41

Зміст

1.1. Поняття, ознаки, система, класифікація та значення засад кримінального провадження 5

1.2. Судове провадження у кримінальному процесі 9

2.1. Характеристика загально-правових засад 12

2.2. Характеристика міжгалузевих засад 22

2.3. Характеристика галузевих засад 29

ВСТУП

Актуальність даного дослідження визначається тим, що засади кримінального провадження є основою формування всієї системи кримінального процесуального права; вони закріплені в чинному законодавстві; найбільш повно виражають зміст кримінального процесуального законодавства; поширюють свою дію на всі стадії кримінального процесу; тісно взаємопов'язані з державною політикою в сфері кримінального судочинства, з урахуванням положень міжнародних актів; здійснюють охоронну та регулятивну дію щодо всіх кримінальних процесуальних норм.

Виходячи з того, що в КПК не визначено чіткого поняття «засад (принципів) кримінального процесу», по даному питанню існують декілька точок зору науковців:

1. Засади кримінального провадження – це такі основоположні засади, які закріплено в законі.

2. Засади кримінального судочинства – це керівні ідеї та відправні начала, які закріплені в законі, а також ті, які не дістали такого закріплення в правових нормах, але випливають з них.

3. Засади кримінального провадження – це такі положення та керівні ідеї, які не потребують обов’язкового законодавчого закріплення та оформлення.

Пануючою в теорії вважається перша з наведених точок зору, згідно з якою до засад (принципів) слід відносити лише положення, які закріплені в правових нормах.

Слід уяснити, що засади виражають домінуючі в державі політичні та правові ідеї, які стосуються завдань, способу формування і здійснення кримінального судочинства, тобто положення, які визначають головні, найважливіші моменти устрою й діяльності суб'єктів кримінального судочинства. Порушення будь-якої з засад означає незаконність рішення в справі та обов'язково тягне за собою його скасування.

Треба пам'ятати, що за обсягом змісту і сферою дії засади кримінального провадження іноді значно розрізняються, але відмінність ця швидше суто кількісна, а не якісна. Тому засади не можна поділяти на основні й неосновні, головні і другорядні. Тільки реалізація всіх засад в їх сукупності, в системі, у взаємозв'язку і взаємодії може привести до виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, мета курсової роботи – провести загальну характеристику засад, які реалізуються у судовому провадженні.

Вона може бути досягнута за допомогою послідовного розгляду та вирішення наступних завдань:

• визначити поняття, ознаки, систему, класифікацію та значення засад кримінального провадження,

• з’ясувати сутність судового провадження у кримінальному процесі,

• охарактеризувати загально-правові засади кримінального провадження,

• проаналізувати міжгалузеві засади кримінального провадження,

• визначити специфіку галузевих засад кримінального провадження.

Об’єктом дослідження в курсовій роботі є засади кримінального провадження.

Предметом дослідження в курсовій роботі є діюче законодавство України, яке регламентує реалізацію засад у судовому провадженні.

В роботі були використані такі методи дослідження, як історико-правовий, метод визначення ключових понять, логічний, метод порівнянь, угруповань, методи індукції та дедукції та інші.

Курсова робота має таку структуру: вступ, два розділи, п’ять підрозділів, висновки та список використаної літератури.

Розділ 1. Судове провадження та засади кримінального процесу

1.1. Поняття, ознаки, система, класифікація та значення засад кримінального провадження

Кримінально-процесуальна діяльність суттєво зачіпає права і законні інтереси учасників процесу. Кримінальне судочинство може бути джерелом підвищення небезпеки для кожної особи і для судочинства в цілому, якщо воно не базується на демократичних та гуманних принципах або якщо ці принципи тільки проголошенні, але їх не дотримуються.

Засади (принципи) виражають домінуючі в державі політичні та правові ідеї, які стосуються завдань, способу формування і здійснення кримінального судочинства, тобто положення, які визначать головні, найважливіші моменти устрою й діяльності суб’єктів кримінального судочинства. Порушення будь-якої з засад означає незаконність рішення в справі та обов’язково тягне за собою його скасування.

Засади кримінального провадження – це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ¹.

