
- •1.Предмет геофізики ландшафтів
- •2.Проблематика геофізики ландшафтів
- •3.Геофізика ландшафтів в системі географічних наук
- •4. Структура природно-геофізичного середовища. Організація ландшафтів.
- •5. Поняття «Динаміка природного середовища».
- •6. Поняття «Розвиток природного середовища»
- •7.Формування птк. Самоорганізація птк
- •8. Інваріантний аспект розуміння природного середовища
- •9.Зв’язки в птк
- •12.Стани птк.
- •13 Етологія птк .
- •14. Спонтанний і керований розвиток птк.
- •15.Природно-технічні системи
- •18 Загальні правила організації геофізичних досліджень
- •21.Границі птк в просторі і часі
- •22.Континуальні і дискретні границі
- •24. Вертикальна і горизональна структура геосистем.
- •25. Динаміка вертикальної структури птк.
- •26 Методи дослідження у геофізиці ландшафтів
- •27 28 Метод комплексної ординації геосистем
- •29.Метод просторово-часового аналізу і синтезу птк
- •30.Вертикальна структура
- •31.Стан птк
- •32.Взаємозвязок станів ландшафту, місцевості, урочища,фації.
- •35.Фітомаси, їх властивості і класифікація
- •36.Визначення динаміки фітомас
- •36А.Ландшафтно-геофізичні наслідки ф-ня рослинних ценозів
- •37.Зоомаси їх властивості і ролі в птк
- •38.Мортмаси:види властивості і ролі в птк
- •42 Гідромаси Їх класифікація вл.
- •43.Геогоризонти
- •44 Методика видвиділення геогоризонтів
- •45.Метод балансованих досліджень географії
- •46.Радіаційний баланс
- •47.Роль складових радіаційного балансу в птк
- •48.Добова і річна динаміка розсіяної радіації
- •49.Добова і річна динаміка сумарної радіації
- •50.Добова і річна динаміка відбитої радіації
- •51.Добова і річна динаміка довгохвильового випромінювання
- •52.Методи вимірювання складових радіаційного балансу
- •53.Визначення добових сум радіаційних потоків
- •56 Волого обмін в птк.
- •59 Міграція вологи в птк
- •60)Визначення к-сті рідких опадів у відкритих і заліснених територіях птк
- •62.Роль снігового покриву в птк
- •63.Визначення перерозподілу снігу і запасів води у сніговому покриві
- •64.Визначення вологості грунту
- •65.Визначення динаміки вологості грунту
- •66.Визначення фільтраційних властивостей ґрунту
- •67.Визначення граничної польової волого місткості ґрунту
- •68.Визначення повної волого місткості ґрунту
- •71.Теплофізика ландшафтів
- •75.Формування теплового потоку в атмосферу.
- •76. Продовження
- •78.Оптичні властивості птк
15.Природно-технічні системи
Природно-технічнігеосистеми — сукупністьвзаємодіючихприродних і штучнихоб'єктів. Формуютьсявнаслідокбудівництва і експлуатаціїінженерних та іншихспоруд, комплексів і технічнихзасобів, щовзаємодіють з природнимсередовищем.
Структура природно-технічнігеосистемвключає:
підсистемуприроднихоб'єктів (геологічнітіла, ґрунт, водніджерелатощо)
підсистемуштучнихоб'єктів (наземні і підземніспоруди, водоймитощо).
Системотворчівластивості природно-технічнихгеосистемвиявляються в процесівзаємодіїпідсистем і можуть бути руйнуючими, ініціюючими, регулюючими і керуючими. У залежностівід характеру і режиму взаємодії, стадіїформування природно-технічнігеосистеми є:
динамічними системами,
нерівноважними системами,
квазірівноважнимивідкритими системами.
В Україні прикладом природно-технічнігеосистемможеслужитиДонбас, Кривбас та ін.
Природно-технічнітериторіальнісистеми – такий вид геосистем, в якихприродна і господарськаскладові, накладаючись, інтенсивно впливають одна на одну, утворюючи якісно нову геосистему цілісність
Природно-технічнітериторіальнісистемивключають у якостіпідсистемелементиприроди, технічніоб’єкти і комплекситехнологічнихпроцесів, розвитокякихпідчиняєтьсядвомрізнимзакономірностям – природним і соціально-економічним. Технічна підсистема включає різні об’єкти промисловості, сільськогогосподарства і транспорту, гідротехнічні споруди, житловіспоруди та ін.
Рис. Природно-технічнатериторіальна система
Природно-технічнатериторіальнісистеми не маютьвластивостейсаморегуляції, що робить необхідним здійснення управління ними.
18 Загальні правила організації геофізичних досліджень
При проведенні геофізичних досліджень неабияке значення відіграють правила якими повинна володіти будь яка людина яка планує проводити дослідження, адже саме дотримання цих правил впливатимуть на суть та зміст дослідження. В першу чергу дослідник повинен чітко усвідомлювати що він робить і повинен бути ознайомлений з вибраною літературою. У кожному дослідженні вагоме місце займає точність проведення роботи, також людина яка досліджує повинна звертати увагу на корисність своєї роботи і виконувати її коректно. Якщо ми приступаємо до проведення геофізичних досліджень то повинні звертати увагу на взаємозв’язаність параметрів, ну і звісно володіти навичками користування тим чи іншим приладом.
20. Трансект. Щоб кількісно порівняти абіотичні і біотичні компоненти геосистеми, необхідно стандартизувати одиниці досліджуваної ділянки. Зазвичай для цього на місцевості закладають трансекти – виділена територія на місцевості, яка охоплює всі види об’єктів дослідження. Трансект можна використовувати на однорідній місцевості, але особливо ефективні вони там, де існують чи передбачається просторовий градієнт умов, наприклад перехідна зона, трансаквальний схил. Розрізняють лінійний та стрічковий трансепт. Лінійний представляє вид досліджень об’єктів вздовж натягнутої мотузки чи рулетки: обраховуються всі об’єкти, які торкаються її, відзначається іх положення вздовж трансепту. Стрічковий трансепт – це прокладена через досліджувану місцевість полоса шириною пів чи 1 м, який складається з двох лінійних. Враховують всі об’єкти, які попадають у цю полосу. Таким шляхом отримуються більш повні дані, особливо в кількісному плані. Оскільки дослідження у лінійному трансекті є трудомісткі, то часто застосовують її переривистий варіант, закладаючи вздовж прямої лінії площадки пвної площі (наприклад, 1*1м) на деякій відстані одна від одної. Якщо трансепт розташований вздовж висотного градієнта, то його називають профільним. Вибір типу трансепта залежить від кількісного і якісного характеру досліджень, потрібної ступені точності, особливостей об’єктів, розміром території і часом роботи. Якщо відстань значна, то зручніший переривистий облік – по відрізкам чи площадкам, розділеними певними інтервалами.