Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Предметом договору дарування (дарунком) можуть бути рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком також можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути в нього в майбутньому.

Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного. Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров' я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. При цьому, якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття. Крім того, прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, що посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Особливим видом договорів дарування є договір про пожертву, тобто дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, для досягнення певної, наперед обумовленої мети.

Договір довічного утримання (догляду)

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання (догляду) завжди укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. А договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, також підлягає державній реєстрації.

Сторонами договору довічного утримання (догляду) е:

1) відчужувач, яким може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я,

2) набувач, яким вправі бути тільки повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. При цьому матеріальне забезпечення, яке щомісячно потрібно надавати відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.

Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). У разі, коли частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За загальним правилом договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.