11.4. Аналіз інших доходів і витрат

До складу цих фінансових результатів належать численні суми, пов’язані з загальним управлінням підприємством, фінансовими та інвестиційними операціями, а також сумами, що стосуються надзвичайних подій.

Передусім слід дослідити склад сум адміністративних витрат і витрат на збут та проаналізувати їх вплив на фінансові результати, що стосуються операційної діяльності підприємства. Далі вивчають результати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, та доходи і витрати від надзвичайних подій.

Особливу увагу слід приділити наявності сум, складу і динаміці штрафів, пені та неустойок. З’ясувавши причини їх виникнення і виявивши винних, треба розробити конкретні заходи щодо їх зменшення. Аналізуючи фінансові результати, пов’язані з надзвичайними ситуаціями (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де — звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки і спричинила значні збитки, не слід розглядати як фактор, що не залежав від роботи підприємства). Тому ці збитки за своєю суттю є не що інше, як резерв збільшення прибутку. Так само можна розглядати і багато інших збитків. Це й списання заборгованості, термін позовної давності якої минув, збитки від ліквідації основних засобів, від операцій з цінними паперами тощо.

11.5. Аналіз рентабельності

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється.

У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути обчислений як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна обчислити також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.

Рентабельність окремих видів продукції (Рі) обчислюється за формулою:

R_і = ,

де Rі — рентабельність і-го виду продукції, %;

Ці, Сі — відповідно ціна і собівартість і-го виду продукції.

Вивчення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності — цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства. Для цього рекомендується будувати графік розрахунку критичної точки обсягу виробництва (рис. 11.2).

Рис. 11.2. Графік визначення точки критичного обсягу виробництва.

Використаємо дані табл. 11.3 за звітом і додатково врахуємо, що постійні витрати, які не залежать від змін обсягу виробництва, становлять 200 тис. грн., а змінні витрати —50 грн. на одиницю продукції.

За наведеними даними будуємо графік, відкладаючи на горизонтальній осі обсяг випуску продукції у натуральному вимірі, а на вертикальній — вартість випуску продукції в цінах реалізації, за вирахуванням ПДВ, і загальну собівартість її. Лінія ОВ показує вартість продукції, АБ — постійні витрати, АС — змінні витрати. Тоді вертикальна лінія В1О1 відображає величину вартості реалізованої кількості продукції, яка поділяється на такі складові: відрізок О1Б1 — постійна частина витрат, Б1С1 — змінні витрати і С1В1 — фактичний прибуток при випуску 8000 одиниць даної продукції.

Графік дає можливість здійснити ряд аналітичних розрахунків. Насамперед зауважимо, що точка перетину лінії вартості продукції ОВ і лінії собівартості випуску АС являє собою той критичний обсяг виробництва, при якому виручка за продукцію дорівнює її собівартості. Перпендикуляр з точки Ск на горизонтальну вісь до точки Ок показує критичний обсяг виробництва — 4000 одиниць. При виробництві продукції нижче від цього обсягу підприємство працюватиме зі збитком, при вищому обсязі — одержить прибуток. Як було встановлено розрахунками, при обсязі виробництва 8 тис. одиниць прибуток становить 200 тис. грн., який на графіку показаний відрізком С1В1.

За допомогою такого графіка можна проаналізувати різні варіанти обсягів виробництва і визначити ступінь їх прибутковості.

Розрахунок критичної точки обсягу виробництва можна здійснити, використовуючи таку формулу:

де Qкр. т - кількість виробленої (проданої) продукції, яка забезпечує беззбитковість (нульовий варіант);

Зпост - загальна сума постійних витрат підприємства;

Ці - ринкова ціна і-го виробу;

Сі змін. - змінні витрати в складі і-го виробу.

Суму валового прибутку, який одержить підприємство (Пвал) за заданої кількості виробів (к_і), підраховують за формулою:

П_вал = (Ц_і · Q_і) – (З _пост. + С_{і змін.} · Q_і)

або

П_вал = (Ц_і – С_і) · Q_і – З_пост

І нарешті, можна визначити потрібну кількість продукції для одержання бажаної суми валового прибутку (Пі):

Рентабельність всієї реалізованої продукції можна обчислити на підставі даних табл. 11.2.

Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:

Rм = 460 • 100/540 = 85,2.

Аналогічний показник за звітний рік становив:

Rз = 620 • 100/623 = 99,5.

Таким чином, загальне збільшення цього показника за рік становило 14,3%. Показник рентабельності продукції в цілому по підприємству може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізованій продукції.