Тема 3. Механізми формування суб’єктивного ставлення до природи в рамках перцептивного, когнітивного та практичного каналів

Основні шляхи формування суб’єктивного відношення

1 варіант: Ми лише спостерігаємо за якоюсь людиною, не вступаємо з нею в практичну взаємодію, не обмінюємось з нею інформацією.

Але навіть внаслідок такого « ізольованого» сприйняття у нас формується те чи інше відношення до цієї людини. Нам можуть сподобатись чи не сподобатись його очі, посмішка, фігура, і ми , на основі попереднього життєвого досвіду, пробуємо розшифрувати ці перцептивні дані і з’ясувати для себе, що криється за зовнішнім обліком , який внутрішній світ цієї людини.

2 варіант: Ми не сприймаємо безпосередньо іншу людину і не вступаємо знею в практичну взаємодію, але отримуємо про неї вербальну інформацію про її зовнішність, характер, погляди, цілі, вчинки тощо.

В даному випадку (на відміну від 1 варіанту), коли формується перцептивний образ за допомогою першої сигнальної системи, грає роль словесна інформація( друга сигнальна система).

3 варіант: Ми вступаємо з іншою людиною в практичну взаємодію. В результаті цієї взаємодії у нас може змінюватися відношення як до самої діяльності так і до партнера з позитивного на негативне, і навпаки.

Таким чином, існує три канали формування суб’єктивного відношення

1 варіант – формування відношення по перцептивному каналу,

2 варіант – по когнітивному каналу,

3 варіант – по практичному каналу.

Чисте виділення каналів існує лише в абстракції, бо вони всі три тісно пов’язані. Механізми одного каналу можуть функціонувати в рамках іншого.

Механізми формування суб’єктивного відношення до природи у рамках перцептивного каналу

Спостерігаючи за поведінкою тварин , дослідник Конрад Лоренц дійшов висновку, що із всієї сукупності стимулів (зовнішніх ознак), які отримують тварини із оточуючого світу, можна виділити особливу групу так званих ключових стимулів, які він назвав природними релізерами.

Суть релізерів полягає в тому, що тварина на них дає ту чи іншу генетично визначену реакцію, навіть якщо зустрічається з ними вперше. Наприклад : Мавпи, які росли в лабораторії, впадають в стан паніки і жаху при першому баченні ними змії, навіть відрізка шланги змієвидної форми.

Релізери допомагають тварині орієнтуватися в оточуючому світі.

Наприклад : Птахи – батьки при баченні на темному фоні внутрішньої поверхні дзьоба пташеняти пробують зразу ж нагодувати ( заштовхнути в дзьоб пташеняти їжу).

Релізери можуть служити комунікаційним механізмом як внутрі виду, так і між різними видами тварин.

Наприклад: тривожний крик сорок або дроздів – грабіжників – є сигналом тривоги для всіх у лісі – оленям, кабанам; яскраво – жовті смуги на тілі оси – є попередження для всіх тварин про її ядовитість.

Релізери природних об’єктів певним чином можуть впливати на людину. В одних випадках вони допомагають формувати позитивнее ставлення до природних об’єктів, в інших – негативне.

Психолоргічні релізери – це специфічні стимули, які пов’язані з природним об’єктом, який визначає напрямок і характер формування у людини суб’єктивного відношення до нього.

Між власне релізерами і релізерами психологічними існує істотні дві відмінності:

• якщо на вплив власне релізера тварина чи людина дає строго визначену безумовно-рефлекторну реакцію, то вплив психологічного релізера на людину завжди так чи інакше залежить від внутрішнього світу людини. Наприклад : психологічні релізери на одну і ту ж саму людину можуть впливати по-різному в залежності від ситуації, а саме від її настрою в даний момент, контексту діяльності.

• якщо власне релізери можуть бути тільки безпосередньо сприйнятими стимулами, то в якості психологічних релізерів можуть виступати і стимули, які отримані через другу сигнальну систему ( здебільшого це вербальна інформація).Знак психологічних релізерів ( + або -), що пов’язаний з природним об’єктом, визначає напрямок розвитку відношення до нього.

Природні психологічні релізери перцептивного каналу. В рамках перцептивного каналу суб’єктивного відношення до природного об’єкту починає формуватися під впливом так званих природних психологічних релізерів.

Природні психологічні релізери - це специфічні стимули , які визначають напрямок і характер формування суб’єктивного відношення до природного об’єкту, дія яких еволюційно обумовлена і пов’язана з певними властивостями , які притаманні саме цьому природному об’єкту. Релізери перцептивного каналу пов’язані із першою сигнальною системою. Класифікація природних психологічних релізерів залежить від того , на які сенсорні системи вони впливають. Відповідно цьому впливу виділяють: візуальні, аудійні, тактильні, запахо – смакові, поведінкові психологічні релізери.

