Оглавление

1.визначте предмет філософії як особливої галузі гуманітрного знання 2

2.що таке світогляд? назвіть історичні типи світогляду та дайте їх характеристику. 2

3.визначте центральну проблему філософського знання 3

4. визначте основні специфічні риси філософського знання 4

5. дайте характеристику основних функцій філософії. 5

6. Назвіть основні складові філософського знання та коло проблем, які вони досліджують 5

7. Яке місце посідає філософія серед інших форм світогляду 6

8. в чому полягає внесок античної філософії в розвиток філософського знання 6

9. В чому полягає внесок філософії Середньовіччя в духовний розвиток суспільства 7

10. Визначте Провідні риси філософії доби Відродження 8

11. Які підходи пізнання світу склалися у філософії у Новий час 9

12. В чому полягає протилежність матеріалізму та ідеалізму. Види ідеалізму 11

14. На як світи розподіляв буття Сковорода. 12

15. Діалектика буття і небуття Гегеля. 13

16. Рух як атрибут буття. Рух, спокій, розвиток, їх співвідношення. 13

17.  простір і час як форми присутності людини у бутті. загальні і специфічні риси простору і часу 14

18. Матеріальне та ідеальне. Їх співвідношення у всіх напрямах філософії 15

19. у чому відмінність тлумачення часу августина та тертуліана? 16

20. В німецькому екзистенціалізмі поширена теза: «Мова – це дім буття». Ваше ставлення до цієї тези 16

21 Діяльність - спосіб буття людини. Види діяльності 17

22. Іммануїл Кант про роль активної духовної діяльності в житті людини. Зміст категоричного імперативу Іммануїла Канта 18

23.Що таке свідомість? Визначте структуру свідомості. 19

24.Які сучасні концепції ідеального Ви знаєте? 20

25. в чому полягає новизна поглядів З.Фройда і К.Юнга на структуру і функції свідомості? Що таке архетип? (+26?) 21

26. Як співвідносяться між собою «свідоме», «несвідоме» і «підсвідоме» в психіці індивіда? (за З.Фройдом) 22

28. Свідомість і мова. Чи тотожні поняття «мова» і «мовлення»? Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови і мислення? 23

№ 30 Чи існує межа між людським розумом та штучним інтелектом? Чим визначається ця межа? 24

33. Які ідеї про сутність людини склалися в європейській філософії. 27

34.Відома теза екзистенціалізму «Екзистенція передує сутності». Охарактеризуйте співвідношення сутності та та існування людини в творах Ж.-П.Сатра і А. Камю 28

35. Свобода і відповідність особистості в суспільстві. 29

36. Особистістю народжуються чи стають ( за Евальдом Ільєнковим). Ваші пропозиції щодо становлення особистості в сучасну добу? 30

37. Прокоментуйте слова Макса Шелера» Те, що робить людину людиною, є протилежним життю взагалі…Людина- антипрородна істота. 31

38.Тема життя, смерті та безсмертя в філософії. Які способи подолання людиною небуття ви знаєте? 31

39. В чому ви вбачаєте сенс життя в сучасному інформаційному світі? 32

1.Визначте предмет філософії як особливої галузі гуманітрного знання

формуваннння предмету філософії не було швидким одноразовим

актом. Це був тривалий процес поступового виявлення специфічного

філософського змісту, усвідомлення його окремішності від попередніх

типів світогляду – міфології та релігії.

Процес історичної трансформації предмету філософії обумовлений як

об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. “До об’ективних причин слід

віднести стан, рівень накопичених конкретних і філософських знань про

навколишній світ (природу, людину і суспільство), про духовні, в першу

чергу пізнавальні особливості, можливості як окремої людини, так і

суспільства в цілому. До суб’єктивних причин відносять своєрідність

насамперед форми осягнення предмета філософії тим чи іншим філософом,

енція культури”,

“епоха, схоплена в думці”, а для Канта філософія виступала “завершенням

культури “розуму”, була символом “культури рефлексії” тощо…”[2,21].

Послідовники марксизму, особливо його радикального напряму – ленінізму,

також відводили філософії місце своєрідної “супернауки”, яка не тільки

розтлумачує світ, а вказує як його перетворити (звісно, на шляхах

революційної руйнації капіталізму і побудови комунізму).

Іншої точки зору стосовно філософії дотримувалися прихильники

позитивізму – напряму, започаткованого у другій половині Х1Х ст.

О.Контом. Вони оголошували єдиним джерелом дійсного знання певні,

конкретні науки, передовсім, природознавчі й заперечували цінність

філософської рефлексії, оголосивши всю допозитивістську філософію

“метафізикою”.

Принципові вади марксистського та позитивістського сприйняття філософії

та її предмету були виявлені самим ходом культурно-історичного розвитку.

Зараз практично безперечним є той факт, що існує власне філософський

предмет пізнання : принципи співвідношення людини і світу.