Ознаки засад кримінального провадження:

1) вони втілені у формі правових норм. Не можна вважати принципами ті наукові та політичні ідеї, що не дістали відображення у нормах права;

2) норми-принципи є не вивідними, а навпаки – із них виводяться всі інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають «під нормами-принципами»);

3) вони є найзагальнішими, фундаментальними правовими положеннями;

4) на їх основі побудована і діє вся кримінально-процесуальна система (ця ознака принципів характеризує процес із середини);

5) вони характеризують кримінальний процес у цілому – ззовні;

6) норми-принципи діють на всіх або на більшості стадій кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії – судовому розгляді кримінальної справи;

7) порушення одного принципу, як правило, призводить до порушення інших принципів і тим самим до порушення законності при провадженні у кримінальній справі;

8) недотримання хоча б одного принципу спричиняє скасування прийнятих у справі рішень та інші негативні наслідки.

Загальна кількість засад кримінального провадження не визначена. На думку Т.М. Добровольської, їх всього 17; М.М. Михеєнка - 18; В.М. Тертишника - 39.

Така велика кількість засад нараховується, як правило, за рахунок включення до системи засад кримінального провадження положень, що не мають ознак засад, а є тільки їх елементами. Так, наприклад, документованість є елементом засади публічності (офіційності). Зважаючи на неоднозначний підхід до визначення системи засад кримінального провадження, Ю.М. Грошевий запропонував вважати засадами тільки ті 9 правових положень, що визначені у ст. 129 Конституції як "основні засади судочинства"¹.

У КПК 2012 року вітчизняний законодавець вперше в історії кримінального процесуального законодавства присвятив регламентації засад кримінального провадження окрему главу 2, включивши до системи засад 22 правових положення.

Значення засад кримінального провадження полягає в тому, що вони:

1) служать гарантією правосуддя;

2) гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кримінальному провадженні;

3) гарантією прийняття законних і обґрунтованих процесуальних рішень;

4) вихідними положеннями для тлумачення окремих кримінальних процесуальних норм;

5) засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв'язанні питань, щодо яких є прогалини у праві, та у випадках застосування кримінального процесуального права за аналогією;

6) підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час кримінального провадження;

7) служать основою й вихідним положенням для вдосконалення окремих кримінально-процесуальних інститутів і норм права, розвитку процесуальної форми, подальшого реформування кримінально процесуального законодавства.

Усі засади кримінального провадження тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють одна одну, а тому утворюють систему. У свою чергу, в цій системі можна виокремити засади, що мають однакові ознаки. У процесуальній літературі залежно від певних ознак засади кримінального провадження поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, у якому вони закріплені, засади поділяють на:

1) конституційні - закріплені в Конституції (головним чином, у розділі II та в ст. 129)¹;

2) спеціальні (інші) - закріплені в інших законах - насамперед, в КПК. Поділ засад на конституційні і спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) - другорядними. Усі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення. Тим паче, що окремі конституційні норми дослівно відтворені у главі 2 КПК "Засади кримінального провадження"².

Залежно від поширюваності на галузі права засади поділяють на:

1) загально-правові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад, засада верховенства права), але виявляють себе з певними особливостями в кримінальному процесуальному праві;

2) міжгалузеві - діють у кількох процесуальних галузях права (наприклад, засада змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості) і також особливим чином - у кримінальному процесуальному праві;

3) галузеві - діють лише у межах кримінального провадження (наприклад, засада забезпечення права на захист).

Залежно від поширеності на функціональні частини кримінально-процесуальної діяльності розрізняють засади:

1. обвинувачення (переслідування);

2. захисту;

3. правосуддя (вирішення справи);

Залежно від організаційної побудови кримінального процесу засади поділяються на:

1. суто організаційні (наприклад, призначення слідчих та прокурорів,

централізація та єдиноначальність у системі органів прокуратури, виборність і призначення суддів);

2. організаційно-функціональні (наприклад, засади одноособовості

колегіальності, нагляду вищестоящих судів за судовою діяльністю нищестоящих)

3)функціональні, суто кримінально-процесуальні (наприклад, засада презумпції невинуватості, змагальності).

Тільки реалізація усіх засад у їх сукупності, в системі, у взаємозв’язку і взаємодії сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства. Можливість застосування кожної з засад має бути так врегульовано в законі, щоб жодна засада не суперечила іншій.