Механізми обробки психологічних релізерів перцептивного каналу

Результатом впливу візуальних, удійних, тактильних,запахо – смакових ревізорів на різні органи чуттів людини являються відчуття. Відчуття несуть не тільки інформацію про кількісні та якісні характеристики, що надходять на зовнішні рецептори подразників, а й завжди супроводжуються якимось емоційним тоном, який сигналізує людині про значення цих подразників для його життєдіяльності. Позитивний емоційний тон заставляє людину зберігати вплив подразників, а негативний тон – спонукає до переривання цього впливу. Наприклад : в холодну зиму людина тулиться до теплої печі - позитивний (+) емоційний тон, а коли дотулиться до вогню, то відсмикне руку – негативний (-) емоційний тон. Таким чином, коли від природного об’єкта поступають позитивні (+) релізери, то людина прагне зберігати той позитивний (+) емоційний тон відчуттів і продовжити взаємодію з таким природним об’єктом, а якщо поступають негативні (-) релізери, то людина уникає з ним контактів, іде блокування відношень.

Дещо інакше обробляється вплив поведінкових релізерів. В цьому випадку велику роль відіграє механізм порівняння, на основі якого встановлюється паралель з людиною. Інколи сам факт паралелізму уже сприяє формуванню позитивного(+) відношення до природного об’єкта. Наприклад: Похитуюча хода пінгвіна, мила для ока, яка нагадує англійського лорда в строгому фраці і білосніжній манішці; сон маленької мавпочки, яка спить в клітці вкрившись мішком на бананових листях. Після проведення паралелі між поведінкою людини і тварини відбувається порівняння з поведінкою людини і формується відношення до природного об’єакта. Наприклад : маленька болоночка кидається на захист свого гоподаря, заливається гавкотом, щоб врятувати його від дога. Така самопожертва є зразком відданості і поведінкою справжнього друга.

Якщо вітальні прояви природнього об’єкта відповідають етичним нормам поведінки людини, то їм дають позитивну (+) емоційну оцінку, а якщо не відповідають – негативну оцінку.

Механізмами обробки поведінкових релізерів являються порівняння вітальних проявів тварини із людськими вітальними проявами, та їх емоційна оцінка з точки зору людських етичних критеріїв.

Механізми формування суб’єктивного відношення до природи в рамках когнітивного каналу.

В рамках когнітивного каналу формування суб’єктивного відношення до природи відбувається під дією двох груп релізерів:

• соціально - психологічних релізерів

• екологічних фактів

Соціальні психологічні релізери – це певні слова чи словосполучення, значення яких “ емоційно маркеровані” , тобто з самого початку несуть в собі емоційну оцінку позитивну ( +) або негативну (-).

Наприклад : позитивні ( +) соціально- психологічні релізери: плакуча іва, мудрий дуб, божа корівка, братки( анютины глазки), благородний олень, Волга – матінка.

Негативні (-) соціально- психологічні релізери: гриф – стерв’ятник, пирій повзучий, жук- гноєвик.

Якщо порівняти соціальні психологічні релізери і природні психологічні релізери, то значення природних в цілому має еволюційне природне походження, а значення соціальних формується соціумом, являється кристалізацією досвіду суспільства.

“Людський полюс” вербальних протиставлень типу лице – морда, живіт – брюхо, вмер – здох виступає в якості позитивних (+) соціально-психологічних релізерів, “нелюдський полюс” – в якості негативних соціально- психологічних релізерів.

Другою групою психологічних релізерів, що діють в рамках когнітивного каналу, являються так звані екологічні факти.

Екологічні факти – це вербальна інформація екологічного характеру про природний об’єкт.

Але далеко не кожна така інформація може виступати в ролі психологічного релізера формування суб’єктивного відношення.

Наприклад, знання про лебедину вірність може істотно вплинути на формування позитивного відношення до лебедів, або хоробрість куріпки, яка йде на самопожертву заради захисту дітей від ворога .

А дані про будову кишківника у собаки і функції ворсинок у ньому в дуже малій мірі впливають на формування позитивного відношення до цієї тварини.

Дані про шимпанзе, яка після довгої розлуки з господарем вітається з ним за руку і обнімається , як Людина, дуже сильно впливаютьна формування позитивного відношення до цієї тварини.

А знания того, що будова скелета та кровеносної систем шимпанзе дуже подібна з людскими мало впливають на формування позитивного відношення до цієї тварини.

Можливість екологічної інформації , екологічних фактів виступати в ролі психологічних релізерів залежить від їх здатності чинити лабілізуючий вплив на систему уявлень особистості про світ природи.

