21. Розкрийте форми та методи активізації пізнавальної активності учнів на уроках правознавства

Література до питання:

1. Куксенко С. Створення позитивної мотивації навчальної діяльності школярів під час вивчення правознавства // Історія України. – 2002. – № 47. – С.25-27.

2. Майданник О. Основні напрямки формування пізнавального інтересу учнів до правознавства як непрофільної дисципліни в умовах закладів нового типу // Історія України. – 2003. – № 19. – С.19-24.

3. Майданник О. Формування пізнавального інтересу учнів до правознавства в умовах закладів нового типу // Історія України. – 2002. – № 28. – С.6-7.

4. Марченко М. Організація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення правознавства // Історія України. – 2003. – № 1. – С.24-27.

5. Савка О. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства. Цикл уроків-ілюстрацій // Історія України. – 2002. - №15. – С.8-9.

22. Поясніть порядок проведення учнівських олімпіад з правознавства

Цей конкурс користується найбільшою популярністю серед учнів, що обумовлено його цілком офіційним характером (головний і фактично єдиний організатор - Міністерство освіти України), наявністю певних пільг для переможців олімпіад під час вступу до деяких навчальних закладів, сталими багаторічними традиціями проведення учнівських олімпіад (хоч власне з основ правознавства їх почали проводити не так вже й давно). Організаційно-правові питання, пов'язані з олімпіадою, регламентуються нормативними документами Міністерства освіти України. Нині чинними актами встановлено, що олімпіада проходить у чотири етапи (шкільний, районний, обласний і всеукраїнський). Як правило, методичне забезпечення перших трьох етапів здійснюють відповідні обласні інститути удосконалення вчителів, а заключного всеукраїнського етапу — Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України. Основну організаційно-підготовчу роботу здійснюють центральні, регіональні і місцеві органи освіти. Безпосередньо на плечі вчителя правознавства за таких умов лягає організація І-го (шкільного) етапу олімпіади у своїй школі. Терміни проведення цього етапу визначаються централізовано, завдання зараз здебільшого готуються єдині для всієї області. За таких обставин вчителю сьогодні немає потреби, як було раніше, самостійно готувати олімпіадні завдання. Проте, якщо в силу різних обставин йому все ж доведеться це робити, вважаємо доцільним дати кілька практичних порад. Завдання мають бути піді-дані такі, щоб їх повне вирішення не забирало більше двох академічних годин (двох шкільних уроків). Бажано подбати про те, щоб учні не витрачали левову частку цього часу на механічне переписування тексту завдань. Сучасний розвиток множильної техніки дозволяє принаймні у містах швидко зробити копію для кожного учня, а в інших випадках слід хоча б написати заздалегідь цей текст на класній дошці.

Завдання мають включати теоретичне питання, кілька тестів, задачу на практичне застосування норм права (юридичний казус). Бажано, щоб було завдання творчого характеру, пов'язане з оцінкою подій сучасного юридичного життя, перевіркою знання учнями особливостей і нормальних засад юридичної професії тощо. Проте слід врахувати, що такі «творчі завдання» досить важко оцінювати і, пропонуючи їх, вчитель заздалегідь мусить подумати про відповідні критерії оцінки. Сьогодні існують кілька збірників тестів і задач з основ правознавства, не кажучи про аналогічні задачники для вищих навчальних закладів, які можна використати. Проте вчитель має бути обережний, оскільки законодавство постійно змінюється, і навіть недавно випущений збірник завдань може швидко застаріти. Пропонуючи різного роду логічні ланцюжки і завдання типу «з наведених понять викресліть те, що випадає з логічного ряду», будьте дуже уважні, оскільки, як засвідчив досвід, такі завдання нерідко мають кілька варіантів розв'язання.

Останнім часом учням часто пропонують вирішувати так звані «юридичні рівняння» (математичні вирази, де замість літер треба підставити цифри, що входять до складу певних юридичних норм). Таке завдання має сенс, якщо ці цифри дійсно належать до числа тих, які має знати кожний учень (наприклад, час настання повної цивільної дієздатності тощо). Але часто-густо використовуються менш відомі числа (кількість членів або тривалість повноважень різних державних органів, тривалість конкретних процесуальних строків). Зазначені завдання фактично орієнтують учнів на механічне заучування другорядної інформації, що навряд чи можна визнати доцільним. Навіть якщо ці завдання надіслані «згори», вчитель може запропонувати учням додатково або «поза конкурсом» кілька своїх завдань. У таких випадках бажано, щоб вони були розраховані не стільки на знання учнів, скільки на їх кмітливість та логічність мислення. Подібні завдання зчаста друкують у журналах під рубрикою «Психологічний практикум». Юним юристам, наприклад, можна запропонувати визначити на основі суперечливих показань, хто з свідків каже неправду, допомогти слідчому або міліціонеру (поліцейському) знайти злочинця тощо.

Сучасна практика здебільшого зводиться до того, що шкільна олімпіада проводиться під час (або за рахунок) уроків з відповідної дисципліни. Це «полегшує життя» вчителю і учням, але позбавляє можливості створити атмосферу справжнього свята і забезпечити широку участь школярів. Бажано, щоб олімпіада стала одним з елементів «Дня права» у школі, самостійним заходом, не обмеженим вузькими рамками шкільних уроків. Слід подбати про оперативне підбиття підсумків олімпіади, нагородження переможців. Це може бути не лише звична грамота, а й, скажімо, комплект цікавої для; школяра юридичної літератури.

Готуючи своїх учнів для участі у районному та вищих етапах олімпіади, бажано ознайомитися з завданнями минулих років, навчити своїх «олімпійців» технології вирішення подібних завдань. Можна порадити їм таке:

1. максимально звернути увагу на питання теорії держави і права (для участі у ІV-му етапі доцільно не обмежуватися шкільним підручником і посібником для абітурієнтів, а взяти сучасний підручник для вузів);

2. добре вивчити історію українського конституціоналізму (знати принаймні основні конституційні акти і проекти, дати їх прийняття) та хронологічну таблицю держав, які існували на території України;

3. знати всі конкретні норми цивільного, трудового, адміністративного і кримінального права, що стосуються неповнолітніх;

4. вивчити майже напам'ять текст Конституції України, оскільки будь-яке її положення може стати основою олімпіадного завдання;

5) серед інших нормативних актів звернути особливу увагу на трудовий, цивільний і кримінальний кодекси, а також на конституційні закони «Про Конституційний Суд України», «Про Рахункову палату», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»;

6. бути готовим до відповіді на питання про відомих українських юристів і державних діячів, про особливості юридичної професії;

7. мати загальне уявлення про написання основних юридичних документів, підготовку обвинувальної і захисної промови у суді тощо.

Наведене, звичайно, складає своєрідну «програму-максимум» для потенційних переможців обласного і всеукраїнського етапів. На попередніх етапах доволі значні шанси на успіх може мати кожний, хто добре опанував навчальний матеріал підручника.