- •1.Освітні та виховні завдання курсу природознавства.
- •2.Принципи побудови програм та підручників з природознавства
- •3.Розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі вивчення природознавства: спостережливості, логічного мислення, інтересу до природи та ін.
- •4.Мета та завдання екологічної освіти (виходячи з екологічної ситуації в Україні та глобальних екологічних проблем).
- •5.Основоположні принципи екологічної освіти. Зміст екологічної освіти у початкових класах.
- •8.Естетичне виховання учнів початкових класів засобами природи.
- •9.Методика формування природничих та екологічних уявлень та понять у молодших школярів.
- •10.Спостереження – основний метод вивчення природознавства. Організація роботи з щоденниками спостережень та календарем природи
- •11.Методика проведення дослідів по живій та неживій природі.
- •14.Методика проведення екскурсій у природу з молодшими школярами.
- •16.Предметний урок та методика його проведення.
- •18. Форми і методи позакласної роботи з природознавства.
- •22.Методика використання таблиць, картин і ілюстрацій на уроках природознавства.
- •23.Методика оформлення екскурсійного матеріалу
- •26. Розвиток загальнопізнавальних умінь у молодших школярів у процесі вивчення природознавства (виділяти істотне, порівнювати, узагальнювати).
- •27. Види контролю та перевірки знань учнів
- •28.Типи уроків з природознавства.
- •30.Методика роботи з гербаріями, колекціями на уроках природознавства.
- •31.Особливості вивчення курсу "Природознавство" у 1(2) класі.
- •32.Екологічне виховання у позакласній роботі
- •33.Ігри екологічного спрямування.
- •35.Класифікація методів. Методи та методичні прийоми навчання природознавству.
- •37.Санітарно-гігієнічне виховання молодших школярів.
- •38.Методика формування природничих та екологічних понять.
- •42.Особливості вивчення природознавства у 1 класі.
- •41.Особливості вивчення природознавства у 2 класі
- •40. Особливості вивчення природознавства у 4 класі
- •39.Особливості вивчення природознавства у 3 класі.
37.Санітарно-гігієнічне виховання молодших школярів.
На санітарно-гігієнічний аспект уроку впливають не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх факторів, які тією чи іншою мірою вливають і зумовлюють його якість. До таких відносяться:
1.гігієна навчальних приміщень, праці вчителя та учнів;
2.фізіологічно-гігієнічні передумови організації процесу навчання;
3.організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів.
Перераховані компоненти в синтезі їх реалізації на уроці виражають суть його санітарно-гігієнічного аспекту. Кожний з окреслених компонентів може бути об'єктом переважного спостереження на уроці. А відтак належить розкрити їх зміст і представити систему оцінних параметрів, якими можуть скористатись керівники шкіл у своїй аналітико-контролюючій діяльності, учителі у процесі навчання та самоаналізу даного аспекту уроку.
Санітарпо-гігієпічне виховання (так само як фізичне й статеве) має на меті забезпечити усвідомлення учнями необхідності здорового способу життя, сформувати наукові обґрунтування гігієнічних норм поведінки, зміцнити свідоме ставлення учнів до виконання гігієнічних норм у повсякденному житті, що зрештою спрямоване на збереження й зміцнення здоров'я школярів. При цьому слід ураховувати попередній життєвий досвід учнів. Виходячи з цього завдання, вчителю слід виділити систему санітарно-гігієнічних понять, визначити, на яких уроках їх необхідно сформувати, добрати відповідні методи й засоби навчання й організувати роботу з поняттями таким чином, щоб переконати учнів у необхідності виконання гігієнічних норм, оскільки недотримання їх може мати негативні наслідки для їхнього здоров'я.
Санітарно-гігієнічне виховання учнів передбачає також боротьбу з їхніми шкідливими звичками: палінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Робота ця непроста й має проводитися постійно, оскільки поодинокі заходи не даватимуть бажаного результату. В антинікотиновій та антиалкогольній пропаганді важливо спиратися на той фактичний науковий матеріал із змісту курсу, який повною мірою доводить негативний вплив шкідливих звичок на здоров'я. Фізіологічна грамотність учня — запорука його стійкості проти згубних для здоров'я нахилів.
Наведемо основи формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок в учнів.
Правильне оцінювання учнями свого життєвого досвіду з погляду гігієнічних вимог та фізіологічного обґрунтування гігієнічних правил сприяє формуванню в них свідомого ставлення до їх виконання.
Глибоке розуміння корисності гігієни для здоров'я дає змогу сформувати позитивне ставлення до власного здоров'я та гігієнічно правильної організації життя.
Закріпленню гігієнічних навичок істотно сприяє розуміння шкоди для здоров'я невиконання правил гігієни.
Позитивні результати дотримання гігієнічних вимог стимулюють подальше їх виконання.
Формування санітарно-гігієнічних звичок тісно пов'язане із самовихованням. Прагнучи до закріплення гігієнічних звичок, учні виховують свої вольові якості.
Основою фізичного й санітарно-гігієнічного виховання є анатомофізіологічні знання, які дають змогу учням свідомо впливати на стан свого здоров'я, правильно оцінювати власний досвід, розуміти необхідність виконання гігієнічних вимог.