4.Мета та завдання екологічної освіти (виходячи з екологічної ситуації в Україні та глобальних екологічних проблем).

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості.Система екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людиниЗміст екологічного виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища існування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Індивід має вміти осмислювати екологічні явища і розумно взаємодіяти з природою. Естетичний підхід до природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, — вважав Г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи».Першооснови екологічного мислення закладаються в сім'ї, яка покликана прищепити дітям систему екологічних цінностей, норм поведінки у природному середо вищі.У тісному взаємозв'язку із сім'єю має працювати і дитячий садок. Його завдання — через казки, міфи, ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх з елементарними зв'язками живої і неживої природи, впливом людини на природне середовище,завдяки чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні з природою.Розпочате в дошкільному віці екологічне виховання триває на всіх етапах навчання у школі. Кожен із них має свою мету, завдання, відповідну віковим особливостям школярів методику.

 Молодша школа забезпечує комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров'я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його.

Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні, глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне); екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я; наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому рівні); безпосередня участь у природоохоронній роботі, а також здатність передбачати можливі негативні наслідки природо-перетворювальної діяльності людини.

5.Основоположні принципи екологічної освіти. Зміст екологічної освіти у початкових класах.

Екологічним освітою - називають безперервний процес навчання,виховання та розвитку особистості, спрямований на нормування системинаукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій поведінки ідіяльності, що забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишньогосередовищі Екологічне виховання - спосіб впливу на почуття людей, їх свідомість, погляди і уявлення. Але будь-яке виховання, в тому числі екологічне, повинне ґрунтуватися на освіті, насамперед екологічній. Мета освіти - формування фізичного та психічного, духовного здоров'я людини і всього суспільства. Освіта сама по собі не гарантує захисту від нерозумного, а то і злочинного ставлення до природи, а отже, і до людей. Свідомість людини - безпека країни, запорука подальшого існування життя на планеті. Екологічна освіта охоплює сферу знань, умінь і навичок, необхідних для дбайливого відношення до природного середовища. Вона - основа професійної підготовки фахівців у будь-якій сфері, зв'язаній, навіть побічно, із природою. В цьому процесі важливі певні принципи.Принцип загальності - означає, що екологічна освіта та виховання повинні охоплювати все суспільство з урахуванням індивідуальних особливостей - вік, стан психіки, зокрема темпераменту, освітній ценз, інтереси та стимули різних груп соціально-професійних категорій населення.Принцип комплексності екологічної освіти та виховання, як принцип загальності, має правові (юридичні) і методичні аспекти.Екологічне виховання, освіта - єдиний процес впливу на свідомість людей і він повинен здійснюватися в комплексі, з врахуванням науково обґрунтованих методичних вимог.Принцип безперервності - зобов'язує всіх суб'єктів діяльності в сфері екологічної освіти та виховання забезпечити узгоджений процес на всіх ступенях освіти та виховання - дошкільного, шкільного, вузівського і післядипломного, чого вимагають Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Концепція екологічної освіти та виховання в Україні".

Зміст екологічного виховання має два аспекти: отримання екологічних знань та їх перетворення у відношення. Знання – це обов’язковий компонент процесу формування основ екологічної культури, а відношення  - це його кінцевий продукт. Саме екологічні знання формують характер відношення і дають початок екологічної свідомості. До змісту екологічних знань дітей належать знання про зв’язок рослинних та тваринних істот з середовищем мешкання, різнобарвність живих істот, їх екологічна єдність, природні угрупування. Діти вивчають людину як живу істоту, місце її мешкання, вимоги до неї, діяльність людини, забруднення довкілля, знайомляться з охороною та відновленням природи. Екологічне виховання – це новий напрямок дошкільної педагогіки, який відрізняється від традиційного – ознайомлення дітей з природою. Шляхом такого пізнання природи реалізується достатньо висока самостійна діяльність дітей з природними об’єктами, вони здійснюють їх різноплановий аналіз та порівняння, роблять висновки. Це відповідає Державній національній програмі освіти, де записано: “Формувати екологічну культуру людини в гармонії її відносин з природою”.