- •1.Освітні та виховні завдання курсу природознавства.
- •2.Принципи побудови програм та підручників з природознавства
- •3.Розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі вивчення природознавства: спостережливості, логічного мислення, інтересу до природи та ін.
- •4.Мета та завдання екологічної освіти (виходячи з екологічної ситуації в Україні та глобальних екологічних проблем).
- •5.Основоположні принципи екологічної освіти. Зміст екологічної освіти у початкових класах.
- •8.Естетичне виховання учнів початкових класів засобами природи.
- •9.Методика формування природничих та екологічних уявлень та понять у молодших школярів.
- •10.Спостереження – основний метод вивчення природознавства. Організація роботи з щоденниками спостережень та календарем природи
- •11.Методика проведення дослідів по живій та неживій природі.
- •14.Методика проведення екскурсій у природу з молодшими школярами.
- •16.Предметний урок та методика його проведення.
- •18. Форми і методи позакласної роботи з природознавства.
- •22.Методика використання таблиць, картин і ілюстрацій на уроках природознавства.
- •23.Методика оформлення екскурсійного матеріалу
- •26. Розвиток загальнопізнавальних умінь у молодших школярів у процесі вивчення природознавства (виділяти істотне, порівнювати, узагальнювати).
- •27. Види контролю та перевірки знань учнів
- •28.Типи уроків з природознавства.
- •30.Методика роботи з гербаріями, колекціями на уроках природознавства.
- •31.Особливості вивчення курсу "Природознавство" у 1(2) класі.
- •32.Екологічне виховання у позакласній роботі
- •33.Ігри екологічного спрямування.
- •35.Класифікація методів. Методи та методичні прийоми навчання природознавству.
- •37.Санітарно-гігієнічне виховання молодших школярів.
- •38.Методика формування природничих та екологічних понять.
- •42.Особливості вивчення природознавства у 1 класі.
- •41.Особливості вивчення природознавства у 2 класі
- •40. Особливості вивчення природознавства у 4 класі
- •39.Особливості вивчення природознавства у 3 класі.
30.Методика роботи з гербаріями, колекціями на уроках природознавства.
Гербарії — це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу.Для кращого зберігання гербарний зразок
зверху накривається тонким папером. На ньому обов'язково повинна бути назва рослини.
Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними.
Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. Бажано, щоб на рослині або біля неї знаходились квітка чи суцвіття, плоди і насіння, яке може бути прикріплене у поліетиленовому пакетику.
Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії:
трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»);
трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»);
рослини луків («Луки»);
бур'яни поля («Бур'яни поля»);
зернові рослини («Зернові рослини»);
технічні рослини («Технічні рослини»);
трав'янисті рослини степу («Зона степів»);
трав'янисті рослини гір («Карпати», «Кримські горн»).
У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин, їх ви- .виміни у зв'язку з різними умовами існування, особливості будови і і ні. Для початкових класів — це частини органів рослин, які самі не можуть бути гербарними зразками. Наприклад, гілочки з листям дерев, кущів різних природних зон.
Під час роботи з гербарним матеріалом необхідно враховувати те, що пін дає далеко не повне уявлення про натуральний об'єкт. Якщо рослина нр. плавлена повністю, діти можуть визначити її розміри, назвати органи, виявити їх особливості. У той же час уявлення про рослину в цілому буде відносним, оскільки учням важко визначити її колір, деякі особливо* п. Тому доцільно використовувати гербарії у комплексі з іншими і.кобами наочності, які компенсують зазначені недоліки. Наприклад, •<>р.і іними, аудіовізуальними.
Морфологічний гербарій ніколи не використовується самостійно для і|м>рмування уявлення про рослину. Він може бути використаний для ію.ннирсння вже сформованого уявлення, зокрема для виявлення особ- інвік їси органів, їх форми, розмірів і т. ін.
Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як роздатковий матеріал. Гербарний аркуш мас невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі
рослини. Якщо виникле необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька. Такою роботою не можна захоплюватися, вона забирає багато часу, якоюсь мірою дезорганізує клас, а користі приносить не так багато. Учні не встигають добре роздивитися об'єкт.
Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь. Він може бути використаний для виконання практичних завдань у процесі застосування засвоєних знань та формування умінь. До таких завдань належать:
Серед гербарних зразків виберіть трав'янисті рослини степу. Розкажіть, які пристосування мають ці рослини до умов життя у степу.
Серед гербарних зразків виберіть ранньоквітучі рослини. Назвіть їх. Розкажіть, за якими ознаками їх можна розпізнати.
Розгляньте гербарій. Розділіть рослини на групи. Назвіть їх.
За гербарними зразками порівняйте між собою такі рослини ... Визначте їх подібні ознаки.
Колекції
Користуючись гербарним зразком, опишіть зовнішній вигляд рослини. Пригадайте, у якій послідовності описується рослина.
Колекції — цс зібрання однорідних 11 об'єктів, які мають спільні ознаки. Для ко- І лекцій підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використовуються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»); цикл розвитку білана капустяного («Комахи»).
Колекції застосовуються як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку.
Матеріал для колекцій в основному збирається учнями на уроках-ек- скурсіях. позаурочних прогулянках, а виготовляється під керівництвом учителя на уроках трудового навчання, на заняттях гуртка юних натуралістів і вдома, разом з батьками.
Вологі препарати — це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині сапі. У курсі природознавства застосовуються вологі препарати циклу розвитку риб. деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коре- Ь нсплодів.
Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опу- дхіа у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчхіьного предмета, необхідністю виховання гуманного ставлення до всього живого.
