Лекція №4 з патофізіології на тему: «Алергія»

для ІІІ ЛД (ІІ р.)

Тип лекції: засвоєння нових знань.

Мета лекції: сформувати уяву про поширеність алергічних захворювань, причини та умови виникнення алергій, розуміння різноманітності механізмів розвитку алергічних реакцій: знання їх класифікацій, особливостей розвитку найпоширеніших нозологічних форм, шляхи здійснення імунокорекції та профілактики даної патології; сформувати усвідомлене ставлення до алергії, як до захворювання, яке легше запобігти, ніж лікувати і уяву про особливу роль у цьому гіпоалергічної дієти.

Актуальність: Багато явищ, які супроводжують людину в процесі життєдіяльності, так чи інакше пов'язані з її працездатністю, здоров'ям, тривалістю життя. До них належить алергізація організму, що викликається численними факторами екзо- та ендогенної природи.

Проблема алергії сьогодні - одна з найважливіших для медицини, так як щонайменше кожен десятий житель планети страждає від неї, а у деяких країнах дана захворюваність сягає 50%. Крім того, тенденція до зростання кількості хворих така явна, що алергія, за даними експертів ВООЗ, у недалекому майбутньому може стати найпоширенішою патологією у світі.

План лекції

1. Алергія як медична та соціально-економічна проблема.

2. Причини алергічних реакцій.

3. Класифікація алергічних реакцій.

4. Патогенез алергічних реакцій.

5. Особливості розвитку алергічних реакцій різних типів.

6. Псевдоалергічні захворювання.

7. Загальні принципи діагностики алергічних станів.

8. Основні принципи активної імунопрофілактики та імунокорекції.

Алергія як медична та соціально-економічна проблема

Алергічні захворювання вивчаються клінічною дисципліною алергологією, яка як наука виникла відносно недавно. Точкою відліку є опис Ч. Річета та П. Портера в 1902 р. явища, названого ними анафілаксією, тобто відсутністю захисту. Правда, аналогічні спостереження в експерименті до цього було зроблені Мажанді в 1839 р. Річет та Портер вводили собакам нешкідливі дози токсичної речовини, яку отриму-вали з екстракту щупальців морських актиній для того, щоб виробити в них імуні-тет. У той час явище імунітету і способи його отримання були вже відомими. Після повторного введення вищеназваного екстракту собаки гинули. Таку реакцію органі-зму тварин на повторне введення чужорідного екстракту назвали анафілаксією, тоб-то відсутністю захисту. В 1913 р Ч. Річет за це відкриття отримав Нобелівську пре-мію. І хоча автори не пояснили природи анафілаксії, її опис став фундаментом для розвитку алергології.

Після опублікування результатів цих досліджень швидко почали накопичувати-ся численні факти, які свідчили про своєрідну реакцію тварин і людини на повторне введення однієї і тієї ж речовини. В 1906 р., узагальнивши дані подібних спостере-жень, австрійський педіатр К. Пірке ввів термін "алергія", який походить від двох грецьких слів: "аллас" -"інший", "ергон" - "дія".

Те, що алергологія як наука почала активно розвиватися на початку XX століт-тя, не означає, що алергологічні проблеми не турбували людство до того. Надгробі-вцевий надпис свідчить, що один з фараонів помер від бджолиного жала, тобто від анафілактичного шоку. Але численні алергічні захворювання залишались рідкістю і лише на протязі останніх десятиріч почали прогресивно збільшуватись. Хоча осно-вна кількість цих захворювань не відноситься до вкрай важкої патології, вони мають велике значення у зв'язку з високою частотою днів непрацездатності за їх рахунок. Згідно даних японських вчених, алергічні хвороби вже зараз займають перше місце по нанесеним економічним збиткам. Враховуючи також те, що ріст алергій спосте-рігається в першу чергу у високорозвинених країнах, а міське населення хворіє да-ною патологією у 3-5 р. частіше сільського, їх можна поставити у ранг не лише ме-дичних, а й соціально-економічних проблем, які потребують якнайглибшого вивче-ння з метою проведення ефективного лікування і, особливо, профілактики, так як алергії легше запобігти, ніж вилікувати.

І так, у сучасній науці терміном "алергія" позначають підвищену чутливість організму до дії тих чи інших речовин при повторному контакті з ними. На думку більшості спеціалістів, в основі розвитку алергії лежать механізми, по яких розвиваються імунні реакції, тобто створюється імунітет. Істотними відмінностями алергічних реакцій від імунологічних є те, що перші супроводжуються пошкодженням власних тканин, а другі - ні.