15.Природно-технічні системи
Природно-технічнігеосистеми — сукупністьвзаємодіючихприродних і штучнихоб'єктів. Формуютьсявнаслідокбудівництва і експлуатаціїінженерних та іншихспоруд, комплексів і технічнихзасобів, щовзаємодіють з природнимсередовищем.
Структура природно-технічнігеосистемвключає:
підсистемуприроднихоб'єктів (геологічнітіла, ґрунт, водніджерелатощо)
підсистемуштучнихоб'єктів (наземні і підземніспоруди, водоймитощо).
Системотворчівластивості природно-технічнихгеосистемвиявляються в процесівзаємодіїпідсистем і можуть бути руйнуючими, ініціюючими, регулюючими і керуючими. У залежностівід характеру і режиму взаємодії, стадіїформування природно-технічнігеосистеми є:
динамічними системами,
нерівноважними системами,
квазірівноважнимивідкритими системами.
В Україні прикладом природно-технічнігеосистемможеслужитиДонбас, Кривбас та ін.
Природно-технічнітериторіальнісистеми – такий вид геосистем, в якихприродна і господарськаскладові, накладаючись, інтенсивно впливають одна на одну, утворюючи якісно нову геосистему цілісність
Природно-технічнітериторіальнісистемивключають у якостіпідсистемелементиприроди, технічніоб’єкти і комплекситехнологічнихпроцесів, розвитокякихпідчиняєтьсядвомрізнимзакономірностям – природним і соціально-економічним. Технічна підсистема включає різні об’єкти промисловості, сільськогогосподарства і транспорту, гідротехнічні споруди, житловіспоруди та ін.
Рис. Природно-технічнатериторіальна система
Природно-технічнатериторіальнісистеми не маютьвластивостейсаморегуляції, що робить необхідним здійснення управління ними.
18 Загальні правила організації геофізичних досліджень
При проведенні геофізичних досліджень неабияке значення відіграють правила якими повинна володіти будь яка людина яка планує проводити дослідження, адже саме дотримання цих правил впливатимуть на суть та зміст дослідження. В першу чергу дослідник повинен чітко усвідомлювати що він робить і повинен бути ознайомлений з вибраною літературою. У кожному дослідженні вагоме місце займає точність проведення роботи, також людина яка досліджує повинна звертати увагу на корисність своєї роботи і виконувати її коректно. Якщо ми приступаємо до проведення геофізичних досліджень то повинні звертати увагу на взаємозв’язаність параметрів, ну і звісно володіти навичками користування тим чи іншим приладом.
20. Трансект. Щоб кількісно порівняти абіотичні і біотичні компоненти геосистеми, необхідно стандартизувати одиниці досліджуваної ділянки. Зазвичай для цього на місцевості закладають трансекти – виділена територія на місцевості, яка охоплює всі види об’єктів дослідження. Трансект можна використовувати на однорідній місцевості, але особливо ефективні вони там, де існують чи передбачається просторовий градієнт умов, наприклад перехідна зона, трансаквальний схил. Розрізняють лінійний та стрічковий трансепт. Лінійний представляє вид досліджень об’єктів вздовж натягнутої мотузки чи рулетки: обраховуються всі об’єкти, які торкаються її, відзначається іх положення вздовж трансепту. Стрічковий трансепт – це прокладена через досліджувану місцевість полоса шириною пів чи 1 м, який складається з двох лінійних. Враховують всі об’єкти, які попадають у цю полосу. Таким шляхом отримуються більш повні дані, особливо в кількісному плані. Оскільки дослідження у лінійному трансекті є трудомісткі, то часто застосовують її переривистий варіант, закладаючи вздовж прямої лінії площадки пвної площі (наприклад, 1*1м) на деякій відстані одна від одної. Якщо трансепт розташований вздовж висотного градієнта, то його називають профільним. Вибір типу трансепта залежить від кількісного і якісного характеру досліджень, потрібної ступені точності, особливостей об’єктів, розміром території і часом роботи. Якщо відстань значна, то зручніший переривистий облік – по відрізкам чи площадкам, розділеними певними інтервалами.