Тема №3  Об’єкти логістичного управління та логістичні операції

1.Об’єкти логістичного управління та логістична діяльність.  Характеристика потокових процесів в логістиці.  2.Поняття та показники матеріального потоку. Класифікація матеріальних потоків.  3.Інформаційні, фінансові потоки та їх класи фікація. Потоки послуг.

1. Об’єкти логістичного управління та логістична діяльність. Об’єкти логістичного управління:

Потік характеризує процес зміни запасу. Потік – це сукупність об'єктів, яка сприймається як єдине ціле, що існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу.

Параметри потоку характеризують число об’єктів, які є в наявності в конкретний момент часу, і вимірюються в абсолютних одиницях.

Матеріальні потоки – це продукція у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей, що розглядається в процесі застосування до неї різних логістичних (складування, транспортування) і технологічних (обробка, збірка т.д.) операцій і віднесена до певного часового інтервалу. Якщо матеріальний потік розглядається у певний момент часу, то він стає запасом.

Вихідний матеріальний потік поступає з логістичної системи у зовнішнє середовище. Вхідний – у зворотному напрямі.

Масовим вважається потік, що виникає в процесі транспортування не одиничним транспортним засобом, а їх групою (з/д потяг, колона автомашин).

Крупні потоки – декілька вагонів, машин. Середні – проміжний варіант між крупними та дрібними вантажопотоками. Дрібні потоки утворює кількість вантажу, що не дозволяє повністю використовувати вантажопідйомність транспортного засобу і вимагає при перевезенні поєднання з іншими, попутними вантажами.

Ваговиті потоки забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортного засобу, вимагають для зберігання меншого складського об'єму. (маса вантажу більше 1 т при перевезенні водним транспортом; 0,5 т – при перевезенні з/д транспортом).

Легковагі потоки не забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортного засобу. Одна тонна легковагого потоку займає об'єм більше 2 куб. м.

Насипні вантажі (зерно) можуть перевозитися без тари, володіють сипучістю. Можуть перевозитися в спеціалізованих вагонах або місткостях.

Навалювальні вантажі (вугілля, сіль) – як прищепило, мінерального походження. Можуть перевозитися без тари, володіють сипучістю, можуть мерзнути, злежуватися, спекатися.

На різних етапах руху матеріальних потоків над ними проводять логістичні операції. Логістичні операції – це будь-які операції, що здійснюються з речовинним предметами у сферах виробництва і обертання, за винятком технологічних операцій щодо виробництва матеріальних благ. Т.ч. логістичні операції – це сукупність дій, направлених на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку.

Логістичні операції діляться:

• за можливістю переходу права власності:

  • односторонні (без переходу права власності);

  • двосторонні (з переходом);

• за зміною споживчих властивостей:

  • з доданою вартістю;

  • без доданої вартості;

• за природою потоку:

  • з інформаційним потоком;

  • з матеріальним потоком;

• за відношенням логістичної системи:

  • зовнішні;

• внутрішні.

Інформаційний потік – це сукупність циркулюючих в логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій.

Інформаційний потік ділять:

1. за виглядом зв'язаних ним систем:

   1. горизонтальний;

   2. вертикальний;

2. за місцем проходження:

   1. зовнішній;

   2. внутрішній;

3. за напрямом:

   1. вхідний;

   2. вихідний.

Інформаційний потік може випереджати матеріальний, слідувати одночасно з ним або після нього. І може бути направлений як в один бік з матеріальним потоком, так і в інший бік. Інформаційний потік характеризується показниками:

1. джерело виникнення;

2. напрямок руху потоку;

3. швидкість передачі або прийому;

4. інтенсивність потоку і т.д.

5. Управляти інформаційним потоком можна:

6. змінюючи напрям потоку;

7. обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;

8. обмежуючи об'єм потоку до величини пропускної спроможності окремого вузла або ділянки шляху.

