22. Роль античної культурної спадщини у формуванні європейської культури.

Відповідь:

Роль античної спадщини в розвитку європейської культури неможливо переоцінити. Недаремно античну культуру називають колискою європейської цивілізації. Після періоду середньовічного небуття значної частини античних цінностей вона немов чарівний птах фенікс оживає в переосмисленому вигляді у творах митців Відродження. На основі античної традиції в європейській практиці утверджується гуманістичний світогляд, цінності земного буття, ідеал досконалої гармонійної людини. Саме поєднання гуманізму, допитливості, раціоналізму з мистецькою довершеністю робить культуру античного світу одним з провідних духовних надбань людства. Антична спадщина і традиції, їх гуманістичний зміст становили основу передусім культури і мистецтва Візантії та Близького Сходу. Так, в епоху еллінізму в Олександрії склався просвітницький центр, у якому перехрещувалися шляхи грецької і давньосхідної культурних традицій, розвивалися природничі і гуманітарні науки, філософські школи, розквітало високе мистецтво.

Грецька культура сприймалася в наступні століття як неповторний феномен, історичне чудо. Вона створила таку силу-силенну понять і термінів (у політиці, науці, мистецтві), що дослідник Якоб Бурхарт мав підстави сказати: "Ми бачимо очима греків і розмовляємо зворотами їхньої мови". Саме в Стародавній Греції склалися і утвердились такі фундаментальні соціально-політичні поняття, як громадянська свобода і громадянський обов´язок, людяність, гармонійність розвитку особистості, усвідомлення співвідношення особистого і суспільного.

Блок 6.

25. Універсалізм і символізм середньовічної картини світу.

Відповідь:

Історико-культурна доба Середньовіччя – це початок дійсної історії європейських народів: активізується становлення європейських націй, розпочинається розвиток нових мов, формуються держави, багато з яких існують і в сучасності. Також саме у добу Середньовіччя були створені фундаментальні культурні цінності, які постають необхідною основою сучасної цивілізації.

Цілісність середньовічної картини світу визначала головні особливості середньовічного мислення. Символізм і універсалізм – основні його риси. Все те, що оточувало людину в ці часи, все її життєве середовище, і природнє, і соціальне, і побутове – все поставало необхідними частинами грандіозного світу символів середньовічного світогляду.

Середньовічна система символіки передбачала існування багаторівневої ієрархічної смислової структури, де її найнижчі рівні були найпростішими і тому найдоступнішими для інтерпретації, але вищі рівні вимагали знання основ культурного коду.

Блок 7.

33. Наукова революція (м. Копернік, і. Кеплер, г. Галілей).

Відповідь:

Однією з стартових точок початку наукової революції XVI століття стало вчення Коперніка, це було рівносильне революційній перебудові не тільки в астрономії та природознавстві, а й у методах наукового дослідження і пізнання. Це привело до радикальних змін способу мислення натуралістів, повернувши його від звичних і закостенілих догм до безпосереднього дослідження реального світу. У своїй праці «Про обертання небесних сфер» (1543) Микола Копернік показав, що рух небес можна пояснити без твердження, що Земля знаходиться в геометричному центрі системи. Це привело до висновку, що ми можемо відмовитися від припущення, що ми спостерігаємо Всесвіт з особливого положення. Хоча Копернік ініціював наукову революцію, він, звичайно, не завершив її.

Так з великого відкриття Коперника виникла наукова програма, здійснення якої призвело до виникнення експериментального і математичного природознавства, в першу чергу механіки та оптики. Кеплер привів систему Коперника у відповідність з останніми даними астрономії, Галілей же обґрунтував систему Коперника фізично, і його боротьба за неї злилася з виробленням основ нової фізики, що прийшла на зміну аристотелівської.

Блок 8.