Зміст 1. Сучасні передумови розвитку педагогічної творчості і майстерності в контексті гуманістичної парадигми

Сучасна гуманістична парадигма педагогічної освіти, як в Україні, так і за її межами, означилася домінуванням процесів диференціації та полікультурності, а відтак – професіоналізації і універсалізації, Європейська та вітчизняна вищі школи в цих умовах повинні враховувати основні чинники, що впливають на підготовку майбутнього учителя до професійної діяльності. Тому в процесі трансформації соціокультурної та економічної ситуації, модернізації європейської системи освіти в контексті вимог Болонської декларації, гуманізації освітньої сфери і виникнення у зв’язку з цим нових цінностей та ідеалів європейська спільнота потребує визначення принципово осучасненої моделі вчителя – професіонала. Загалом система підготовки педагогічних кадрів потребує теоретичного розв’язання універсальних проблем: якості освіти, запровадження компетентнісного підходу в процесі формування педагогічних кадрів, удосконалення системи оцінювання професійної підготовки майбутніх фахівців, запровадження у практику сучасних теоретичних і методичних засад формування ціннісної готовності майбутнього педагога до професійної діяльності. Необхідно показати, які ж ті філософські, психологічні, антропологічні, педагогічні ідеї, теорії, підходи, що дозволили нам виробити власне уявлення про навчально – виховну діяльність, і як саме вони вплинули на трактування цілей, змісту, засобів організації формування педагогічних кадрів у навчальних закладах України другої половини ХХ – початку ХХІ століття, ціннісного потенціалу природничих спеціальностей.

2. Педагогічна творчість і майстерність як передумова модернізації сучасної освіти

Педагогічна творчість – особистісна якість педагога, яка є невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення для вдосконалення всього педагогічного процесу. Там, де немає творчості в педагогічній діяльності, там немає живої душі, там педагогіка є бездітною. Обміркування методики і змісту майбутнього навчально-виховного заходу, конкретне їх визначення, планування і проведення – справа індивідуальна. Тому як немає двох однакових педагогів, так і немає двох однакових методик.

принципи педагогічної творчості вчителя: діагностики, оптимальності, взаємозалежності, креативності, доповнення і варіантності.  

3. Педагогічна творчість і майстерність, їх сутність, мета, ознаки, співвідношення

Хоча педагогічна майстерність виявляється в діяльності, проте вона не зводиться до неї Не можна обмежити її лише високим рівнем роз­витку спеціальних узагальнених умінь Сутність майстерності — в осо­бистості вчителя, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на підставі реалізації власної системи цінностей Майстерність — вияв найвищої форми активності особистості вчителя у професійній діяль­ності, активності, що ґрунтується на гуманізмі і розкривається в доціль­ному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання

«Сутність педагогічної творчості... ми визначаємо як цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога в освітньому просторі. Особливістю педагогічної творчості є те, що педагог реалізує свої особистісні і професійні творчі потенції засобом творення особистості дитини, а розвиток його творчого потенціалу зумовлений розвитком творчого потенціалу вихованця» Тобто без творчості немає натхненної педагогічної діяльності та активної взаємодії між вихователем і вихованцем. Недаремно І. А. Зязюн урок визначає як «театр одного актора». А педагогічна діяльність має бути саме такою.

4. Психофізіологічні основи творчих процесів в діяльності вчителя

Психофізіологічні основи творчої діяльності (теоретичний компонент): поняття про творчість як вищий рівень людської діяльності, творча діяльність; роль процесів "осяяння", "нешаблонного мислення" і "бісоціації" в творчій діяльності; класифікація фаз творчого процесу; асиметрія півкуль головного мозку і специфіка творчих процесів; інтуїція, механізми її виникнення, значення для творчої діяльності; проблема розвитку інтуїції; несвідомі операції обробки інформації: конденсація, зміщення і символічна трансформація, їх сутність і значення для творчості; шляхи активізації правопівкульних операцій обробки інформації; фізіологічні механізми творчого натхнення і емоційного стресу; роль гіпоталамусу у стимулюванні творчої активності; прийоми активізації творчої активності; прийоми активізації творчого мислення, подолання психологічних бар'єрів.

5. Специфічні риси педагогічної творчості і майстерності, їх своєрідність

Зовні майстерність педагога – це вирішення різноманітних педагогічних завдань, успішна організація навчально-виховного процесу й отримання відповідних результатів, але її сутність полягає в певних професійних і особистісних якостей, які породжують цю діяльність і забезпечують її ефективність.

Тому справжній педагог повинен бути в постійному творчому резерву оптимізації як професійного так і особистісного потенціалу, оскільки педагогічна майстерність – це своєрідний сплав особистої культури, знань і світогляду педагога, його всебічної теоретичної підготовки з досконалим володінням прийомами навчання і виховання, педагогічного технікою і передавали досвідом.