МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

В.В. Золотарьова

ТОВАРОЗНАВСТВО НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

методичні вказівки до самостійного вивчення курсу і

виконання контрольних робіт

студентами заочного відділення спеціальності 6.140101 „Готельно-ресторанна справа”

Затверджено на засіданні кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів Протокол № 9 від 11.2009 Схвалено навчально-методичною Радою університету Протокол № від

Донецьк - 2010

ББК 30.609я73

З80

УДК 620.2(076.5)

Рецензенти: канд. тех. наук, доц. І.В. Дітрих

ст. викладач Т.О.Стрижак

З-30 Золотарьова В.В.

Товарознавство непродовольчих товарів [Текст] : мет. вказівки до самост. вивчення курсу і виконання контр. робіт студ. ден. та заочн. форм навчання спец. 6.140101 „Готельно-ресторанна справа” / М-во освіти та науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, каф. товарознавства та експертизи непрод. товарів. В.В.Золотарьова. – Донецьк : [ДонНУЕТ], 2009. – 35 с.

Наведено загальні рекомендації щодо самостійного вивчення курсу „Товарознавство непродовольчих товарів” у розрізі робочої навчальної програми для студентів спеціальності. Надані рекомендації з виконання контрольних робіт, список рекомендованої літератури.

ББК 30.609я73 @ Золотарьова В.В., 2010 @ Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2010

Вступ

Згідно вимог вищої школи в сучасних умовах випускник університету повинен мати рівень професійної підготовки, належні знання фундаментальних дисциплін, широку ерудицію і культуру. Він зобов’язаний мати високі громадські та моральні якості, відповідально відноситися до дорученої справи, стояти на стражу загальнонародних інтересів.

Для досягнення цих якостей фахівець з вищою освітою повинен поєднати теоретичну та практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безупинно поповнювати свої знання.

Метою вивчення товарознавства непродовольчих товарів є надання студентам необхідних теоретичних та практичних знань в майбутній роботі, аналізувати сучасний асортимент та якість товарів в умовах насичення ринку України товарної пропозицією вітчизняних та закордонних виробників.

Теоретичні знання та практичні навички придбаються студентами під час аудиторних занять. Однак, значна частка матеріалу вивчається студентами самостійно при підготовки к лабораторно-екзаменаційної сесії. Для успішного засвоєння матеріалу в цей період розроблені данні методичні рекомендації, які складені у відповідності до діючої робочої програми курсу „Товарознавство”, затвердженої у встановленому порядку.

У задачі вивчення окремих розділів дисципліни входить засвоєння сучасних факторів формування асортименту товарів, які використовуються в готельно-ресторанної справі, їх класифікація і показники якості,крім того, необхідні знання хімічного складу і технологію виробництва, умови та режими їх зберігання, експлуатауії.

Студенти спеціальності 6.140101 „Готельно-ресторанна справа” вивчають товарознавство непродовольчих товарів в об’ємі короткого курсу. Лабораторно-практичні заняття проводяться по найбільш важливим і складним темам курсу.

Студенти, що вивчаються за заочною формою, слухають настановні лекції після складання іспитів за попередній курс. Під час настановних лекцій даються вказівні щодо змісту і методики вивчення курсу.

Основний зміст курсу вивчається студентами в ході оглядових лекцій і виконання лабораторно-практичних занять в період лабораторно-екзаменаційній сесії.

До складання іспитів допускаються студенти, які виконали всі завдання з лабораторних та практичних занять та склали залік з контрольних робот

Успішне освоєння курсу і належна підготовка до іспитів можлива за умови самостійної роботи над навчальним матеріалом. При роботі над літературою рекомендується конспектувати найбільш важкі розділи, складати графічні схеми при вивченні класифікації товарів тощо.

Починати виконання контрольної роботи необхідно тільки після вивчення і засвоєння відповідного розділу курсу.

Контрольна робота повинна показати ступінь засвоєння знань студентом, його вміння відбирати необхідний матеріал, складати чітко и досить коротко відповіді, використовувати практичні дані і нормативні документи.

Відповіді на питання слід давати на достатньому теоретичному рівні, який відповідає вимогам вищої школи.

Як основу для виконання контрольної роботи крім підручників і навчальних посібників слід використовувати Законодавчі акти, нормативні документи (інструкції, стандарти).

У відповідях на питання поряд з теоретичним матеріалом необхідно приводити приклади з роботи торговельного підприємства, власної практики.

Відповіді на питання повинні бути викладені конкретно і по сутності поставлених питань. Переваги для оцінки будуть мати відповіді, які зроблені самостійно після вивчення матеріалу теми.

Контрольна робота може бути написана у зошиті (об’єм 20-30 сторінок), або набрана на комп’ютері шрифт 14. Роботу слід здати на кафедру керівнику курсу до початку або на початку лабораторної сесії і захистити її до сдачи екзамену.

В результаті освоєння матеріалу з дисципліни на аудиторних заняттях та під час самостійної підготовки студент повинен знати:

- фактори, які впливають на формування асортименту і якості окремих груп непродовольчих товарів;

- сучасний асортимент товарів вітчизняних і закордонних виробників;

- споживні властивості товарів;

- вимоги до якості товарів.

