
- •Поняття «культура» та її інтерпретації. Етимологія терміну «культура» та проблема дефініції.
- •5. Поняття «цивілізація»: етимологія терміну та основні підходи до її тлумачення.
- •22. Роль античної культурної спадщини у формуванні європейської культури.
- •25. Універсалізм і символізм середньовічної картини світу.
- •33. Наукова революція (м. Копернік, і. Кеплер, г. Галілей).
- •37. Культура Модерну: зміст та базові характеристики.
- •43. Субкультура і контркультура.
- •Тема 3: Інформаційно-семіотичне розуміння культури
- •Тема 10. Модерн і Постмодерн в культурі.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені Вадима Гетьмана»
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
Модульна контрольна робота з дисципліни
«КУЛЬТУРОЛОГІЯ»
|
Виконав: студент 2 курсу, 1 групи, спец. 6507, Факультету управління персоналом та маркетингу заочна форма навчання Лотоцький К.О. Перевірив: Пітякова Тетяна Сергіївна |
Київ - 2014
Завдання А
Блок 1.
Поняття «культура» та її інтерпретації. Етимологія терміну «культура» та проблема дефініції.
Відповідь:
Культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Першим антропологічне трактування феномену культури дав у 1871 р. англійський вчений Едуард Тейлор. Він визначив культуру як сукупність знань, мистецтва, моралі, права, звичаїв та інших особливостей, притаманних людині як члену суспільства.
Поняття культура відноситься до фундаментальних понять у сучасній науці про суспільство. Важко назвати інше слово, яке б мало таку велику кількість відтінків. Для нас цілком звично звучать такі словосполучення як "культура розуму", "культура почуттів", "культура поведінки", "фізична культура".
Слово «культура» — латинського походження, яке буквально означало обробку, догляд, поліпшення. Зараз згідно з висновками лінгвістів слово «культура» стало окремою, самостійною лексичною одиницею, означаючи обізнаність, освіченість, вихованість — все те, що і зараз ототожнюють з культурністю.
У цілому сучасне розуміння культури ускладнюється наявністю надто великої кількості визначень її. Якщо в 1952 р. американські антропологи А.Л. Кребер та Клайд Клакхон навели 164 формальні визначення поняття культури, то в 1964 р. систематизованих ними дефініцій культури було вже 257. За оцінками фахівців, на сьогодні число дефініцій культури зросло приблизно вдвічі.
Блок 3.
5. Поняття «цивілізація»: етимологія терміну та основні підходи до її тлумачення.
Відповідь:
Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким просвітником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французькі просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Ще можливо визначити термін «цивілізація», як людську спільноту, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвитку, загибелі чи перетворення) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці, культурі, науці, технологіях, мистецтві та мають спільні духовні цінності та ідеали, ментальність та світогляд.
Блок 4.
14. Неолітична революція – вихідний пункт культурогенезу сучасної людини: трансформація системи релігійно-міфологічного світогляду та перехід від привласнювального суспільства до суспільства продуктивного.
Відповідь:
Термін "неолітична революція" увів англійський археолог Гордон Чайлд. В епоху мезоліту, що тривала у XI-VIII тис. до н.е., на всіх заселених людиною територіях перестав позначатися вплив останньої фази зледеніння. Сучасні клімат, флора і фауна набули своїх нинішніх географічних границь. Людина набула всіх біологічних характеристик сучасної людини, а людство розділилося на раси.
Неолітична революція - історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності. Всі ці нові явища мали значні соціальні і культурні наслідки. Коли виробництво їжі одержало широке розповсюдження і в людей з'явилися постійні її запаси, суспільство одержало можливість у широких масштабах перейти до стійкої осілості. У людей зникла необхідність щохвилини думати про те, чим угамувати голод, постійно слідувати за стадами диких тварин у їх сезонних пересуваннях чи залежати від термінів дозрівання плодів диких рослин.
Прогрес господарства й ускладнення соціального життя вплинули на розвиток духовної культури неолітичного суспільства. З'явились перші карти — означення маршрутів, нанесені на деревну кору, дерево чи шкіру. Такою ж мірою еволюціонувала й ускладнилась релігія. Стала зароджуватись віра в духів померлих прабатьків, що допомагали людям. Виник культ предків.
В кінці епохи неоліту були відкриті колесо і плуг, почали використовувати робочу худобу, з'явилися торгові міста. До 3500 р. до н.е. у зоні алювіальних ґрунтів Південної Месопотамії і Єгипту виник міський спосіб життя, з'явилися перші держави і царська влада, монументальне мистецтво й архітектура, писемність; отже, можна говорити про виникнення цивілізації.
Блок 5.