Критерієм лабіалізації( зміни), яка виникає у людини при формуванні відношення до природного об’єкта являється реакція здивування .

Приклад про лебедів , про куріпку, про вітання шимпанзе викликає здивування “Невже таке можливе у світі тварин?!”При цьому відбувається розширення меж уже існуючих уявлень про світ природи, відбувається переструктурування відповідних смислових зв’язків.

А інформація про кровеносну систему і скелет шимпанзе, шлунок собаки не викликає здивування і не чинить лабілізуючого впливу , тому практично не може виступати в ролі психологічного релізера формування відношеннядо природного об’єкта.

Екологічні факти лабіалізації системи уявлень про світ природи. Виділяють дві групи екологічних фактів, які чинять лабілізуючий вплив на формування відношення до природного об’єкта у людини.

1. Це інформація про те , що природний об’єкт володіє такою винятковою властивістю, якістю, ознакою в порівнянні з іншими і істотно переважає їх в даному плані –найбільший, найменший, найповільніший, наймізерніший тощо.( Всі приклади про природні об’єкти із Книги рекордів Гінеса).

Наприклад : інформація про колібрі – найменша за розмірами пташка, 2-3 сантиметри довжиною, гніздо з наперсток, яйця – декілька міліметрів.

У штаті Мічиган В США в 1992 р. – знайшли гриб, сітка грибниці якого сягала площею за 15 га.

Найсильніша істота на Землі – мурашка, підіймає предмети вагою у 6-7 раз більшу за себе. У порівняння з людиною - ( людині треба підіймати 450-500 кг), зі слоном - ( йому треба підняти 25.000 – 30.000 кг).

Найнебезпечнішою твариною на Землі ( після людини) є малярійний комар: 200.млн. людей щорічно заражається малярією. В Африці щороку1.млн. дітей гине від малярії.

Другим екологічним фактом, який чинить лабілізуючий вплив , є інформація про природні об’єкти, в яких закладено значення “ схожий на мене ( на людей) ”.Ця інформація призводить до змін в в системі уявлень людини в якісному відношенні.

Наприклад: В Новій Зеландії живе птах- курінник. Самець споруджує курінь, прикрашає квітами, блискучими обгортками від цукерок, різнокольоровими шматочками скла. Але цей курінь ще не є гніздом, а лише місцем побачення з самкою. Справжнє гніздо буде звите зовсім в іншому місці після шлюбного залицяння.

Пінгвіни організовують “ дитсадки”, віддаючи своїх дітей на догляд “ нянькам ”, допоки батьки “на роботі”- в морі ловлять рибу.

Отже, екологічні факти як психологічні релізери когнітивного каналу - це специфічна вербальна інформація екологічного характеру, яка визначає напрямок і характер формування суб’єктивного відношення до природного об’єкту, і вплив цієї інформації обумовлений можливістю чинити лабілізуючий вплив на систему уявлень особистості про світ природи.

Екологічні факти як психологічні релізери когнітивного каналу поділяють на 4 групи:

• екологічна інформація надорганізмного рівня

• екологічна інформація організмного рівня

• екологічна інформація внутріорганізмного рівня

• екологічна інформація молекулярно - клітинного рівня

Найбільший вплив чинить інформація, яка пов’язана з соціальною поведінкою тварин – взаємодією між особинами, комунікація між особинами, організація общини, репродуктивна поведінка.

Менше впливає інформація , що пов’язана з індивідуальною поведінкою тварини –харчування, пошук схованки, побудова житла, сон, підтримка чистоти в житлі, гра, використання знарядь для добування їжі, охорони.

Найменший вплив має інформація , що пов’язана з морфологічними, анатомічними, фізіологічними особливостями природного об’єкту.

Практично не впливає інформація про молекулярну будову, хімічні реакції, що протікають в них, про будову тканин і клітин.

Механізми обробки психологічних релізерів когнітивного каналу

Соціальні психологічні релізери і екологічні факти обробляються за допомогою різних механізмів.

Механізмом обробки соціальних психологічних релізерів являється емоційна реакція людини.

Механізмом обробки екологічних фактів в рамках когнітивного каналу – лабілізація і емоційна оцінка людиною поведінки тварини.

Особливим механізмом є інтелектуалізація емоцій, в результаті дії якого відбувається зміна відношення, вираженого в емоційних реакціях на більш усвідомлені інтелектуалізовані відношення, котрі не втрачають при цьому своєї емоційної насиченості.

В результаті дії даних механізмів обробки психологічних релізерів когнітивного каналу формується інтерес, стійке позитивне відношення, що виражається в прагненні шукати про нього нову інформацію, розгортати пізнавальну діяльність з ним і тоді відношення до нього може формуватися далі уже в рамках практичного каналу.