5. Поняття «Динаміка природного середовища».

Природне середовище - це та частина природи, яка оточує людей і впливає на них, та на яку вони самі впливають своєю виробничою діяльністю. Поняття природного середовища відразу наштовхує на бачення за ним принаймні двох початкових аспектів. Поняття «Динаміка природного середовища» – це усі, закономірно-поступальні (незворотні) зміни в природних територіальних системах, які відбуваються в певних рамках( інваріантів). Це стан руху, хід розвитку, зміна будь-якого явища під дією певних факторів. Це напрям досліджень, який, окрім вивчення мінливості станів природно територіальних систем, вивчає потоки речовини та енергії, які їх пронизують і визначають зв’язки між окремими елементами внутрішньої і зовнішньої структури, а також динаміку окремих характеристик ландшафтних систем у часі в тісному їхньому взаємозв’язку та змінами з їх безпосереднім оточенням.

Спорідненим терміном до динаміки є динамізм – процес розвитку, просторово-часової мінливості, перебування в русі. Об’єктом дослідження динаміки природного середовища виступають природні системи у всій їх різноманітності та ієрархічному підпорядкуванні, на які спрямована певна науково-пізнавальна діяльність.

6. Поняття «Розвиток природного середовища»

Природне середовище - це та частина природи, яка оточує людей і впливає на них, та на яку вони самі впливають своєю виробничою діяльністю. Еволюція і розвиток природних систем надзвичайно тісно пов'язаний із загально географічними явищами. Розвиток поняття, яке з географічної точки зору має декілька трактувань:

Спрямована ( незворотня ) зміна, яка призводить до корінної перебудови структури природної системи, тобто до появи нової геосистеми;

Прогресивні зміни станів природних територіальних систем, які призводять до більш високих рівнів організації.

Послідовність зміни станів природної системи, протягом усього еволюційного циклу.

Розвиток природного середовища це:

Процес, який відбувається узгоджено з властивостями речовини, під дією або з участю незмінного зовнішнього джерела енергії.

Спрямовані зміни в певному середовищі, які відбуваються під дією умов зовнішнього середовища.

Зникнення старих і виникнення нових видів морфологічних одиниць.

Зміна одних геосистем іншими внаслідок саморозвитку і впливу мінливих зовнішніх умов.

7.Формування птк. Самоорганізація птк

Кожний птк у момент свого зародження отримує від ландшафтного оточення суміжних птк і природних комплексів вищого рангу програму свого існування. Птк не може виникнути, якщо природа до того не готова. Формування нового птк потрібне для певного перерозподілу речовини, енергії та інформації, для розвантаження природної системи. Кожен птк дотримується еволюційних змін в часовому і функціональному аспектах. Це відбувається завдяки процесам самоорганізації птк-сукупність процесів у межах певного птк, спрямованих на забезпечення і підтримання зв’язку між його структурними частинами з метою реалізації спільної програми розвитку. При цьому процесі є спрямованими від центру птк(зовнішньо доцентрові).

Роль природних компонентів у формуванні й саморозвитку ландшафтних комплексів, як відомого, неоднакова. Літогенні компоненти (геологічна будова, літологія, рельєф) є ведучими за силою впливу один на одного і за їх роллю у формування комплексів. Вони «змушують» живу природу (біогенні компоненти) змінюватись глибше. Ніж змінюються самі під впливом живих організмів. Біогенні компоненти реагують на найнезначніші зміни в ландшафті і тому є індикаторами ландшафту. Будучи найбільш мінливими, вони найслабші при формуванні комплексів. А літо генна група ландшафту найсильніша, бо вона найбільш інертна, через що її вплив на природний комплекс є найбільш стійким.