
- •Оглавление
- •1.Визначте предмет філософії як особливої галузі гуманітрного знання
- •2.Що таке світогляд? назвіть історичні типи світогляду та дайте їх характеристику.
- •3.Визначте центральну проблему філософського знання
- •4. Визначте основні специфічні риси філософського знання
- •5. Дайте характеристику основних функцій філософії.
- •6. Назвіть основні складові філософського знання та коло проблем, які вони досліджують
- •7. Яке місце посідає філософія серед інших форм світогляду
- •8. В чому полягає внесок античної філософії в розвиток філософського знання
- •9. В чому полягає внесок філософії Середньовіччя в духовний розвиток суспільства
- •10. Визначте Провідні риси філософії доби Відродження
- •11. Які підходи пізнання світу склалися у філософії у Новий час
- •12. В чому полягає протилежність матеріалізму та ідеалізму. Види ідеалізму
- •14. На як світи розподіляв буття Сковорода.
- •15. Діалектика буття і небуття Гегеля.
- •16. Рух як атрибут буття. Рух, спокій, розвиток, їх співвідношення.
- •17. Простір і час як форми присутності людини у бутті. Загальні і специфічні риси простору і часу
- •18. Матеріальне та ідеальне. Їх співвідношення у всіх напрямах філософії
- •19. У чому відмінність тлумачення часу августина та тертуліана?
- •20. В німецькому екзистенціалізмі поширена теза: «Мова – це дім буття». Ваше ставлення до цієї тези
- •21 Діяльність - спосіб буття людини. Види діяльності
- •22. Іммануїл Кант про роль активної духовної діяльності в житті людини. Зміст категоричного імперативу Іммануїла Канта
- •23.Що таке свідомість? Визначте структуру свідомості.
- •24.Які сучасні концепції ідеального Ви знаєте?
- •26. Як співвідносяться між собою «свідоме», «несвідоме» і «підсвідоме» в психіці індивіда? (за з.Фройдом)
- •28. Свідомість і мова. Чи тотожні поняття «мова» і «мовлення»? Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови і мислення?
- •№ 30 Чи існує межа між людським розумом та штучним інтелектом? Чим визначається ця межа?
- •33. Які ідеї про сутність людини склалися в європейській філософії.
- •34.Відома теза екзистенціалізму «Екзистенція передує сутності». Охарактеризуйте співвідношення сутності та та існування людини в творах ж.-п.Сатра і а. Камю
- •35. Свобода і відповідність особистості в суспільстві.
- •36. Особистістю народжуються чи стають ( за Евальдом Ільєнковим). Ваші пропозиції щодо становлення особистості в сучасну добу?
- •37. Прокоментуйте слова Макса Шелера» Те, що робить людину людиною, є протилежним життю взагалі…Людина- антипрородна істота.
- •38.Тема життя, смерті та безсмертя в філософії. Які способи подолання людиною небуття ви знаєте?
- •39. В чому ви вбачаєте сенс життя в сучасному інформаційному світі?
6. Назвіть основні складові філософського знання та коло проблем, які вони досліджують
Специфіка предмета філософії як світогляду і системи знання передбачає відповідний її поділ на певні напрями чи розділи, кожен з яких має своє коло проблем та способи їх розв’язання. Такий поділ здійснюється у філософії як системі професійного знання; він також визначає її структуру як навчального предмета. Основними напрямами можна вважати такі. 1.Онтологія – філософське вчення про буття, тобто про походження, сутність і структуру світу від найдрібніших часточок та проявів енергії до людських спільнот та їх взаємодії; деякі філософи відносять сюди також інтуїтивні образи світу і всю сукупність наук (Н. Гартман) на тій підставі, що цим утворенням притаманне буття. 2.Філософська антропологія – вчення про людину як результат цілеспрямованої еволюції Універсуму на шляху до здійснення свого смислу; становить теоретико-методологічну основу для об’єднання всіх природничих та гуманітарних наук, звернених до людської проблематики. 3.Соціальна філософія – вчення про суспільство як людство, що: а) являє собою органічну частину Всесвіту; б)постає й існує як динамічна і саморегулятивна система; в) з одного боку, протистоїть окремому індивідові, а з іншого -включає його в себе. 4.Філософія пізнання {теорія пізнання, гносеологія, епістемологія) – вивчає загальні закономірності пізнання як одної з форм духовного освоєння світу, можливості та межі пізнавальної здатності людини. 5.Філософія науки – галузь філософії, предметом якої є теоретико-методологічна інтерпретація вищих досягнень природничих і гуманітарних, фундаментальних і прикладних наук як узагальненої системи теоретичного знання, метою якого є вироблення адекватної, коректної та несуперечливої картини світу. 6.Аксіологія – філософське вчення про цінності як про значущі {„дорогі”) для людини факти, процеси, події в природі, міжлюдських відносинах та в духовно-культурній сфері. 7.Історія філософії – систематичний виклад історичного розвитку філософії, її предмета і проблематики в контексті духовно-культурного поступу людства від стародавніх часів до XXI століття. Тут філософія представлена різноманітними школами, напрямами та персоналіями, що закономірно приходили на зміну одне одному.
7. Яке місце посідає філософія серед інших форм світогляду
Філософія як методологія пізнання і соціальної дії окреслює шляхи розвитку суспільства, визначає основні тенденції осягнення світу, постійно актуалізує докорінні проблеми людини і буття на шляхах утвердження високих загальнолюдських цінностей. Філософія як теоретичний світогляд поряд із наукою, мистецтвом, мораллю, правом —одне з видатних надбань людської циві Але історично так склалось, що саме філософія була тією колискою, з якої виросли і наука, і мистецтво, і мораль, і право і релігія.
Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обгрунтуванні культури людства. роль філософії полягає у розробці онтології культури, у відповіді на питання: що у бутті матеріальної та духовної культури належить до справжніх, а не ілюзорних людських цінностей.
Продуктивна місія філософії, її соціальна цінність полягає насамперед у її антропологічному призначенні: допомогти людині ствердитися у світі не лише як свідомій, а й високоморальній, емоційно чуйній, розумній істоті Сучасна філософія не може абстрагуватися від можливого апокаліпсису, має бути філософією життя, і в цьому полягає її покликання.