Тема 2. Б е н з и н и

2.1. Загальні відомості

Від якості палива зале­жать:

-потужність двигуна, його моторесурс;

- надійність роботи;

- витра­ти палива і моторної оливи;

- токсичність відпрацьованих газів.

Товарний бензин – це суміш бензинових фракцій, що одержують різними методами переробки нафти (атмосферної пере­гонки, крекінгів, риформінгу тощо). У бензини додають високооктанові компоненти та альтернативні палива. Для поліпшення пуско­вих якостей до бензину добавляють газові бензини, газоліни (у зимові сорти), а також присадки: інгібітори окислення (для збільшення тер­міну зберігання), антирозжарювальні (для запобігання розжарювальному запалюванню); присадки, які мають миючі, протизношувальні, захисні властивості (особливо при використанні спиртів як добавок до бензинів) та ін. З метою покращення антидетонаційних власти­востей у деякі бензини додають антидетонаційні присадки (антиде­тонатори).

Для нормальної роботи двигуна паливо повинно:

• забезпечува­ти легкий пуск двигуна і утворення горючої суміші, яка дає сталу його роботу за всіх можливих режимів;

• мати високу теплоту згорян­ня і високі антидетонаційні властивості;

• не змінювати фізичного і хімічного складу при транспортуванні і зберіганні;

• не спричинювати нагаро- та лакоутворення на деталях двигуна;

• не кородувати ме­талів двигуна, резервуарів, баків, випускної системи тощо при експ­луатації та зберіганні;

• не мати підвищеної токсичності;

• забезпечу­вати мінімальні витрати ПММ і мінімальне забруднення навколиш­нього середовища.

Бензин - легкозаймиста горюча рідина, тому слід ретельно ви­конувати правила техніки безпеки. Температура спалаху бензинів становить до мінус 40 °С і нижче.

У приміщеннях для зберігання і використання бензинів забороня­ється робота з відкритим полум'ям, штучне освітлення не повинно бути вибухо-, пожежонебезпечним. Не дозволяється використову­вати інструменти, які утворюють іскру, при роботі з бензином. Вибу­хонебезпечна концентрація парів бензину в суміші з повітрям ста­новить 0,8...8,0 %, температурна межа вибухонебезпечності лежить від мінус 50 °С до мінус 10 °С. Ця межа носить умовний характер. При загорянні бензину застосовують піну, при об'ємному гасінні -вуглекислий газ, суміш СЖБ, перегріту пару. При розливанні бензи­ну слід зібрати його в окрему тару, місце розливу протерти сухою ганчіркою; на відкритій площині місце розливання засипати піском із подальшим його виведенням. Токсичність бензину проявляється в рідкому і пароподібному станах. Він подразнює слизову оболонку та шкіру людини. Граничнодопустима концентрація парів бензину в повітрі становить 100 мг/м³.

Приміщення, в яких проводяться роботи з бензином, обладну­ють надійною вентиляцією.

2.2. Теплота згоряння

Теплота згоряння палива впливає на його витрату, потужність двигуна. Чим більше теплоти одержано при згорянні палива, тим більшу потужність можна вилучити з двигуна, тим менші питомі вит­рати палива.

Розрізняють два значення теплоти згоряння: вищу та нижчу. В тех­ніці користуються нижчою теплотою згоряння, яка не враховує теп­лоту конденсації води.

Теплота згоряння вуглеводневих палив залежить від елемен­тарного складу: чим більше в паливі водню, тим вище теплота зго­ряння. З підвищенням температури википання, із збільшенням гус­тини теплота згоряння палива зменшується

Нафтові палива, що мають невелику відзнаку за фракційним складом та значенням густини, мало відрізняються за теплотою зго­ряння.

З елементів високу теплоту згоряння (вищу за теплоту згоряння вуглеводнів) мають водень, бор, берилій Тому вибір палива з високою теплотою згоряння обмежений. При згоранні палива має значення стан оксиду, що утворюється. Теплота згоряння палива залежить від його хімічного складу, зокрема від співвідношення водню і вуглецю.

Паливо повинно згоряти повністю з максимальним виділенням теплоти, мінімальними втратами її з продуктами неповного згорян­ня або з надлишком кисню чи азоту, без забруднення навколишньо­го середовища відпрацьованими газами.