Методи вивчення захворюваності

Види	Основні джерела інформації	Основні показники
За даними звер­тань за медич­ною допомогою: загальна захворюваність	Статистичний та­лон для реєстрації заключних (уточ­нених) діагнозів. Талон амбулаторного пацієнта. Медична карта амбулатор­ного хворого	Загальна захворюваність, первинна захворюваність, структура захворюваності загальної та первинної
інфекційна неепідемічна госпітальна із тимчасо­вою втратою працездатності	Екстрене повідомлення Повідомлення про важливі неепідемічні захворювання Статистична карта пацієнта, що ви­був зі стаціонару. Медична карта ста­ціонарного хворого Листок непрацездатності	Рівень і структура інфек­ційної захворюваності Рівень і структура неепідемічної захворюваності Рівень і структура захворюваності госпі­талізованих хворих Кількість випадків тимчасової непрацез­датності (ТН) на 100 працюючих. Кількість календарних днів ТИ на 100 працюючих. Середня тривалість одного випадку ТН
За даними ме­дичних оглядів (цільових, попередніх, періодичних)	Список осіб, що під­лягають медичним ог­лядам. Карта диспан­серного спостерігання	Захворюваність згідно з профілактичним оглядом
За даними про причини смерті	Лікарське свідоц­тво про смерть. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть. Фельдшерська довідка про смерть	Показники рівня та структури захворюванос­ті, що спричинили смерть

Статистичний метод аналізу офіційно застосовується для вивчення та обміну виробничого травматизму й професійних захворювань. Цей метод базується на вивченні матеріалів реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві за формою Н-1. Для цього методу застосовуються відносні показники (коефіцієнти) – частоти, тяжкості й загальних втрат.

Показник частоти ( ) характеризує кількість нещасних випадків, що припадає на кожну 1000 працюючих за певний період часу і визначається за формулою:

, (1)

де Т – загальна кількість травм за звітний період (півроку, рік) по закритих лікарняних листках;

П – середня кількість працюючих за той же період часу.

Показник важкості травматизму ( ) характеризує загальну тяжкість травм, що показує скільки днів непрацездатності припадає на одну травму і визначається за формулою: , (2)

де D- сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках за звітний період.

Загальний рівень виробничого травматизму ( ) обчислюють за формулою:

, (3)

Цей показник враховує кількість днів непрацездатності на 1000 працюючих за звітний період.

Аналізуючи показники виробничого травматизму протягом відповідного періоду часу, можна зробити висновок про їх динаміку на різних видах господарської діяльності, у різних галузях промисловості та в цілому у державі.

первинна захворюваність

поширеність захворювань

Мал. 3. Динаміка рівнів поширеності та первинної захворюваності населення України за 1988 – 1998рр. ( на 1000 населення).