3. У чому полягає економічний та юридичний зміст відносин власності?

Економічний зміст власності, як уже зазначалося, полягає у відособленому присвоєнні результатів економічної діяльності людей.Роль економічних відносин власності полягає у закріпленні стану належності матеріальних благ індивідам, відображаючи статичний момент того чи іншого способу суспільного виробництва. Першооснову всіх наведених форм власності становлять економічні відносини привласнення матеріальних благ у процесі виробництва. Тому власність у такому значенні є її економічним розумінням. Між тим економічні відносини власності, які існують у цілому поза волею і свідомістю людей, можуть бути об'єктом правового регулювання, дістаючи відповідне оформлення у нормах права. У такому разі виявляється юридичний зміст власності.

Білет№21

1. Назвіть об’єкти та суб’єкти власності.

Власність, з економічної точки зору, — це економічна категорія, яка відображає належність майна певній фізичній або юридичній особі, умови володіння ним, розпоряджання і користування та відносини між економічними суб'єктами стосовно привласнення засобів виробництва і його результатів. Суб'єктами власності можуть бути фізичні та юридичні особи і держава в особі державних органів влади. Об'єктами індивідуальної власності і власності юридичних осіб можуть бути житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього вжитку, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, інші засоби виробництва, підприємства, цінні папери та інше майно споживчого та виробничого призначення.

2. Як пов’язані між собою потреби і споживання?

Задоволення більшості потреб, пов'язаних з тілом, йде через споживання матеріальних благ, послуг.потреби задовольняють у процесі споживання. Спожитий продукт або послуга породжує нові потреби. У такий спосіб економічні потреби відтворюються.потреби забезпечують взаємозв'язок інтересів, цілей і засобів та умов життя людей. 

3. У чому полягає сутність закону зростання потреб?

Закон зростання потреб - загальний соціально-економічний закон, який виражає внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв'язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та розвитком сутнісних сил людини, індивідуальних, колективних та суспільних потреб. Сутність людини, її природа, з одного боку, розкривається як сукупність її потреб, інтересів, цілей, нахилів, а з другого боку — як сукупність суспільних відносин (відносин власності, соціальних, політичних, юридичних, національних, культурних тощо), в кожній з підсистем яких повинна реалізуватись ця сутність. Це зумовлено тим, що людина, працівник є елементом системи продуктивних сил, всього технологічного способу виробництва і в той же час виступає суб'єктом економічних, соціальних та інших підсистем всієї сукупності суспільних відносин, в яких може бути реалізована ця сутність. 

Білет№22

1. Сутність змішаної ринкової економіки.

Змішана економіка — Економіка, у якій ряд рішень з розподілу ресурсів приймається приватними компаніями та господарствами,— а деякі приймаються урядом країни.Проте важливі її сфери: залізниця, паливно-енергетичний комплекс, освіта, охорона природи, соціальний захист — належать державі та уряд впливає на економічні та соціальні процеси. При цьому піклування деяких держав про розвиток соціальної сфери настільки сильне, що їхню економіку називають соціально-ринковою.Характерні риси:Гармонійне поєднання позитивних якостей ринкової і централізованої систем.

2. Дайте визначення матеріального і нематеріального виробництва.

Матеріаìльне виробниìцтво — виробництво, безпосередньо пов'язане з виготовленням матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, земельних, ремонтних робіт. Нематеріаìльне виробниìцтво — це сфера суспільного виробництва, в якій виробляються: нематеріальні послуги: роздрібна торгівля, громадське харчування, пасажирський транспорт та зв'язок (що обслуговує населення), побутове обслуговування, охорона здоров'я тощо; духовні цінності: освіта, культура, мистецтво тощо.