Не.2.1. Загальні методи навчання План

1. Поняття про методи, прийоми навчання, їх класифікація.

• сутність поняття „класифікація методів навчання”.

• класифікація методів навчання за їх призначенням (М.Данилов, Б.Єсипов).

• класифікація методів навчання за характером пізнавальної діяльності (І.Лернер, М.Скаткін).

• класифікація методів навчання за дидактичними завданнями (Г.Щукіна, І.Огородніков).

2. Сучасна класифікація методів навчання за Ю.К.Бабанським.

• методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: їх характеристика та можливості використання в початковій школі.

• методи стимулювання навчальної діяльності школярів, їх сутність та значення у навчальному процесі.

• методи контролю та самоконтролю школярів у навчальному процесі.

3. Бінарна класифікація методів навчання (М.Махмутова).

4. Проблема оптимального вибору методів навчання.

Основні поняття теми:

метод навчання, прийом навчання, розповідь, бесіда, пояснення, лекція, індукція, дедукція, ілюстрація, демонстрація, змагання, заохочення, покарання.

Поняття методів навчання та їх класифікація.

Метод (від грец.) – шлях до чогось, спосіб пізнання.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

З поняттям “метод навчання” пов’язане поняття “прийом навчання”.

Прийом навчання – деталь методу, часткове поняття щодо загального поняття “метод”.

Методи навчання пов’язані з рівнем розвитку суспільства, науки, техніки й культури (н-д, у давні часи і на поч.. середніх віків у навчанні використовувалися догматичні методи, що ґрунтувалися на заучуванні навчального матеріалу).

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.

У дидактиці існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання:

Класифікація методів навчання – це впорядкована за певною ознакою їх система.

У 50-і роки класифікація була досить спрощеною: всі методи навчання поділяли на 3 групи: словесні, наочні і практичні. Згодом класифікація методів унаслідок досліджень учених-дидактів і опори на передову практику вчителів стала розгалужуватися, оскільки досвід потребував від учителів урізноманітнення підходів. До 70-х років поширеними і визнаними класифікаціями були такі:

За джерелами передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С.Петровський, Е.Галант).

За основними дидактичними завданнями, які необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування отриманих знань, умінь і навичок (М.Данилов, Б.Єсипов).

За характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М.Скаткін, І.Лернер).

За ступенем активності учнів: методи активні і пасивні (Є.Я. Галант).

Серед відомих класифікацій вирізняється системним підходом класифікація Ю.Бабанського. Вчений виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає декілька класифікацій), беручи до уваги основні компоненти процесу навчання у взаємозв’язку викладання і учіння:

• організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

• стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

• контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.

• Бінарні методи (Н.Є.Мойсеюк).

Звісно, ця класифікація, недосконала, оскільки має недоліки. Проте вона найпослідовніша й найзручніша.