Інформаційний потік вимірюється в одиницях оброблюваної або передаваної інформації за одиницю часу. (кілобайт, мегабайт в од. часу або сумарною кількістю документорядків в передаваній інформації).

Логістична діяльність

Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від постачальника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Таким чином, мета логістики – це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

Відомі дослідники у сфері логістики бачать мету логістики “в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах”.

Найчастіше мету логістичної діяльності пов’язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення “шести правил логістики”, так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики.

- продукт-потрібний продукт;

- кількість-у необхідній кількості;

- якість-необхідної якості;

- час-необхідно доставити у потрібний час;

- місце-у потрібне місце;

- витрати – з мінімальними витратами.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як “споживач”, тобто потрібному споживачу, “персоніфікованість”, що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення.

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи:

- глобальні;

- загальні;

- часткові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від виду логістичної системи до її глобальних завдань відносять:

- створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

- стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

- постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

- досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних систем усіх видів є розв’язання таких загальних завдань:

- здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

- розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

- багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т.д.;

- виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

- стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

- раціональне формування господарських зв’язків;

- виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

- оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

- визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

- формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

- оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

- максимальне скорочення часу зберігання продукції;

- скорочення часу перевезень;

- швидка реакція на вимоги споживачів;

- підвищення готовності до постачань;

- зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

- раціональний розподіл транспортних засобів;

- гарантування якісного після продажного обслуговування;

- підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

- послідовність і поетапність просування через трансформаційні об’єкти і т.д.

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі. З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики.

Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв’язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства).

Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації.

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересами цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому випадку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед заданого рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої системи.

Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга “ постачання-виробництво-розподіл-споживання”, інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

2.Поняття та показники матеріального потоку. Класифікація матеріальних потоків.  Матеріальний потік – це матеріальні ресурси (MP), незавершена продукція (НП) і готова продукція (ГП), що знаходяться у стані руху і до яких застосовуються логістичні операції й (або) функції, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, перевезення,

Елементарний матеріальний потік – потік ресурсів одного найменування, які проходять шлях від конкретного джерела виробництва до моменту споживання.

Інтегральний (загальний) матеріальний потік – множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві.

Так, щодо підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів, на етапі виробництва – у вигляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту – у вигляді готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують споживачі і т. ін.

Кожному матеріальному потокові відповідає деякий фінансовий потік. Під фінансовим потоком розуміють спрямований рух фінансових ресурсів, що циркулюють у логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху визначеного товарного потоку^.

Параметрами матеріальних потоків можуть бути:

1. – номенклатура, асортимент і кількість продукції;

2. – габаритні характеристики (обсяг, площа, лінійні розміри);

3. – вагові характеристики (загальна маса, вага брутто, вага нетто);

4. – фізико-хімічні характеристики вантажу;

5. – характеристики тари (упаковки);

6. – умови договорів закупівлі-продажу (передачі у власність, постачання);

7. – умови транспортування і страхування;

8. – фінансові (вартісні) характеристики;

9. – умови виконання інших операцій фізичного розподілу, пов'язаних із переміщенням продукції та ін.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками:

1) напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції;

2) потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, які переміщуються за одиницю часу.

Таким чином, потік має розмірність "обсяг/одиниця часу", тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни, і т. ін.), а в знаменнику – одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т. ін.). Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність.

Показники потужності та напруженості матеріальних потоків прямо залежать від:

1) стану інфраструктури суб'єкта господарювання;

2) обраної логістичної системи з управління процесами виробництва і обігу;

3) обсягу, часу і форми постачань;

4) форми виробництва;

5) технології виконання логістичних операцій;

6) рівня механізації й автоматизації робіт та ін.;

7) виду продукції, її призначення;

8) виду транспортних засобів, відстані транспортування;

Класифікація матеріальних потоків. 

Поняття матеріального потоку в логістиці є ключовим, а тому його варто вважати основним об'єктом логістики. Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем.

