
- •Тема 1. Асфіксія новонародженого.
- •3. Меконіальне забруднення навколоплідних вод.
- •1. Недостатня кількість потрібного та підготовленого медичного персоналу.
- •2. Обладнання небуло підготовленим завчасно.
- •3. Невідповідний тепловий захист.
- •Показання до непрямого масажу серця
- •Техніка проведення непрямого масажу серця
- •2. Неправильною була послідовність уведення медикаментів.
- •3. Неправильна доза й швидкість інфузії розчину соди.
- •Тема 2. Пологова травма.
- •Тема 3. Хвороби органів дихання у новонароджених.
- •Тема 4. Гемолітична та геморагічна хвороба новонароджених
- •1) Спокій;
- •2) Годування охолодженим до кімнатної температури зцідженим грудним молоком;
- •Тема 5. Особливості адаптації, організація виходжування і харчування новонароджених дітей з малою масою
- •3. Розрахунок добової к-ті молока за калорійним методом:
- •5. Розраховуємо к-ть білка, яку необхідно дитині:
- •6. Розраховуємо дефіцит білка:
- •Тема 6. Бактеріальні інфекції новонародженого
- •14 Днів за умови нормалізації стану і лабораторних показників
- •Тема 7. Внутрішньоутробні та перинатальні інфекції
14 Днів за умови нормалізації стану і лабораторних показників
Клінічна характеристика стадій септичного процесу
Стадія Характеристика
Сепсис
Клінічна підозра на інфекцію плюс ознаки системної реакції на інфекцію (тахікардія > 160/хв, тахіпное > 60/хв, гіпертермія > 38°С, гіпотермія < 36°С, вираженізміни «білої» крові синдром системної запальної відповіді [ССЗВ])
Септичний синдром
Сепсис плюс ознаки порушеної органної перфузії з хочаби одним з переліченихсимптомів – гостре порушення свідомості, олігурія, підвищений вміст лактату в крові, гіпоксемія
Ранній септичний шок
Септичний синдром з гіпотензією або недостатнім наповненням капілярів, що швидко реагує на введення рідини довенно і/або на фармакологічне втручання
Рефрактерний шок
Септичний синдром з гіпотензією або недостатнім наповненням септичний капілярів, що триває довше 1 год, незважаючи на введення рідини внутрішньовенно чи фармакологічне втручання, і вимагає використання пресорних амінів
Поліорганна дисфункція
Будь-яка комбінація ДВЗ-синдрому, гострого респіраторного дистрес-синдрому, гострої ниркової недостатності, гепатобіліарної дисфункції, дисфункції ЦНС (очевидно, пов’язаних з септичним процесом)
Результати діагностичних обстежень, що вказують на можливу наявність сепсису
• Рентгенографія легень – зниження прозорості, інфільтративні або вогнищеві тіні.
• Загальний аналіз крові
- лейкоцитарний індекс (співвідношення незрілих і загальної кількості нейтрофілів) > 0,2;
Абсолютна кількість незрілих нейтрофілів (палички й інші клітинні форми, що характеризують зсув формули «вліво») - показник> 1,5 х 10 /лєпідозрілим, а> 2,0 х10 /л свідчить про наявність септичного процесу;
після 4-год ня життя показник> 1,0 х109/л також є діагностичним в плані інфекції;
- наявність внутрішньоклітинних лейкоцитарних включень (токсична грануляція), тілець та вакуолізація лейкоцитів також можуть мати діагностичне значення;
- кількість лейкоцитів < 5,0 х 10 /л (нормальні показники в першу добу – 5-30 х 10 /л; після 4-го дня життя
показник> 20 х 109/л також завжди є підозрілим;
- ШОЕ > 7 мм/год (до 7 дня) і > 15 мм/год (після 7 дня); 9/л може також свідчити за наявність сепсису, хоча часто виявляється у глибоконедоношених новонароджених з неінфекційною патологією
- тромбоцитопенія < 150х10
Лейкоцитарний індекс (співвідношення між кількістю незрілих та загальною кількістю нейтрофілів)
- Уважається, що показник> 0,2 може свідчити про інфекцію, хоча його підвищення також спричинюється важким пологовим стресом, асфіксією, синдромом аспірації меконію, пневмотораксом, гемолітичною хворобою, а також прееклампсією або підвищенням температури у матері.
- Індекс> 0,2-0,3 вже може бути діагностичним для сепсису.
- Вірогідність цього показника підвищується, якщо загальна кількість лейкоцитів також є ненормальною, особливо, якщо вона знижена.
• Позитивний С-реактивний білок крові (> 0,3-0,6 мг/л)
• Результат загального аналізу ліквору – див. наступний пункт.
Лікування сепсису новонароджених Основні принципи
а) організація належних режиму, догляду і харчування;
б) постійне спостереження за станом життєвих функцій;
в) раціональна антибактеріальна терапія;
г) корекція гемодинамічних і метаболічних розладів, нормалізація внутрішнього середовища;
ґ) посиндромна і симптоматична терапія;
д) імуннатерапія (нерекомендується рутинно);
е) екстракорпоральна детоксикація (не рекомендується рутинно);
є) санація первинного і метастатичних гнійних вогнищ.