31

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Г.КОРОЛЕНКА

Кафедра правознавства

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З КУРСУ

„Методика викладання правознавства”

для студентів історичного факультету

Викладач:

к.і.н. Нагорна Т.В.

Полтава – 2013

Запитання до державного екзамену з курсу «Методика викладання правознавства»

1. Охарактеризуйте підручники та навчальні посібники із правничих дисциплін для ЗНЗ.

2. Проаналізуйте стан шкільної правничої освіти в сучасній Україні.

3. Охарактеризуйте діючі навчальні програми з правничих дисциплін для ЗНЗ.

4. Охарактеризуйте програми курсів «Практичне право», «Права людини».

5. Охарактеризуйте програми курсів«Правознавство» для учнів 10 – 12 класів.

6. Визначте типологію уроків правознавства.

7. З’ясуйте основні вимоги до уроків правничих дисциплін.

8. Розкрийте критерії оцінювання знань учнів з правознавства.

9. Визначте поняття методів навчання та їх класифікація.

10. Розкрийте інтерактивні методи навчання, їх поняття, класифікацію, характеристику.

11. Визначте основні компоненти та особливості аналізу уроку, розкрийте вимоги до самоаналіз уроку.

12. З’ясуйте особливості структури та оформлення план – конспект уроку з правничих дисциплін: особливості структури та оформлення.

13. Поясніть порядок проведення й особливості організації роботи учнів із використанням методу «Акваріум»

14. Поясніть порядок проведення й особливості організації роботи учнів із використанням методу «Мозковий штурм».

15. Поясніть порядок проведення й особливості організації роботи учнів із використанням методів «Займи позицію», «Ажурна пилка».

16. Поясніть порядок проведення й особливості організації роботи учнів при медіації.

17. Поясніть порядок проведення й особливості організації роботи учнів при переговорах.

18. Поясніть порядок проведення й особливості організації роботи учнів із використанням методу «Коло ідей».

19. Поясніть порядок проведення й особливості організації роботи учнів із використанням методу «ПРЕС».

20. Визначте особливості застосування методу дилем.

21. Розкрийте форми та методи активізації пізнавальної діяльності учнів.

22. Поясніть порядок проведення учнівських олімпіад із правознавства.

23. Визначте форми та значення позакласної роботи з правознавства в ЗНЗ.

24. Висвітліть особливості підготовки школярів до участі в конкурсі – захисті учнів – членів МАН України.

25. З’ясуйте вимоги до навчального кабінету з правознавства, його обладнання та використання матеріалів у навчально-виховній роботі.

26. Визначте особливості виховних заходів із правознавства, вимоги до спостереження та аналізу позакласного заходу.

27. Простежте особливості формування понятійного апарату на уроках правничих дисциплін.

28. Визначте особливості організації аналізу й алгоритму розв’язання правових ситуацій.

29. Розкрийте значення та порядок використання на заняттях юридичних рівнянь та юридичних анаграм.

30. З’ясуйте значення рольових ігор в ході вивчення правничих дисциплін.

2. Проаналізуйте стан шкільної правничої освіти в сучасній Україні.

Проблема удосконалення національних систем освіти та приведення їх у відповідність до визнаних у світі нормативів має дійсно глобальний характер, і її розв’язання справляє безпосередній вплив на формування світогляду нової генерації конкретного суспільства. Становлення демократичної правової держави насамперед потребує суттєвого підвищення правової культури всіх верств, а особливо представників органів влади, неухильного дотримання всіма суб’єктами права вимог законодавства, кваліфікованого його застосування. Сьогодні важливим є те, що основи правових знань не повинні бути прерогативою лише вузького кола фахівців. Усі громадяни України мають право на набуття необхідного їм мінімуму правових знань. Це право має забезпечуватись розгалуженою мережею загальних та спеціалізованих навчально-виховних закладів різних форм власності, широким правовим інформуванням населення через ЗМІ та культурно-освітні установи. Механізми створення правового громадянського суспільства повинні включати, зокрема, надання правових знань усім громадянам у межах програм принаймні середньої освіти.

