3.3 Метод проблемного викладу. Є перехідним від виконавчої до творчої діяльності.

Суть проблемного викладу полягає в тому, що вчитель висуває, формулює проблему, сам її розв'язує, показуючи шлях розв'язання в її справжніх, але доступних для розуміння учнів суперечностях, розкриває хід думки в процесі розв'язання проблеми.

Призначення цього методу полягає в тому, що вчитель показує зразки наукового пізнання, наукового вирішення проблем, а учень не лише сприймає, усвідомлює і запам'ятовує готові наукові висновки, але й стежить за логікою доведення, за плином думки вчителя чи іншого засобу (кіно, телебачення, книга), контролює її переконаність, переконується в правильності такого аналізу.

3.4 Частково-пошуковий (евристичний) метод. Частину знань повідомляє учитель, частину учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені питання чи вирішуючи проблемні завдання.

Сутність частинно-пошукового (евристичного) методу навчання виражається в наступних його характерних ознаках:

• знання учням необхідно здобувати самостійно;

• учитель організовує не повідомлення чи виклад знань, а пошук нових знань з допомогою різноманітних засобів;

- учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв'язують пізнавальні завдання, створюють і розв'язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, роблять висновки і т.ін., в результаті чого в них формуються усвідомлені міцні знання.

Метод, при якому учитель організує участь школярів у виконанні окремих кроків пошуку, названий частинно-пошуковим або евристичним. Учитель конструює завдання, ділить його на допоміжні, накреслює план пошуку, а сам план реалізує учень.

3.5. Дослідницький метод. Сутність дослідницького методу навчання передбачає наступне:учитель разом з учнями формує проблему, вирішенню якої присвячується проміжок навчального часу. Учні самостійно здобувають знання у процесі вирішення (дослідження) проблеми, порівняння різних варіантів одержаних відповідей. Діяльність вчителя зводиться до оперативного управління процесом вирішення проблемних завдань.

Його недоліки - значні витрати часу й енергії учителів і учнів. Використання дослідницького методу вимагає високого рівня педагогічної кваліфікації учителя і відповідної підготовки учнів.

4. Методи керівництва навчальними діями (за ступенем керівництва навчальною роботою).

4.1. Навчальна робота під керівництвом вчителя: класні твори, складання задач, самостійні письмові роботи. Названі види роботи учень виконує самостійно. Учитель проводить інструктаж, надає допомогу учневі у разі потреби. Після завершення роботи перевіряє та оцінює її якість.

4.2. Самостійна робота учнів (поза контролем учителя) – домашня навчальна робота школярів. Суть методу в самостійному виконанні завдань вчителя з метою повторення і глибшого засвоєння матеріалу, який вивчається, його застосування на практиці. Суттєве значення має правильне дозування обсягу і ступеня складності домашніх завдань.

Самостійна робота - така навчально-пізнавальна діяльність, в якій учні самостійно визначають зміст і послідовність розумових і практичних дій та операцій, темп виконання завдання. Спрямовуюча роль учителя має опосередкований характер.

У структурі самостійної роботи як методу навчання виділяють три головні етапи.

1-й етап (підготовчий), усвідомлення учнями дидактичних завдань самостійної роботи; установка на увагу, мотивація самостійної роботи; інструктаж учителя.

2-й етан (виконавський): виконання учнями завдань самостійної роботи. Учитель може здійснювати поточний контроль за роботою, допомогу невстигаючим учням.

3-й етап (підсумковий): перевірка роботи учнів з боку вчителя, взаємоконтроль і самоконтроль; оцінювання результатів роботи (бажано із залученням учнів); виділення позитивних моментів у самостійній роботі і типових помилок під час виконання.

Типова помилка вчителя в процесі організації самостійної роботи полягає в тому, що він часто забуває про підсумковий етап.

Проблема класифікації самостійної роботи як методу навчання не однозначна. Є кілька підходів до її розв’язання зокрема:

а) виділяють види самостійної роботи за дидактичною метою: спрямовану на сприймання нового, на засвоєння нових знань, на їх закріплення, розширення і вдосконалення, відпрацювання, закріплення і вдосконалення умінь і навичок;

б) відповідно до матеріалу, з яким працюють учні: самостійна робота з предметами і явищами навколишньої дійсності, спостереження; практична чи лабораторна робота, робота з книжкою, робота з наочністю; робота з дидактичним матеріалом,

в) за характером діяльності: самостійна робота за зразком або репродуктивна; за правилом або системою правил; конструктивна або творча;

г) за способом організації: індивідуальна, індивідуально-групова, індивідуально-фронтальна, колективно-групова і колективно-фронтальна;

д) за способом фіксації результату: письмова й усна;

є) за характером діяльності: теоретична і практична

Самостійну роботу як метод навчання застосовують на всіх етапах уроку, але з об'єктивних причин майже не організується вона на етапі вивчення нового матеріалу (традиційний тип навчання).