4. Різновид та стилістика постановки.

Різновиди (види) хореографічного мистецтва – народний, бальний, сучасний, класичний, історико – побутовий танці.

Стиль – сукупність основних ідейно – художніх особливостей творчості митця, які повторюються у його творах: основні ідеї, що визначають світогляд автора і зміст твору, коло сюжетів, типові для нього художні засоби.

Стиль – це хореографічна мова, прийоми, засоби, методи роботи хореографа, через які реалізується ідея. Стиль твору залежить від вибору жанру , ідеї, музики, виразних засобів хореографії.

Стилем також називають творчість декількох авторів, яких об’єднує однакове розуміння життя і задач і основні ідейно – художні особливості творчості.

5. Форма та жанр хореографічного номеру.

За формою танець може бути: малої форми (сольний. дуетний, тріо), мала група (до восьми осіб), масовий фармейшн (більше восьми осіб).

Жанр – особливий вид художнього твору, в рамках якого завгодно виду мистецтва, який відрізняється своєю особливою структурою, змістом або стилем. Вирізняють три роди сценічних творів мистецтв: епічні, ліричні, драматичні. Кожен жанр, як єдиний напрямок може поділятися на різновиди цього виду. Жанри хореографічного мистецтва: романтичний, ліричний, лірико – драматичний, драматичний, трагічний, комедійний (жартівливий), героїчний, соціально – побутовий.

6. Ідейно–тематичний аналіз твору. Характеристика дійових осіб та їх взаємодія.

Тема твору – коло життєвих явищ, вибраних і висвітлених митцем у художньому творі з певних ідейно – політичних позицій.

Тема – це проблема, яку поставив митець у творі і освітив її на конкретному життєвому матеріалі.

Тему твору не слід відокремлювати від ідеї. Тема – це те, що митець відображає, що він хоче сказати намальованими їм картинами життя у творі.

Ідея – думка про життєве явище, людину, предмет і т. ін., у якому наголошене відношення автора до цих явищ життя, до уявлень людей про них.

Надзадача твору – головна ідейна задача, мета, через яку створюється твір, образ. У неї відповідь на питання: «За ради чого я створив цей твір? Яку мою думку повинен зрозуміти глядач?».

Надзадача твору – передача на сцені почуттів та думок автора, його мрій, мук, радощів і т. ін. – це є головні завдання хореографічної постановки.

Конфлікт (лат. зіткнення) – суперечка, зіткнення, яке є в основі боротьби діючих осіб твору. Конфлікт має сюжетно – конструктивне призначення і є ідейно–естетичною основою твору, слугує розкриттю його змісту.

Лінія наскрізної дії героя – ланцюжок послідовних дій персонажу, які відбуваються у творі і сприяють розгортанню події.

Наскрізна дія героя –завдання діючого героя на шляху до мети.

Контрдія контргероя – зустрічна протидія, ворожа дія до наскрізної дії героя, вона породжує боротьбу, сварку, ланку певних задач та їх вирішення. Це головне завдання контргероя у творі.

Лінія наскрізної контрдії контргероя складається також із окремих елементів послідовної дії контргероя.

Якщо хореографічний твір не є сюжетним то пояснюється тільки тема, ідея, надзадача хореографічного твору.

За бажанням автора може надаватись характеристика героїв у вільній формі.