
- •Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •Виконання зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання.
- •Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов'язань
- •Поняття договору, його зміст та форма
- •Недоговірні зобов'язання
- •Договір дарування
- •Договір довічного утримання (догляду)
- •Договори найму (оренди)
- •Цивільно-правовий договір підряду
- •Договір позики
- •Договори транспортного експедирування
- •Договір зберігання
- •Договір страхування
- •Сімейне право України: поняття та предмет правового регулювання
- •Порядок і умови укладення шлюбу
- •Шлюбний договір
- •Припинення шлюбу
- •Опіка та піклування
- •Усиновлення (удочеріння).
- •Правовий статус підприємства
- •1) В залежності від форми власності:
- •2) В залежності від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:
- •3) В залежності від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік:
- •Господарські товариства, їх економічна сутність та види
- •Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Господарські договори
- •6. Можливість відступлення від принципу рівності сторін (державні контракти, договори приєднання, договори, що укладаються в межах рамочних контрактів).
- •Поняття відповідальності в господарському праві
- •Поняття і види цінних паперів
6. Можливість відступлення від принципу рівності сторін (державні контракти, договори приєднання, договори, що укладаються в межах рамочних контрактів).
Узагальнення найбільш істотних ознак господарського договору дозволяє дати таке визначення цього поняття:
Господарський договір - це зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди зобов'язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності (господарських потреб), що грунтуються на оптимальному врахуванні інтересів сторін і загальногосподарського інтересу.
Поняття відповідальності в господарському праві
Господарсько-правова відповідальність – це різновид юридичної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань суб’єктами господарської діяльності.
Основними принципами господарсько-правової відповідальності є:
– право потерпілої сторони на відшкодування збитків;
– сплата правопорушником штрафних санкцій за порушення зобов’язань;
– недопустимість застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника або продавця продукції чи товарів.
Господарсько-правова відповідальність визначається ст. 216 Господарського кодексу України і має особливий предмет регулювання – господарські правопорушення. Господарське правопорушення – це протиправна дія або бездіяльність суб’єкта господарських відносин, яка не відповідає нормам господарського права, не узгоджується з юридичними обов’язками зазначеного суб’єкта, порушуючи суб’єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.
Господарські правопорушення класифікуються на договірні і позадоговірні.
В свою чергу, договірні правопорушення поділяються на:
а) правопорушення на стадії виникнення договорів, порушення термінів укладання, процедури врегулювання розбіжностей, укладання договорів, які суперечать вимогам закону;
б) порушення строків виконання договорів та інших господарських договорів і господарських зобов’язань щодо поставки продукції, перевезення вантажів, виконання робіт;
в) порушення господарських зобов’язань щодо якості поставленої продукції;
г) порушення державної дисципліни цін, пов’язаних з виконанням договорів;
д) порушення у сфері кредитно-розрахункових відносин, по в’язаних з виконанням господарських договорів;
е) порушення господарських зобов’язань щодо перевезення вантажів.
Предметом господарсько-правової відповідальності є також позадоговірні порушення:
а) порушення антимонопольного законодавства;
б) порушення податкової дисципліни;
в) заподіяння суб’єктам господарювання шкоди підприємствам, установам, організаціям.
Господарсько-правовій відповідальності властиві особливі ознаки:
Юридичність. Така відповідальність являє собою дію (вплив) кредитора (потерпілого) на правопорушника безпосередньо або за допомогою господарського суду (суду, третейського суду). Юридична природа такої відповідальності полягає у негативній оцінці поведінки правопорушника з боку держави і в прямій вимозі або санкції закону застосувати до нього заходи матеріального впливу у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки, штрафу, пені тощо. Загальним принципом цієї відповідальності є державна забезпеченість щодо застосування передбачених договором чи законом майнових санкцій. Держава гарантує застосування їх завдяки системі спеціальних і загальних правозахисних державних органів, функцією яких є саме застосування майнових санкцій.
Матеріальність. Вона застосовується у формі певної системи майнових (економічних) санкцій, передбачених або дозволених нормами господарського законодавства. Господарюючі суб’єкти як організації можуть нести лише матеріальні витрати як відповідальність (примусові виплати, неодержання належних сум, зменшення майна внаслідок відшкодування збитків і т. ін.). Стаття 55 Господарського кодексу Україні закріплює принцип повної матеріальної відповідальності господарюючих суб’єктів аж до банкрутства. Стаття 24 зазначеного закону передбачає, що “підприємство несе повну відповідальність за додержання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, яке не виконує своїх зобов’язань по розрахунках, може бути оголошено господарським судом банкрутом у порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Таким чином, найвищою економічною санкцією згідно із законодавством можна вважати оголошення судом господарюючого суб’єкта-боржника банкрутом.
Протиправність. Господарсько-правова відповідальність застосовується лише у випадку наявного правопорушення, тобто на такій юридичній підставі, як об’єктивні протиправні дії чи бездіяльність правопорушника, і загалом базується на презумпції його вини.
Стимулювання. У функціональному відношенні господарсько-правова відповідальність покликана стимулювати належне виконання господарських та інших зобов’язань. Отже, її головною метою є забезпечення правопорядку в сфері економіки (в господарських відносинах).