсована атрибуція відповідальності ( на когось перекладати відповідальність) - Сама винувата – хто краще повинен знати, що риба протухла, я чи вона.

Раціоналізація блокує формування позитивного відношення до природного об’єкта, а рефлексія і совість може формувати схильність людини до практичної взаємодії з природним об’єктом.