Студенти повинні вміти:

• вибрати для готелів та ресторанів товари для конкретних цілей з урахуванням їх функціональних властивостей, властивостей надійності, безпеки споживання, ергономічності, естетичності;

• правила зберігання та експлуатації товарів для збереження якості і тривалої експлуатації.

Оцінка знань студентів повинна здійснюватися відповідно до вимог кредитно-модульної системи за 100-бальної шкалою.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ:

Змістовий модуль І (поточне тестування)				Змістовий модуль II (поточне тестування)				Змістовий модуль III (поточне тестування)				Змістовий модуль IV (поточне тестування)	Загальна кількість балів по змісто­вим модулям	Підсум­ковий конт-роль (в балах)	Сума (в балах)
Кількість балів				Кількість балів				Кількість балів				Кількість балів
Т1	Т2	ТЗ	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т11	Т 12	Т 13Т14 Т15 Т16
3	3	4	5	3	3	4	5	3	3	4	5	3 4 3 5 5	60	40	100

Шкала оцінювання

90-100 балів - відмінно (А);

75-89 балів - добре (ВC), у тому числі В 80-89 балів, С 75-79 балів;

60-74 балів - задовільно (DE), в тому числі Д 70-74 балів, Е 60-69 балів;

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F).

Шкала ECTS	Якісне визначення (критерії)*
A	ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками.
B	ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками
C	ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко але зі значними недоліками
E	ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям
FX	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потребується велика робота в майбутньому

Основну увагу при вивченні дисципліни слід приділяти текстильним товарам і окремим групам швейних товарів (робочий одяг, пастельна, столова білизна, меблево-декоративні тканини), кухонному, столовому, хозяйственному посуду, посуду для барів зі скла, кераміки, металів, пластичних мас, кухонному, столовому, буфетному приладдю, меблевим товарам, холодильному обладнанню, теле-радіоапаратурі та ін.

Розділ „Текстильні товари”

Перед тим, як розпочати вивчення безпосередньо асортименту тканин, необхідно з підручника опрацювати матеріал, що передує асортименту.

Необхідно знати класифікацію волокон, види природних волокон рослинних (бавовна, льон), товарного походження (вовна, шовк), штучних (віскозне, полінозне, ацетатне), синтетичних (капрон, лавсан, нітрон, хлорин, та ін.), їх властивості, застосування.

Потім слід виявити, чим відрізняються пряжа (прядильні нитки) та нитки непрядильні, дія їх на формування асортименту і властивостей тканин.

Пряжа, на відміну від ниток, виробляється прядінням з волокна бавовни, льону, вовни, коротких хімічних волокон або їх сумішей. Нитки - неперервні одиночні волокна природного шовку або хімічні; частіше за все вони застосовуються у вигляді комплексних ниток, що складаються з декілька одиночних. Нитки зустрічаються головним чином у виробництві шовкових тканин. Пряжа і нитки за будовою бувають одиночними та крученими або трощеними (складені без скручування), а також фасонними з різними ефектами.

За підручником вивчить, як поділяється пряжа за засобом прядіння і чим кожна з них відрізняється; якою пряжа може бути за оздобленням, структурою (звичайна і високооб'ємна). Також запам'ятайте основні види ниток з природного шовку (шовк-уток, шовк-основа, муслін, креп), хімічних волокон.

Важливим чинником, який формує асортимент тканин, є вид переплетення, тобто черга перехрещувань основних ниток з уточними. Переплетення впливає на вид тканини, її властивості, визначає призначення тканини. Розгляньте за підручником класифікацію ткацьких переплетень, основні види простих переплетень, мілковізерунчатих, складних, крупновізерунчатих (жакардових), та запам'ятайте їх особливості. Зверніть увагу на оздоблення тканин, види оздоблення. За видом оздоблення тканини поділяються на тканини суворі (невідбілені), відбілені, гладкокрашені, набивні, строкатотканні, мерсеризовані (бавовняні тонкі тканини, шовковисті з блиском), ворсовані (з начісним ворсом), меланжеві ( із суміші різнокольорових волокон) та ін.

Льняні тканини, крім того, за оздобленням бувають кислованими (оброблені кислотним складом), відвареними ( пряжа відварена у розчині лугу), напівбілими. Кисловані і відварені тканини відрізняються підвищенним блиском, але мають колір суворої тканини.

Після цього можна перейти до вивчення розділу „Асортимент тканин", при цьому запам'ятайте, що асортимент тканин поділяється за видом основного волокна на 4 великі групи: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові. Усередині кожної групи за волокнистим складом розрізнюють тканини однорідні (чистоллняні, чистововняні, з прирорднього шовку, ацетатні та ін.) та неоднорідні, з декількох видів волокон (бавовнянолавсанові, напіввовняні, ацетатно-капронові та ін.). Крім того, у кожній групі асортимент групується за призначенням, видом пряжи, оздоблення, переплетення.

За підручником вивчить класифікацію і загальну характеристику асортименту бавовняних, лляних, вовняних і шовкових тканин.

