РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

1.1.Транспорт, як одна з складових туризму в Україні.

Розвиток туристичного бізнесу у умовах ринку вимагає наявності рекреаційних ресурсів, капіталу, технологій, кадрів. На відміну з інших галузей економіки, туристські ресурси дуже різноманітні і включають природні і антропогеннігеосистеми, тіла, і явища природи, артефакти, які мають комфортними властивостями і споживчої вартістю для рекреаційної роботи і можна використовувати в організацію відпочинку і оздоровлення. Крім того, складовою рекреаційних ресурсів є люди, які працюють у галузі туризму чи можуть взяти у створенні і обслуговуванні рекреаційної діяльності.

Перетворення туризму у масове явище створює низку проблем, пов'язані з його транспортним обслуговуванням. Це стосується як до транспорту загального користування, і спеціалізованому транспорту, функціонуючому у межах туристських організацій. Загалом вигляді ці проблеми зводяться ось до чого: створенню матеріально-технічної бази туристського транспорту загального користування, відповідного туристським потребам країни; вдосконаленню організації транспорту; поліпшити якість транспортного обслуговування туристів. Правильне розв'язання цих проблем пов'язаний з потребою задоволення зростаючих вимог до туристському обслуговування та з рішенням завдань підвищення ефективності туристської діяльності.

Туризм, аналізований як діяльність індивідуума, об'єднує у собі дві основні елемента — подорож перебування. Перший представляє його початкову, вкрай динамічну фазу. Зовні вона будується як транспортний процес і пов'язана з задоволенням потреби до переміщенню у просторі, зміною місця проживання туристів.

Досягнуті високих темпів у розвитку туризму у останні десятиліття ХХ століття безпосередньо пов'язані досягнення науково-технічного прогресу у сфері транспорту. Перетворення подорожей в масове явище (зокрема подорожей з туристськими цілями) зумовлено в чому майже революційних змін у транспортному системі. Початок цих змін поклало створення залізниць та паровоза, потім з'явився автомобіль і пізніше — літак, який у даний час перетворився на транспортний засіб масового переміщення людей.

Розвиток туризму й транспорту — взаємно пов'язаний і взаємно обумовлений процес. Проте, зазвичай, для дослідження зв'язків у системі “туризм — транспорт” у науковій літературі переважна місце відводиться ролі й значенням транспорту як чинника розвитку. Це природно, і логічно, оскільки туризм є порівняно нове соціально-економічне явище, й у значною мірою внаслідок його й розвитку транспорту. Якщо прийняти це до уваги, проте, безупинноувеличивающиеся масштаби цього явища та її дедалі більшу значення у системі економічних взаємин у світовому масштабі, стане зрозуміло, що необхідно приділяти більшої уваги і зворотним зв'язкам і залежностям у системі “туризм — транспорт”. Ця роль особливо зросла роки після Другої Першої світової, коли статися значні кількісні і якісних змін обсягом, динаміці і структурі туристського потоку як у національному, і міжнародному масштабі. Деякі з цих змін придбали характер прогресивно та розвитку процесів і явищ так і безпосередньо визначають вплив туризму в розвитку транспорту. У зв'язку з цим слід зазначити найважливіші їх.

По-перше, спостерігається високий темпи зростання кількості туристських подорожей як у міжнародному масштабі, і у окремих країн. Якщо недавньому часу . у світі було зроблено 25,3 млн. зарубіжних туристських подорожей, то час їх кількість зросла більш ніж 213 млн., тобто. збільшилася 8 раз. У Європі цей самий період число туристських подорожей зросла з 16,9 до 152 млн., чи 9 раз. Ряд досліджень показують, що темпи зростання кількості туристських подорожей в національних масштабах (внутрішній туризм) значно вищі.

По-друге, кількість туристських подорожей зростає вищими темпами, ніж число подорожей знетуристскими цілями. Сказане особливо притаманно країн із розвиненим внутрішнім та продемонструвати міжнародним туризмом. До цього можна додати, у межах загальної кількості подорожей майже з усіх видам транспорту висока (а окремих випадках переважає) частка подорожей з суто туристської метою. Так, 45% подорожей на повітряному транспорті у світі робляться в туристських цілях.

По-третє, стає більше частка подорожей у спільній тривалості туристських поїздок. Це з зростаючим прагненням людей до підвищення обсягу вражень, до активної вживання різноманітних туристських благ за щодо недовго. У науковій літературі ряд авторів виділяє як вид туризму — міграційний, мандрівний, транспортний туризм, ніж підкреслюється зростаюча роль руху під час здійснення туристського подорожі. У зв'язку з цим відзначимо постійне зростання середнього відстані подорожі одного туриста (з 1965 по 1975 р. — на 150 км). Зазначимо і безупинне збільшення доходів, отриманих під час продажу туристських послуг і товарів, які мають прямий стосунок до розвитку транспорту. Це пов'язано з тим, що транспортні витрати при туристських подорожах за деякими даними становлять близько 1/4 загальних витрат туриста, а окремих випадках (при міжконтинентальних подорожах) — майже половину цих витрат.

Вплив туризму в розвитку транспорту дуже широко і багатосторонньо. Воно вимагає розвитку матеріально-технічної бази, вдосконалення організації та управління на транспорті, системи транспортного обслуговування, і навіть проведення відповідної політики транспортних тарифів.