16.Предметний урок та методика його проведення.

У процесі навчання природознавства використовується специфічний тни уроку — предметний. Він мас свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початко­вих класах. Вперше термін «предметний урок» був введений О. Я. Гер­цом у методичному посібнику для учителів «Предметні уроки в почат- мчіій школі» (1863). Основною метою таких уроків, за словами вченого,

і|мрмування у дітей цілісного уявлення про предмети і явища навко­лишнього світу. Мета досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об'єктів природи, аналізу й порівняння здобутих фактів. їх уза- і.ітьнсння і формування необхідних висновків, а також перевірки вис­новків доступними дослідами.

Згодом інший видатний методист початкової школи В. П. Вахтсров у

іинй основній праці «Предметний метод навчання» ( показав під чі ння й вимоги до методики виконання предметних уроків Більшість предметних уроків проводиться після уроків-екскурсій, під час яких школярі спостерігають за конкретним об'єктом в навколишньо­му середовищі. Здобуті фактичні знання с опорою у процесі всебічного пізнання предмета або явища, виявлення його істотних ознак, властиво­стей, зв'язків у природі.

Аналіз власне предметного змісту предметних уроків з природознав­ства засвідчив, що уявлення або поняття про той чи інший об'єкт фор­мується в учнів за умови оволодіння кількома елементами знань, що відображають їх різні сторони. Цей висновок ілюструє логічна схема власне предметного змісту теми «Зернові рослини» (3(2) клас).

Зернові рослини (поняття).

Зміст: — трав'янисті рослини, в яких корінь росте пучком;

стсбло-соломина;

плід-зернівка.

Різноманітність зернових рослин: пшениця, жито, ячмінь, рис, овес, кукурудза.

Значення зернових рости (уявлення).

Зміст: —для людини — продукт харчування:

для домашніх тварин — корм.

Вирощування зернових рослин (уявлення).

Зміст:

підготовка грунту;

внесення добрив;

посів;

догляд за шківами (знищення бур'янів і шкідників);

полив.

4. Ставлення до хліба (уявлення).

Предметний урок:ш дидактичною суттю с комбінованим, оскільки в його межах реалізуються всі етапи процесу навчання 1-го рівня. Ного структура визначається на основі логічної схеми змісту теми.

Розкриємо макроструктуру предметного уроку. Але слід насамперед зазначити, шо в реальній практиці вона певною мірою варіативна, це зумовлено специфікою освітньої цілі такого типу уроку — всебічного пізнання об'єкта природи.

Макроструктуру складають такі макроетапи;

│ Організація класу.

││ Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

Цей етап може бути реалізованим і може пропускатися. За яких умов це відбувається? По-перше, каїн зміст предметного уроку не пов'язаний з попередньою темою, має значний обсяг і вимагає від учнів напруженої роботи. Організація етапу перевірки в таких випадках призводить до того, шо на уроці не вистачає часу для якісного оваюдіння новим на­вчальним змістом. По-друге, зміст попередньої теми і теми предметного уроку аналогічні, тоді найефективнішою буде перевірка, що здійснювати­меться як актуалізація опорних знань, умінь і навичок у процесі за­своєння нових.

Якщо ж новий власне предметний зміст нескладний і невеликий за обсягом, то й перевірка на уроці здійснюється як самостійний етап. Од­нак місце етапу перевірки у структурі предметного уроку визначає учи­тель: перед засвоєнням нового змісту чи після систематизації та узагаль­нення засвоєних знань та умінь.

│││ Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.

Діти повинні сприйняти та усвідомити тему уроку і його завдання, тобто об'єкт, який вивчається, і що саме та в якій послідовності вони дізнаються про нього.

Важливою на ціюму етапі є загальна мотивація діяльності школярів, яка найчастіше націлена на спонукання пізнавального інтересу до об'єкта, бажання пізнати його. З цією метою використовують різні при­йоми. Зокрема, за допомогою цікавого фактичного матеріалу, уривків з оповідань, прислів'їв, дослідів демонструється вагомість природного об'єкта для людей, особисто для дитини, місце і значення у природі, особливості прояву його властивостей та ознак тощо.

Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Аналіз кожної логічно завершеної частини власне предметного змісту предметного уроку, наприклад, теми «Зернові рослинн», показує, що в ньому виділяються три види знань:

1.Знання, які засвоюються учнями під час безпосередньої діяльності з натуральними об'єктами (живими, гербарними чи колекційними зразка­ми). В наведеному прикладі вони складають першу логічно завершену частину змісту — поняття «зернові рослини».

2.Знання про предмет або явище, які здобуваються з інших джерел шань, зокрема з образотворчих засобів наочності, розповіді вчителя, кінофільмів, діафільмів, додаткової літератури. У прикладі це стосу», ться другої і третьої логічно завершених частин змісту: уявлення про значен­ня зернових росиш та їх впрошування.

3. Знання, які відомі учням з попередніх уроків та життєвого досвіду. Вони актуалізуються в кожній логічно завершеній частині, але мають різне значення. Наприклад, с основою для усвідомленого сприймання нових знань. Так, шоб сформувати поняття «зернові росіини», насампе­ред необхідно актуалізувати знання про органи рослин та їх значення, оскільки істотні ознаки, які складають зміст поняття, відображають особливості будови органів зернових росиш: кореня, стебла, листків, квіток (суцвіть), плодів. Або актуалізовані знання у поєднанні з за­своєними на уроці після узагальнення складають зміст нового уявлення чи поняття. Прикладом є актуалізація знань про значення для людини окремих видів зернових росіин.

Мікроструктура етапу засвоєння нових знань, умінь і навичок пред­метного уроку розробляється з урахуванням виділених вище видів знань у власне предметному змісті теми; психолого-дидактичних зако­номірностей процесу засвоєння конкретних елементів знань; критеріїв вибору методів і прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Проілюструємо хід міркування учителя на прикладі вищезга­даного предметного уроку.