
- •Тема 1. Методологічні засади виховної роботи Збройних Силах України.
- •Література
- •Етапи розвитку системи виховної роботи з особовим складом у зс України – 20 хв.
- •2. Структура органів виховної та соціально-психологічної роботи в Збройних Силах України, функції та завдання їх діяльності – 50 хв.
- •Загальна структура
- •Органів з виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України
- •4. Головне управління виховної та соціально-психологічної роботи відповідно до покладених на нього завдань:
- •7. Начальник Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи має право:
- •8. Начальник Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи відповідає за:
- •9. Начальник Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи зобов’язаний:
- •10. Головне управління виховної та соціально-психологічної роботи має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, печатки та штампи для здійснення повсякденної діяльності.
- •Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи
Тема 1. Методологічні засади виховної роботи Збройних Силах України.
Заняття 3. Історія розвитку і становлення органів по роботі з особовим складом ЗС України.
ЗМІСТ
Вступ – 5 хв.
Етапи розвитку системи виховної роботи з особовим складом у ЗС України – 20 хв.
2. Структура органів по роботі з особовим складом в Збройних Силах України, функції та завдання їх діяльності – 50 хв.
Заключна частина - 5 хв.
Література
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.- К.: «Преса України», 2006. – 79 с
Воєнна доктрина України. Затв. Указом Президента України від 15 червня 2004 р. № 648/2004. // Народна армія. – 2004. – 23 червня.
Біла книга 2009. Оборонна політика України.//Військо України. Спецвипуск.-2010.
Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Затверджена Указом Президента України №981/98 від 4.09.1998 // Армія України. – 1998. – 24 вересня.
Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Схвалена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004.
Наказ МОУ від 6.6.2008 р. №244 «Про введення посад та структурних підрозділів з виховної та соціально-психологічної роботи».
Наказ МОУ від 8.6.2010 р. №295 «Про затвердження Концепції військово-патріотичного виховання у ЗС України».
Директива МОУ №Д-57 від 26.12.2006 р .”Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників ЗСУ”.
Директива МОУ №Д-22 від 17.4.2006 р. “Про вдосконалення системи військово-патріотичного виховання у ЗСУ”.
Наказ начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ №108 від 22.07.2005 р. “Положення про народознавчу світлицю у ЗСУ”.
Кубіцький С.О. Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу Збройних сил України. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007.- 365 с.
Ягупов В.В. Військове виховання: історія, теорія та методика – К, 2002. – 560 с.
Статути Збройних Сил України. Затверджені Законом України від 24.3.1999 р.
Про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Закон України №2411-1V від1.7.2010 р.// Урядовий кур‘єр -2010 -1 вересня.
ВСТУП
Особливості сучасного етапу розвитку нашої держави та її Збройних Сил (ЗС) вимагають подальшого розвитку системи виховної роботи та морально-психологічного забезпечення (МПЗ) діяльності особового складу. Аксіомою є те, що боєздатність ЗС вирішальною мірою залежить від людського фактору, морального духу військовослужбовців. В 1998 р. Указом Президента України затверджена Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Таким чином була створена правова основа для організації виховної роботи з військовослужбовцями. Подальшого розвитку основи організації виховної роботи в підрозділах отримали в Концепції соціального та гуманітарного розвитку у Збройних Силах України та Стратегічному оборонному бюлетені України на період до 2015 року.
У стратегічному оборонному бюлетені України на період до 2015 року визначено завдання подальшого широкомасштабного реформування ЗС України, результатом якого повинно стати створення сучасних, багатофункціональних, мобільних, професійно підготовлених і забезпечених досконалими видами зброї та техніки ЗС України. Однією із умов успішного проведення цієї роботи є посилення гуманітарної складової військової служби, організація належної виховної роботи з особовим складом.
Удосконалення гуманітарного і соціального забезпечення особового складу ЗС та членів їх сімей, а також виховна робота, розвиток культури, духовності, формування свідомості, мотивації та життєвих орієнтирів військовослужбовців залишається одним з пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України.
Напрямом реалізації зазначених завдань є організація ефективного виховного процесу в частинах та підрозділах ЗС України. Його метою є одночасне забезпечення високого рівня морально-психологічного стану особового складу, що достатній для виконання ним завдань за призначенням, та створення умов для саморозвитку та самовдосконалення кожного військовослужбовця у військово-професійній діяльності. Реалізація даної мети сприяє формуванню всебічно розвиненої, високоосвіченої, толерантної особистості громадянина України, яка спроможна свідомо виконувати свій професійний обов’язок.
У сучасних умовах органи військового управління і, перш за все органи виховної та соціально-психологічної роботи, наполегливо втілюють у діяльність військ (сил) систему МПЗ, враховуючи досвід сучасних локальних війн і збройних конфліктів, миротворчих операцій, і спрямовують її на підвищення рівня оперативної та бойової підготовки, формування морально-бойових і професійних якостей військовослужбовців, розвитку їх психологічної та вольової стійкості.
Найбільш численною категорією офіцерів органів ВСПР, від якої залежить ефективність виховного процесу у військовій частині, є офіцери тактичної ланки заступники командирів рот, батарей та їм рівних підрозділів з виховної роботи, офіцери-психологи та офіцери –політологи батальйонів (дивізіонів). Вони виступають організаторами виховної роботи (морально-психологічного забезпечення) як механізмів реалізації завдань гуманітарного та соціального розвитку в підрозділах.