Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИКА ЛЕКЦИИ дороблені.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
196.41 Кб
Скачать

4. Високий старт.

Високий старт розучують у такій послідовності. Спочатку вчитель демонструє і пояснює його значення, далі розділяє його на елементи і розповідає, якого положення вимагає кожна команда, потім пропонує двом-трьом учням показати старт класові і, нарешті, приступає до розучування старту з усіма учнями.

По команді «На старт!» школярі стають перед стартовою лінією: одна нога біля самої лінії, друга на півкроку позаду, стопи паралельні, вага тіла рівномірно розподілена на обидві ноги, руки опущені. По команді «Увага!» тулуб трохи нахиляється вперед, руки зігнуті в ліктьових суглобах, одна рука (протилежна виставленій вперед нозі) попереду, друга позаду, ноги трохи зігнуті в колінах, вага тіла - на передній нозі. По команді «Руш!» учні починають біг. Відштовхнувшись виставленою ногою, різко виносять вперед-вгору стегно ноги, яка залишилась позаду з одночасним швидким рухом рук: Біжать на носках, ступні ставлять паралельно. Кроки збільшують з наростанням швидкості.

Старт. Правильний і своєчасний початок бігу - необхідна передумова успіху. На старті для полегшення початку бігу бігуни користуються стартовими колодками, які створюють упору - це допомагає потужному відштовхуванню й впевненому початку бігу.

Розстановка стартових колодок зазвичай така: передня колодка розташована на відстані 1-1,5 стопи від лінії старту, задня -1,5 стопи від передньої, відстань між колодками завширшки 15-20 см, кут нахилу

колодок становить 45° на передній і 60° на задній.

За командою «Увага!» спортсмена плавно випрямляє ноги й частину маси тіла передає на руки, таз розташований на рівні плечей або трохи вище, руки прямі, голова опущена. Обов'язково слід зафіксувати це положення, після чого через 1-3 секунди лунає постріл або подається команда «Марш!». За цією командою спортсмен, спираючись обома ногами на колодки, енергійним рухом виштовхує тіло вперед, виносить махову ногу уперед, не піднімаючи високо стопи. Опорна, поштовхові нога, продовжуючи різко розгинатися, посилає тіло вперед. У цьому положенні тулуб ще зберігає горизонтальне положення чи наближене до нього.

5. Види стрибків та методика навчання.

Стрибок - це природний спосіб долання перешкод, який характеризується максимальним короткочасним нервово-м'язовим зусиллям. Стрибкові вправи сприяють зміцненню м'язів ніг, розвивають такі здібності організму, як сила, швидкість, гнучкість.

Стрибки виконуються з місця та з розбігу. До програми офіційних змагань стрибків з місця в довжину та висоту не входять, а використовуються переважно як спосіб підвищення рівня фізичної підготовки і є важливою складовою для визначення рівня швидкісно-силових здібностей у державних тестах.

Важливо навчити школярів усіх різновидів приземлення в залежності від висоти перешкод та вихідного положення для зістрибування, слід учити вибирати спосіб безпечного приземлення в залежності від умови стрибка.

Після чого вивчаються стрибки з елементами перестрибування. Вони виконуються через високі та широкі перешкоди, з місця й розбігу. До них належать легкоатлетичні стрибки:

  • у висоту,

  • у довжину,

  • потрійний стрибок,

  • стрибок із жердиною.

Стрибок у довжину з місця учні виконують з положення стійки ноги нарізно на ширині плечей. Перед початком стрибка учень піднімає руки вгору, підводячись на носках, а потім опускається на напівзігнуті ноги, відводячи руки назад і нахиляючи тулуб уперед. Під час виконання стрибка учень відштовхується обома ногами й одночасно робить замах руками вперед - угору. В польоті він згинає ноги в колінах і виносить їх уперед, а під час приземлення присідає і виносить руки вперед, забезпечуючи тим самим м'яке і стійке приземлення.