Такий курс цілком відповідає сучасним міжнародним стандартам. У рамках ООН уже давно утвердилася теза, що для подальшого демократичного розвитку світової спільноти необхідно щонайбільше уваги приділяти вихованню та освіті молодого покоління в дусі поваги до людської гідності та на засадах рівності прав. Так, на Міжнародній конференції з прав людини (Тегеран, 1968 p.) було прийнято рішення .закликати держави забезпечити використання усіх виховних заходів таким чином, щоб молодь розвивалась на засадах поваги до людської гідності та прав людини. Конференція визначила об’єктивну інформацію та вільне обговорення» головним підґрунтям такої освіти. Цей форум закликав послуговуватися всіма необхідними засобами з тим, щоб розвивати активну заінтересованість проблемами світу, що змінюється, готувати молодь до суспільного життя. Чільне місце за своїм значенням у цьому процесі має належати вивченню прав людини. Права людини й основні свободи дозволяють повною мірою розвивати і використовувати такі притаманні людині властивості, як розум, талант, свідомість та задовольняти духовні й інші потреби. Вони базуються на дедалі повнішому прагненні людства до такого життя, котрому притаманні з народження гідність та цінність кожної особистості будуть користуватися повагою та захистом ігнорування прав і основних свобод людини стає не лише особистою трагедією, а й створює передумови для соціальної та політичної нестабільності, породжує насилля провокує конфлікти як всередині суспільств і країн, так і між ними. Міжнародна спільнота зусиллями міжнародних організацій визначила пріоритети принципів поваги прав людини і на засіданні Генеральної Асамблеї ООН в 1968 році прийняла рішення закликати усіх членів вжити заходів стосовно шкільної системи кожної країни для заохочення вивчення принципів, що проголошені у Загальній декларації прав людини, та інших міжнародних стандартів у галузі прав людини. Рада Європи рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи R (85)7 від 14 травня 1985 року пропонує урядам країн-членів і тих країн, які ще не стали членами Ради Європи, враховуючи їхні національні системи освіти та зміст базових законодавчих актів, усіляко сприяти викладанню та засвоєнню прав людини у школах. Тому те, що проголошується першими рядками Загальної декларації прав людини, а саме: «Повага до прав людини і людської гідності є основою свободи, справедливості та загального миру», має стати основним рефреном правової освіти XXI ст.

Водночас Рада Європи приділяє чимало уваги розвиткові національної правової відомості — вихованню громадян, що поважають і дотримуються норм співіснування, прийнятих у даній країні, традицій своїх співвітчизників. Рада Європи докладає значних зусиль для запровадження такого предмета, як громадянське виховання. Виховати громадянина означає підготувати молодь до участі у розв’язанні нагальних та перспективних завдань держави, до управління її справами і виконання різноманітних соціальних функцій у державі.

Поступово має бути скоригована і система правової освіти вищого, так і середнього рівня акредитації. За таких умов юриспруденція повинна трансформуватись з галузевого на функціональний рівень. Викладання права це, передовсім, інтерактивна комунікація учня та вчителя з необхідним обсягом інформаційних джерел, що стосується історичних засад предмета, його фундаментального базису і новітніх здобутків практичного законодавства з метою надбання учнем такого мінімального рівня знань і вмінь, який дозволить йому пройти відповідну офіційну сертифікацію національного або міждержавного рівня. Вважається, що після цього учень стає фахівцем, придатним для практичної роботи на відповідній посаді.

Сучасна національна правова освіта не обмежується лише середньою школою. Вона має виконувати важливе соціальне замовлення держави: формувати правовий інтелектуальний потенціал України, забезпечувати висококваліфікованими фахівцями галузі народного господарства, науки, культури. Правова освіта населення — це процес засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, адекватного ставлення до порушень законності та правопорядку. Правова освіта є обов’язковою в усіх дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних, вищих навчальних закладах, навчальних закладав підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Важливою є безпосередня участі юристів у розповсюдженні правових знань, органічному поєднанні правової освіти із загальною середньою та професійною освітою, культурою, політичним, економічним, моральним, естетичним та іншими формами виховання.

Інформація про державу і право, про процеси у правовій сфері має бути відкрита й доступна, а поширення й одержання знань про державу і право — систематичне і безперервне, власне ж підхід до навчально-виховного правоосвітнього процесу — диференційований. Правова освіта повинна починатися у дошкільних виховних закладах, де дітям надаються початкові знання про норми поведінки, звички щодо їх виконання, виховується повага до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку тощо. У дошкільних виховних закладах правова освіта, як правило, має характер гри, вона здійснюється на основі програм і методичних вказівок, які затверджуються МОН України за погодженням з Міністерством юстиції України.

У початковій школі пропонується запровадити елементи правової освіти до інших предметів, так, наприклад, до читанок розробити тексти з вітчизняної Історії про повагу до людини, її честі та гідності і т. д. На уроках фізичного виховання, музики та співів рекомендується зосереджуватись на розвиткові самосвідомості, індивідуальності та взаємоповаги, взаєморозуміння та дружби. У загальноосвітніх школах обов’язковим є курс „Основи правознавства”, який має стати фундаментом для створення системи правової освіти. Він спрямований на формування необхідних знань і навичок для активної, свідомої участі в процесі життєдіяльності соціуму, для спілкування з різноманітними інституціями суспільства та держави. Доцільно також започаткувати пропедевтичний курс, який надасть можливість засвоювати правові знання з тим, щоб впливати на поведінку учнів удома, на вулиці, у процесі спілкування з однолітками та дорослими, державними закладами та установами. Такі курси як „Право на кожний день”, „Практичне право” нададуть учням можливість опанувати деякі юридичні приписи, що містяться в законах, а викладачам — будувати вивчення права за дидактичною схемою від простого до складного. У 10-11 класах рекомендується запровадження спеціального курсу «Права людини». Окремий навчальний курс пропонується для спеціалізованих закладів з поглибленим вивченням права. Для них розробляються спеціальні навчальні програми відповідно до спеціалізації певного навчального закладу. Також необхідно розробити систему міжпредметних зв’язків, виділити елементи правової освіти в інших курсах, запровадити правові принципи до предметів початкової школи.

