8. Радіожурналістика в системі змі.

Радіо як засіб масової інформації успішно існує вже майже сто років. Навіть із винайденням телебачення та Інтернет, радіо не втратило свою аудиторію. Радіо має основні властивості, які дозволяють йому успішно існувати серед інших ЗМІ: оперативність, зручність, емоційність, сприйняття на слух. Основна задача радіо – інформувати. Специфічні можливості радіо: діалогічність (не тільки повідомлення, але й спілкування); встановлення контактів зі слухачами (радіодиспути, радіопереклички, радіомости, прямоефірні передачі, телефонні бесіди в ефірі тощо), вдосконалення засобів передачі звукових образів картин події, які документально підтверджують ситуацію, відображають атмосферу дій і впливають на обидві сфери свідомості (емоційну та раціональну). Специфічні виражальні засоби радіо складаються з двох груп: Перша – це природні, натуральні виражальні засоби: усне слово (темп мовлення, інтенсивність, паузи); шуми (акустична характеристика подій; не є універсальним виражальним засобом, сфера їх застосування обмежена, функції: суто інформаційні, емоційні, служать звуковим фоном, є елементом монтажу); музика (несе в контексті додаткове змістовне навантаження).

До другої групи виражальних засобів належить використання технічних можливостей. Це, насамперед, монтаж у різних його значеннях."Монтаж" означає складання, з'єднання у певній послідовності та за певною системою частин в єдине ціле. Монтаж дає змогу вдосконалити звуковий матеріал, забираючи розтягненості та залишаючи найяскравіші характерні фрагменти життєвої реальності; переміщувати звукові епізоди з одного місця на інше відповідно до композиційного задуму автора; ущільнювати, конденсувати час за допомогою монтажних переходів, створювати у радіопередачах щось подібно умовному "екранному" часу в кіно; змішувати, "накладати" одну на одну у будь-якому сполученні мовні, шумові та музичні частини передачі, сягаючи максимального художнього, інформаційно-пропагандистського вираження; з'єднувати фрагменти запису за асоціативним, послідовним або паралельним принципами, зіштовхувати контрастуючі частини, підсилюючи цим ефект впливу на слухачів. Отже, монтаж на радіо – це процес відображення навколишньої дійсності, який породжує у свідомості слухача ланцюг думок і уявлень.

Радіо впливає на слухача у двох сферах: логічній та емоційній. Раціональний, логічний вплив здійснюється радіопередачами, зміст яких насамперед треба зрозуміти, збагнути. Осмислюючи, зіставляючи почуті факти з життєвою практикою, реальною дійсністю, проявляючи свою тямущість, радіослухач має змогу зробити логічно обґрунтований висновок, який сприятиме формуванню, утвердженню певної думки, допоможе зайняти відповідну соціальну позицію, спонукатиме до певних дій. Вплив радіо на почуття здійснюється за допомогою кваліфікованого використання звукових властивостей слова та інших виражальних засобів. Природні можливості радіо сприяють створенню саме емоційного стану. Безперервний потік інформації, потік висловлювань, оцінок, думок сприяє створенню відповідного емоційного настрою. Найбільшого ефекту впливу радіо досягає тоді, коли разом оптимально використовують емоційні та раціональні засоби.

Розрізняють такі типи слухання радіо: пошукове (цілеспрямований пошук слухачем конкретної інформації); зосереджене (людина слухає всі повідомлення або групу повідомлень); вибіркове, або селективне (під час такого слухання сприймається лише частина радіопередачі або окреме повідомлення); фонове (радіопередача є елементом умов, що оточують слухача, і частково зачіпає або навіть зовсім не зачіпає сферу його свідомості).