2. Система колізійних норм.

Застосування до правовідносин колізійних прив'язок привело до створення в багатьох державах власної упорядкованої сукупності колізійних норм, які становлять колізійне право.

Колізійні норми можуть міститись у різних джерелах права, зокрема в законах з міжнародного приватного права: Австрії 1978 р., Угорщини 1979 р., Польщі 1965 р., Швейцарії 1987 р., Румунії 1992 р., Законі Албанії про користування цивільними правами іноземцями та застосування іноземного права 1964 р. Зазначені нормативно-правові акти містять систему колізійних норм, призначених для врегулювання правосуб'єктності осіб у цивільних, сімейних, трудових відносинах, визнання та виконання рішень іноземних судів тощо. У державах, де немає єдиного закону з питань міжнародного приватного права, колізійні норми можуть бути в окремих юридичних актах. Так, у Болгарії колізійні норми містяться в Декреті про економічне, промислове, наукове й технічне співробітництво з іноземними юридичними та фізичними особами від 12 червня 1974 р. тощо.

Колізійні норми є і в міжнародних угодах, наприклад у Гаазькій конвенції про колізію законів стосовно форми заповідальних розпоряджень від 5 жовтня 1961 р.; Гаазькій конвенції про право, що застосовується до аліментних зобов'язань від 2 жовтня 1973 р.; Мінській конвенції про правову допомогу 1993 р.

Правові системи колишніх республік СРСР свого часу опинилися в неоднаковому становищі стосовно наявності колізійних норм, покликаних урегулювати відносини з "іноземним елементом". У найвигіднішому становищі перебувала правова система України та Білорусі з їх порівняно розвиненими системами колізійних норм. Водночас зміст цих норм був недосконалим.

Сьогодні Україна має розгорнуту систему колізійних норм. Вона побудована на загальновизнаних у світі принципах міжнародного приватного права, таких, як: автономія волі сторін правовід-ношення, можливість широкого та повного застосування іноземного права, максимально повне урахування інтересів фізичної особи щодо її особистого та сімейного статусу, застосування до правовідносин права країни, що має з ними найбільш тісний зв'язок, надання судові чи іншому органові можливості творчо застосовувати колізійне право.

Колізійні норми України систематизовані в Законі України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р., який набув чинності 1 вересня 2005 р. Деякі колізійні норми містяться в окремих нормативно-правових актах України, наприклад, у Сімейному кодексі України 2002 р. (розділ VI).

Колізійні норми України систематизовані в міжнародних договорах за участю України. Наприклад, їх містить згадувана Мінська конвенція про правову допомогу 1993 р., міжнародні двосторонні договори про надання правової допомоги у різних категоріях справ.

3. Тлумачення і застосування колізійних норм.

Класичними у тлумаченні та застосуванні колізійної норми є питання: (а) правової кваліфікації, (б) відсилання (зворотного та до права третьої країни), (в) застосування імперативних норм, (г) публічного порядку, (д) обходу закону. З проблемою кваліфікації пов'язані питання тлумачення колізійної норми та аналізу фактичного складу правовідносин, які регулює ця норма. Проблема відсилання стосується обсягу іноземного права, до якого відсилає колізійна норма. Застереження про обов'язкове застосування імперативних норм, публічний порядок та обхід закону мають на меті обмеження розсуду сторін щодо вибору застосовуваного права та обмеження застосування іноземних законів у разі, якщо таке застосування може мати негативні для місцевого правопорядку наслідки. Спільним для загальних категорій МПрП є те, що усі вони так чи інакше пов'язані з питаннями застосування іноземного права.