Таким чином, у перспективі має скластися правовий блок дисциплін для загальноосвітніх шкіл, що буде повною мірою відповідати сучасним вимогам правової освіти. Водночас здійснюватись широка позакласна і позааудиторна правовиховна робота, до якої бажано залучати фахівців. Слід звернути увагу на проблеми підготовки викладачів правових дисциплін для середніх загальноосвітніх шкіл, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладів, яка здійснюється вузами на замовлення МОН України, місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також на курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на базі МОН. У цих закладах слід організувати правову підготовку та перепідготовку кадрів, діяльність яких пов’язана з виконанням законодавства та контролем за його застосуванням. Зокрема необхідно створити постійно діючі семінари, курси та інші навчальні форми. Доцільно було б проводити всеукраїнські і місцеві конференції викладачів правових дисциплін неюридичних навчальних закладів та закладів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України та Національна, юридична академія України ім. Ярослава Мудрого мають стати головними центрами досліджень з проблем правової освіти, проводити розробку та експертизу навчальних програм та підручників. На них, зокрема, можна покласти розроблення освітніх технологій, моделей і програм розвитку правової освіти та інших питань науково-методологічного характеру. До реалізації програм правової освіти активно можуть долучитися аудіовізуальні засоби масової інформації, спеціалізовані осередки і бібліотеки правової освіти. Так, для кваліфікованої правової освіти населення в державних засобах масової інформації можуть створюватися загальні і навчальні теле- і радіомовні канали, випуски, журнали, а також запроваджуватися сторінки, рубрики та інші популярні форми. Уже започатковано деякі передачі та програми телебачення і радіомовлення, за допомогою яких здійснюється правова освіта населення; плануються також навчальні програми для школярів з використанням чудових можливостей документальних та ігрових фільмів, впливу електронних засобів масової інформації, а також відеофільмів.

Державні заклади культури (центри культури та дозвілля, будинки культури, кінотеатри, бібліотеки й т. ін.) також мають здійснювати цілеспрямовану правову освітньо-виховну діяльність. З цією метою ними за участю правоохоронних, інших державних органів та організацій на громадських або госпрозрахункових засадах створюються університети правових знань, лекторії, кінолекторій, проводяться виставки юридичної літератури, читацькі конференції, тематичні концерти та інші заходи. Міністерства та інші центральні і місцеві органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевих Рад мають сприяти створенню та діяльності фондів підтримки правової освіти населення, створенню регіональних госпрозрахункових навчально-інформаційних центрів, відновленню діяльності народних університетів правових знань, клубів, постійно діючих семінарів, лекторіїв та інших форм правового навчання і виховання громадян. Щодо забезпечення методичною та навчальною літературою, то окрім програм, посібників та підручників для загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ,, необхідно підготувати та видати правові енциклопедії для дітей, підлітків та батьків, а також організувати уроки з вивчення норм права по телебаченню. Важливою подією має стати видання багатотомної «Юридичної енциклопедії», перший том якої побачив світ у 1998 р.

Одним із заходів щодо активізації вивчення права стають олімпіади та конкурси з різних галузей права, які у перспективі можуть стати міжнародними. Зокрема, слід піднести роль конкурсів-захистів наукових робіт старшокласників у рамках «Малої академії наук». Цікаві роботи школярів варто публікувати у спеціальній збірці, розміщувати в інформаційній комп’ютерній мережі тощо. Для учнів та батьків бажано практикувати проведення зустрічей з працівниками правоохоронних органів і юридичних установ або на постійній основі створити центральний та регіональні правові прес-клуби. У палацах та будинках культури, клубах, бібліотеках доцільно організувати діяльність правових лекторіїв, занять гуртків правознавців, пропагувати юридичну літературу; можливо, було б створити для громадян консультації з правових питань, а також організувати проведення тижнів і декад показу кінофільмів морально-правового спрямування, занять молоді у правових кінолекторіях. Через створення постійно діючих лекторських груп з правової тематики, ймовірно, буде забезпечений попит на юридичні консультації за місцем проживання громадян.

Розвиток демократичної правової держави перебуває у тісному взаємозв’язку з розвитком громадянського суспільства. Громадянська позиція конкретної особистості чає формуватись на основі загальнолюдських цінностей, природних, притаманних людині з народження. Це — свобода переконань і думок, свобода володіння власністю га її використання, рівність людей між собою, захищеність від будь-якого свавілля, Освіта в контексті прав людини та формування культури мирного співіснування є важливою складовою правової освіти початку XXI сторіччя.