Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ 5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
497.15 Кб
Скачать

Лекція № 5 Форми організації навчальної діяльності учнів. Урок інформатики. Підготовка вчителя до уроку

Мета: сформувати у студентів розуміння форм організації навчальної діяльності учнів на уроці інформатики, специфіки уроку інформатики, етапів організації та проведення різних типів уроків з інформатики, форм та засобів перевірки і контролю знань учнів для формування предметно-методичної компетентності майбутніх вчителів молодших класів при викладанні курсу «Сходинки до інформатики».

Вид заняття: лекція

План

  1. Форми організації навчальної діяльності учнів.

  2. Специфіка уроку інформатики. Організація i проведення різних типів уроків з інформатики.

  3. Дидактичні особливості уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку.

  4. Форми організації навчальної роботи учнів на уроках інформатики

  5. Застосування інтерактивних методик на уроках інформатики

  6. Етапи засвоєння знань.

  7. Форми і засоби перевірки і контролю знань учнів.

Список інформаційних джерел

  1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Тео­рія. — К.: Либідь, 1998.

  2. Галузинсъкий В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психо­логії вищої школи України. — К.: ІНТЕЛ, 1995.

  3. Коротяєв Б.І. Метода навчально-пізнавальної діяльності учнів, - К., 1991.

  4. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч. 1. Загальна методика навчання інформатики. - К.: Навчальна книга, 2003. - 254 с.

  5. Навчальний процес у вищій педагогічній школі / За ред. О.Г. Мороза. — К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2001.

  6. Смоляк В.М. Методичний посібник. Методика інформатики в початковій школі.-Запоріжжя.-2005р.

  7. Современная дидактика. — СПб.: Питер, 2001.

  1. Форми організації навчальної діяльності учнів

Поняття «форми» використовується щодо навчання в двох варіан­тах — як форма навчання і як форма організації навчальної діяльності.

У загальній дидактиці прийнято розрізняти конкретні форми на­вчання учнів за такими ознаками:

  1. Кількість учасників спільної діяльності — індивідуальна, групова, фронтальна, колективна, парна робота (остання характерна і для інфор­матики);

  2. Роль учасників навчального процесу (хто управляє — вчитель або учень).

На вибір організаційних форм впливає і зміст навчання, база знань учнів і вчителя, досвід діяльності та ін.

Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію вчителя з одним учнем (репетиторство, тьюторство, консультації та ін.).

У групових формах навчання учні працюють в групах, які склада­ються на різних основах.

Фронтальне навчання передбачає роботу вчителя з цілим класом в єдиному темпі та із спільними задачами.

Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим, що учні класу розглядаються як цілісний колектив зі своїми лідерами і особливостями взаємодії.

У парному навчанні основна взаємодія відбувається між двома учнями, які можуть обговорювати задачу, здійснювати взаємо навчання або взаємоконтроль.

Форма організації навчання — конструкція окремої ланки процесу навчання яка обмежена рамками часу. Форми організації навчання озна­чають певний вид занятьурок, екскурсія, факультативне заняття, екзамен, гурток, олімпіада та ін.

Організаційні форми навчальної діяльності мають специфіку, яка визначається особливостями науки і шкільного предмета інформатики. Дедуктивний характер інформатики, як предмета, абстрактність і загаль­ність понять інформатики, фактів і пов'язаних з ними способів діяльно­сті потребують не лише подолання формалізму в засвоєнні навчально­го матеріалу, а й забезпечення свідомого засвоєння і закріплення його, створення фонду дійових знань, на яких ґрунтується здобування нових.

Сьогодні найбільш розповсюдженою у школах є класно-урочна форма навчання. Її переваги: чітка організаційна структура, зручність управління діяльністю класу, можливість колективної взаємодії і вирі­шення навчальних завдань, постійний емоційний вплив особистості вчителя на дітей, економія часу навчання. До недоліків цієї системи належить орієнтація на середнього учня, трудність враховування ін­дивідуальних особливостей дітей, однаковий темп і ритм роботи, обмежене спілкування між учнями.