22.Методика використання таблиць, картин і ілюстрацій на уроках природознавства.

У процесі навчання природознавства опосередковане сприймання предметів і явиш природи забезпечують образотворчі засоби наочності. У процесі навчання природознавства за­стосовуються сюжетні картини, які спеці­ально створені до окремих тем, та репро­дукції художніх полотен. Особливість кар­тин, яка сприяє їх використанню, полягає в гому, що на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ. Цс дозволяє дітям легко відрізняти основ­не від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин і їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зобра­ження об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають уиагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є »воєріднимн художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні гмоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів.

Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлюва­ні ів'язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною

Картини використовуються демонстрантко на всіх етапах уроку для розв'язання різких дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюн­ками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей. (На­приклад, за гербарними зразками знайдіть раиньоквітучі рослини степу, які ви розглянули на картині, порівняйте їх між собою. Чим вони відрізняються?)

Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами при­роди. Наприклад, розглядаючи тварин степу (картина «Степ»), діти опи­сують зовнішній вигляд тварин, вказують на величину і приходять до висновку, що більшість із них невеликі, мають жовто-коричневий колір. Вони порівнюють їх із тваринами мішаного лісу. Виникає запитання: «Чому у степу більшість тварин невеликі за розмірами і мають жовто-ко­ричневий колір?» Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ше раз роздивити­ся рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і по­міркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?

Це засоби наочності, на яких інформація про цілісні об'єкти природи або їх частини навчальні таблиці подасться у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних мхлюнків, текстів, цифрової інформації.

Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. На останніх поєднується цифровий, тек­стовий або графічний матеріали з сюжетними чи фрагментарними ма­люнками.

За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові.

Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші — як дже­рело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і з.'їлежностей, як матеріал для ор­ганізації практичних робіт, виконання вправ.

Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загальнонавчальиих дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу — скла­дають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема. «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева». «Органи транлення людини», «Скелет людини» і т. ін.

Комплекти таблиць з природознавства друкуються фабричним спосо­бом, але багато з них, особливо текстових, цифрових, комбінованих, виготовляються вчителем, батьками.

За методикою таблиці повинні відповідати таким вимогам:

демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;

об'єкти, зображені на них, повинні бути достатньої величини, щоб діти усього класу змогли їх детально розглянути, прочитати;

таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто ба­жано, щоб на них був зображений один об'єкт або однорідні об'єкти, які пов'язані між собою певними зв'язками:

малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розміщувати в певній системі, дидактичній послідовності, щоб школярі легко могли його «про­читати»;

навчальні таблиці не заміняють натуральні об'єкти, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.

Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. З їх допо­могою розв'язуються різні дидактичні задачі та підзадачі.

Так. на етапі засвоєння вони можуть компенсувати відсутні з різних причин (великі за розміром або невідповідні умовам існування) нату­ральні об'єкти. Але навіть якщо урок забезпечений останніми, то худож­ньо виконані таблиці доповнюють, уточнюють уявлення дітей про реаль­ний об'єкт і відіграють допоміжну роль. Вони важливі у процесі осмис­лення суті поняття, встановлення залежностей і певних зако­номірностей. При цьому зображені на них предмети, явища, записана інформація (словесна, цифрова) порівнюються, зіставляються, кла­сифікуються за певними критеріями.

Без цього виду наочності не може бути проведена різнобічна пе­ревірка засвоєних знань та умінь. Учні вчаться будувати послідовну роз­повідь за таблицею, використовувати її як основу для актуалізації не­обхідних знань. За допомогою вчителя вони користуються матеріалом г.іблиць, оволодівають умінням ілюструвати свої відповіді, доводити суд­ження і робити висновки.

Як і інші засоби наочності, таблиці не повинні демонструватися перед уроком, якшо цього не потребує педагогічна ситуація.

Таблиці є не тільки статичними, але й динамічними. Динамічні не­обхідні там, де вивчаються певні явища, процеси, що мають свої стадії, гіапи, які взаємопов'язані і взасмозумовлені. Для усвідомлення певної іннлідовності їх протікання найефективнішими є саме ці засоби наоч­ності.

Динамічні таблиці бувають двох видів:

.і) всі елементи складаються на магнітній дошці;

б) незмінні елементи явища або процесу зображуються на таблиці »гатично, а змінні — на картках.

Цей засіб дозволяє учням спостерігати й сприймати об'єкт послсмснт- но. в динаміці. Він також економний у часі, ним можна легко регулювати темп діяльності школярів.\