Автори багатьох публікацій з логістики дають вельми схожі визначення матеріального потоку. Так, приміром, І.І. Бажин [1, с. 39] визначає матеріальний потік як сукупність вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей, розглянутих у процесі додавання до неї ряду логістичних (транспортування, складування, збереження і т.ін.) і технологічних (механічна, слюсарна обробка і т.ін.) операцій.

А.М. Гаджинський [2, с. 76] під матеріальним потоком розуміє вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, розглянуті в процесі додавання до них різних логістичних операцій і віднесених до тимчасового інтервалу.

У термінологічному словнику «Логістика» термін «матеріальний потік» (material/low) визначається як «продукція, розглянута в процесі додавання до неї різних логістичних операцій (транспортування, складування і ін.) і віднесена до тимчасового інтервалу».

Далі немає необхідності перераховувати і приводити формулювання інших авторів, тому що всі вони за своїм змістом дуже схожі.

За своєю природою зазначений потік є фізично матеріальним (лат. materialis – речовинний, реальний). А тому він може проявлятися в різних фізичних формах, а саме у вигляді:

а) сировини, матеріалів, вихідних або первинних заготівок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, устаткування і т.п. (все перераховане можна визначити як матеріально-технічні ресурси);

б) готових виробів (товарів);

в) продуктів кінцевого споживання;

г) відходів виробничої сфери і відходів споживання.

Названі фізичні форми матеріального потоку відображають не що інше, як окремі цикли (етапи) життєдіяльності будь-якої системи: пошук, закупівля іспоживання ресурсу à переробка (трансформація) ресурсу в готовий продукт (товар) à розподіл продуктів (товарів) à використання (поглинання) продукту(товару). І тому вихідною (початковою) точкою для вивчення матеріального потоку повинне стати первинне джерело сировини, а кінцевої (заключної) –споживач.

З наведених вище визначень матеріального потоку слідує, що його утворюють конкретні вантажі або продукція. Велика розмаїтість вантажів і продукції, що переміщається до споживачів, вимагає створення строгої класифікації матеріальних потоків з метою:

а) планування роботи організації;

б) прогнозування плину потокового процесу;

в) вивчення його структури і змісту;

г) ефективного управління матеріальними потоками;

д) доцільного і раціонального вибору засобів переміщення;

е) формування умов і вимог до транспортування і збереження вантажів.

Для створення класифікації матеріальних потоків необхідно проведення пошуку і виділення ознак, тобто тих прикмет, за якими можна буде охарактеризувати той або інший матеріальний потік.

Можна привести різні ознаки матеріальних потоків. Так, приміром, академік Міжнародної академії інформатизації І.І. Бажин [1, с. 36–38] виділяє наступні класифікаційні ознаки потоків: 1) відношення до розглянутої системи, 2) ступінь безперервності, 3) ступінь стабільності, 4) ступінь мінливості; 5) характер переміщення елементів потоку, 6) ступінь періодичності, 7) ступінь відповідності зміни параметрів потоку заздалегідь заданому режиму, 8) ступінь складності, 9) ступінь керованості, 10) ступінь упорядкованості елементів потоку.

У свою чергу, А.М. Гаджинський [2, с. 76–80] для класифікації матеріальних потоків використовує наступні ознаки:

1) відношення матеріального потоку до логістичної системи;

2) натурально-речовинний склад потоку;

3) кількість вантажів, що утворюють потік;

4) питома вага вантажу, що утворює потік;

5) ступінь сумісності вантажів.

Групи класифікаційних ознак, що виокремлені А.М. Гаджинським, по суті є різнорідними, за винятком першої ознаки. Різнорідність їх полягає в тому, що сукупність ознак по І.І. Бажину (за винятком першої) відображають динамічну сторону «життя» матеріального потоку, а ознаки за А.М. Гаджинським (і також за винятком першої) – більшою мірою описують «статику» матеріального потоку. Перша ознака – відношення матеріального потоку до системи, є загальною і першочерговою.