Стрибок у довжину з розбігу способом зігнувши ноги належить до найскладніших видів стрибків у молодших школярів. Техніка виконання стрибка така: рівноприскорений розбіг із скороченням останнього перед відштовхуванням кроку; відштовхування однією ногою з одночасним змахом руками вперед - угору; у фазі польоту ноги згинаються в колінах і перед приземленням на п’ятки або на всю ступню, для стійкості руки вперед.

С т р и б о к у в и с о т у з п р я м о г о р о з б і г у за своєю структурою подібний до стрибка в довжину з розбігу. Невелика відмінність є тільки в характері відштовхування. Для виконання цього стрибка діти розбігаються перпендикулярно до перешкоди (мотузки, планки або резинки, закріпленої на двох стояках), відштовхуються однією ногою з одночасним замахом рук у гору; в польоті ноги згинають у колінах і підтягують до грудей; приземляються на обидві ноги, виносячи руки вперед. Молодших школярів навчають стрибати у висоту з прямого розбігу в такій послідовності: стрибок через мотузку 10-15 см заввишки з одного кроку поштовхом однієї і махом другої ноги з приземленням на обидві ноги; те саме з двох-трьох кроків з одночасним змахом рук уперед – угору; з 3-5-метрового розбігу з правильним виконанням усіх його елементів – рівноприскорений розбіг, енергійне відштовхування, політ, м’яке стійке приземлення; стрибок через мотузку 30-50 см заввишки з 8-метрового розбігу. Для визначення поштовхової ноги треба дати дітям виконати стрибок через перешкоду до 20 см невеликого розбігу. Після засвоєння стрибків у висоту з прямого розбігу переходять до навчання дітей стрибка способом «переступання», що виконується з косого розбігу під кутом 30-45º до перешкоди. Учні, які відштовхуються лівою ногою, стрибають стоячи з правого боку від перешкоди, а ті, які відштовхуються правою ногою, - з лівого боку. Довжина розбігу – 45 кроків. Поштовх виконується дальньою ногою за 70-80 см від переднього краю ями.

Підготовчими вправами до стрибків у висоту з прямого розбігу способом зігнувши ноги є стрибок на м’яку перешкоду поштовхом однієї ноги і приземленням на обидві; стрибок з діставанням коліном підвішеного на мотузку м’яча; імітація кроку-замаху та входження у відштовхування; стрибок у висоту з поштовхом та приземленням на поштовхові ногу в коло; стрибок у висоту з діставанням маховою ногою до підвішеного предмета; імітація стрибка у висоту з розбігу способом переступання з попереднім відштовхуванням у позначеному місці після невеликого розбігу.

Послідовність навчання:

    1. Довільні стрибки через невелику висоту (20 см) з 3-4 кроків розбігу.

    2. Стрибки з 2-3 кроків розбігу, через невелику висоту з відміткою для відштовхування і м'яким приземленням.

    3. Стрибки через планку, мотузку (в. 40 см).

    4. Стрибки з 4-5 кроків розбігу, згинаючи ноги в польоті.

    5. Стрибки достаючи рукою підвісні предмети.

    6. Стрибки з хлопками в долоні над головою під час польоту.

    7. Стрибки через планку, мотузку (в. 50 см).

    8. Стрибки з 7-ми кроків розбігу з поміткою для відштовхування.

    9. Стрибки з 2-3 кроків, достаючи головою до предмету.

    10. Стрибки з поворотом ліворуч, праворуч після подолання висоти.

    11. Стрибки через планку, мотузку (в. 60 см).

    12. Стрибки з подальшими ускладненнями (кроки в польоті, діставання предметів, повороти).

    13. Стрибки відштовхуючись навмисно (по завданню вчителя) ногою (в. 60 см).

    14. Стрибки через планку, мотузку (в. 70 см).

    15. Стрибки на результат.