- •3. Перелік теоретичних питань
- •4. Опорний конспект лекцій
- •Фінанси підприємств: суть, значення, функції, принципи організації. Сфери фінансових відносин підприємств.
- •Значення фінансів підприємств:
- •Суть та структура фінансового механізму.
- •Особливості готівкових розрахунків підприємств.
- •Суть, організація та форми безготівкових розрахунків.
- •Форми безготівкових розрахунків
- •Розрахунки платіжним дорученням
- •Розрахунок платіжною вимогою-дорученням
- •Розрахунок чеком
- •Банк постачальника 9
- •5. За наявності застави:
- •Економічна характеристика грошових надходжень підприємства та їх класифікація.
- •Згідно н(с)бо №4 «Звіт про рух грошових коштів» надходження від операційної діяльності включають наступні види надходжень:
- •До грошових витрачань від операційної діяльності включають:
- •Надходження від інвестиційної діяльності включають:
- •До грошових витрачань від інвестиційної діяльності включають:
- •До грошових надходжень від фінансової діяльності належать:
- •До грошових витрачань від фінансової діяльності належать:
- •Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення в розширенні виробництва.
- •Визначення прибутку (збитку) за звітний період згідно з п(с)бо 3 «Звіт про фінансові результати»
- •Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг. Фактори, що впливають на її формування. Планування виручки від реалізації продукції.
- •Планування виручки від реалізації продукції
- •Використання податків для регулювання діяльності підприємства.
- •Фінансові ресурси підприємств: суть, класифікація, принципи та методи формування.
- •Склад та структура основних засобів підприємства. Показники стану та ефективності їх використання.
- •I. Основні засоби:
- •II. Інші необоротні матеріальні активи:
- •Показники забезпечення підприємства, стану та ефективності використання основних виробничих засобів.
- •1.1. Показники забезпечення підприємства основними виробничими фондами
- •1.2. Показники стану основних виробничих фондів
- •1.3. Показники ефективності використання основних виробничих фондів
- •Економічний зміст поняття капітальні вкладення. Джерела фінансування капітальних вкладень.
- •Поняття фінансового стану, необхідність здійснення його аналізу. Інформаційна база для оцінки фінансового стану підприємства.
- •Поняття ліквідності та платоспроможності підприємства, методика їх оцінки
- •Фінансова стійкість підприємства, її сутність та методика оцінки. Типи фінансової стійкості.
- •Комплексна оцінка фінансового стану підприємств.
- •16.Фінансове планування, його зміст, призначення та види. Методи фінасового планування.
- •17. Зміст та структура фінансового плану підприємства.
- •18.Фінансове прогнозування на підприємстві та його особливості.
- •19.Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричинюють.
- •20.Фінансова санація підприємств, її економічний зміст і порядок проведення.
- •5. Умови і приклади розв’язку типових задач
- •Задача 1
- •Тов „Атланта” звернулось в банк з проханням викупити векселі на суму 80500 грн.
- •Плата за кредит банку – 20% річних. Середній термін обертання дебіторської заборгованості 14 днів. Комісійна винагорода банку за факторингове обслуговування 2,5% .
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Вихідні дані для розрахунку
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Вихідні дані для аналізу
- •Розв’язок:
- •Задача 6
- •Розв’язок:
- •Задача 7
- •Розв’язок
- •Задача 8
- •Розв’язок
- •Задача 9
- •Розв’язок
- •Задача 10
- •Розв’язок
- •6. Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Інтернет-ресурси Органи державного управління та національні інститути
- •Науково-дослідні інститути та центри, пошукові системи
- •Наукові та електронні бібліотеки в Україні
20.Фінансова санація підприємств, її економічний зміст і порядок проведення.
Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Термін “санація” походить від латинського “sanare” — оздоровлення, видужання.
Згідно із Законом України “Про банкрутство” від 1992 р., під санацією розуміється задоволення вимог кредиторів і виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами, у тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання відповідних зобов'язань. Отже, згідно з таким підходом санація за своєю правовою основою є лише інститутом переведення боргу.
Новий Закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, прийнятий у 1999 році, розрізняє поняття “санація” та “досудова санація”. У цьому разі санація розглядається як система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу і (або) зміною організаційної та виробничої структури боржника. Досудова санація — система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, здійснюваних власником боржника, інвестором, з метою запобігати його ліквідації, вдавшись до реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку порушення справи про банкрутство.
Досконалішим є визначення, дане відомими зарубіжними економістами (Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг), та вітчизняним фахівцем у питаннях виведення підприємств із фінансової кризи О.О.Терещенком : санація — це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто санація — це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Це визначення втілює комплексний підхід до розглядуваного поняття, є універсальним і всебічно висвітлює економічну сутність санації підприємств.
Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств.
Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики або на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу тощо. У цьому контексті розрізняють два види санації.
1. Санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника.
2. Санація зі зміною організаційно-правової форми та юридичного статусу санованого підприємства (реорганізація).
Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані насамперед з модернізацією та оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.
Оскільки санація підприємства пов'язана, як правило, зі скороченням зайвого персоналу, велике значення мають санаційні заходи соціального характеру. Особливо це стосується фінансового оздоровлення підприємств-гігантів або підприємств-міст. В такому разі звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. Саме тому слід вести помірковану політику звільнення у взаємозв'язку із реалізацією соціального плану проекту санації. Тут можуть бути передбачені такі заходи, як створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо.
На практиці досить часто із санацією ідентифікується поняття “реструктуризація”. Реструктуризація суб'єкта господарювання — це проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва.
Можна стверджувати, що “санація” є ширшим поняттям, ніж “реструктуризація”. Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. А санація включає в себе як реструктуризацію (заходи щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності), так і заходи фінансового характеру (спрямовані на відновлення ліквідності та платоспроможності).
Санація підприємств проводиться відповідно до:
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;
Порядку проведення досудової санації державних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. № 515;
Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, затвердженого наказом Фонду державного майна України.
Класична модель фінансової санації підприємства представлена на рис.10.
Рис.10. Класична модель фінансової санації підприємства