Розділ „Швейні товари”

Вивчаючи тему „Швейні товари" та готуючись до лабораторно-практичних занять, особисту увагу зверніть на класифікацію асортименту, чинники, які його формують.

Вивчити класифікацію послідовно, починаючи з головних загальних ознак та закінчуючи менш загальними, приватними ознаками.

Всередині груп, що виділяються за функційним призначенням, асортимент поділяється на підгрупи виробів, які відрізняються за модельно-конструктивними ознаками.

Асортимент кожної групи поділяється на види. Наприклад, підгрупа білизна постільна має види: простирадла, підодіяльники, наволочки, ковдри. Види виробів відрізняються особливостями конструкції, розміром деталей та розподіляються за матеріалом, статновіковою ознакою і т.д.

З'ясуйте визначенні та позначенні розмірів швейних виробів. Розмір одягу для дорослих позначається трьома групами цифр, де перша позначає зріст (довжина тіла людини), друга - розмір (коло тулуба на рівні груди) та третя - повноту (коло талії у чоловіків та стегон у жінок). Наприклад, розмір чоловічого пальто 170-96-88 відповідає 3 умовного зросту (довжина фігури 170 ±3см), 48 розміру (96:2), малій повноті (коло талії 88 см). У жіночому одязі перший умовний зріст складає 146+3 см.. Розмір дитячого одягу включаезріст (довжину) та розмір ( коло груді): 140-76.

Розділ „Господарчі товари”

Розділ „Господарчі товари” включає такі групи товарів як вироби із пластичних мас; силікатні та меблеві товари.

Перш ніж почати вивчення асортименту виробів із пластмас, необхідно добре засвоїти класифікацію самих пластичних мас, склад пластмас, вивчити назви основних видів пластмас, їхні властивості та ознаки, призначення.

Усвідомити, що асортимент побутових виробів із пластмас прийнято класифікувати за такими ознаками: загальним та цільовим призначенням, видами пластмас, видами (найменуванням) виробів, способом виготовлення, видом прикрас, конструкцією виробу, формою і розмірами, комплектністю.

Головною ознакою є призначення виробів. За загальним призначенням асортимент поділяють на три великі групи: господарські, галантерейні та товари культурно-побутового призначення. Всередині груп вироби поділяють за цільовим призначенням або більш вузьким призначенням.

Основними видами пластмас, які застосовуються у виробництві побутових виробів, є пластмаси на основі полімеризаційних синтетичних смол – поліетилен, поліпропілен, полі метилметакрилат (органічне скло), полістирол звичайний та ударостійкий, полівінілхлорид; на основі поліконденсаційних смол - амінопласти, амінопласти, полікарбонат, інші.

Визначити вид пластмаси у виробі можна за характерними зовнішніми ознаками: шершавістю поверхні, кольором, просвічуванням і прозорістю, масністю на дотик, звуком при ударі, а також за відношенням до нагрівання, характером горіння, запахом після горіння.

Наступна ознака побудови асортименту виробів із пластмас – спосіб виготовлення (спосіб переробки пластмас у виробі). Вибір способу переробки пластмас у вироби залежить від їхніх термічних властивостей, а також конструкції, форми, розміру виробу. Термореактивні пластмаси переробляють у вироби в основному пресуванням, а термопластичні можуть бути перероблені усякими способами: литтям під тиском, штампуванням, каландруванням, екструзією, вакуумним формуванням, пресуванням, методом механічної обробки, зварюванням, склеюванням.

За конструкцією вироби можуть бути цільними і розбірними. За формою – плоскими, циліндричними, конічними та ін.

Види прикрас товарів із пластичних мас різноманітні. Традиційними і широко використовуваним видом прикрас є гравіювання, яке здійснюється у процесі виготовлення (малюнок від форми). Вироби із пластмас прикрашають за допомогою фарб. Малюнки наносять ручнім (живопис) і напівмеханічним способом (фотодрук, штамп, деколь).

За комплектністю розрізняють штучні та комплектні вироби (набори для штопання, набори для ванних кімнат і т.д.).

Асортимент скляних товарів достатньо динамічний і змінюється у зв'язку з постійним розвитком науки, станом технології виробництва, характером споживного попиту, зміною стильових напрямів.

Асортимент виробів побутового призначення класифікують за призначенням і умовам експлуатації, складу і забарвленню скла, методу формування і характеру термічної обробки, видам (найменуванням), розмірам, фасонам виробів, методам і складності декорування, комплектності.

За призначенням побутові товари підрозділяють на посуд і декоративні вироби для сервіровки столу і прикраси інтер'єру, господарський посуд для зберігання харчових продуктів і домашньої консервації, кухонний посуд для приготування їжі, та її кулінарної обробки, лампові вироби (лампи, лампові резервуари, лампове скло) і дзеркала.

По хімічному складу скла розрізняють посуд з натрій - кальцій - силікатного (сортового), спеціального побутового, кришталевого скла і ситалів.

Столовий посуд виготовляють з натрій - кальцій - силікатного скла, кришталю різних видів, а також з глушеного боросилікатного скла, з ситалів, господарський посуд - з натрій - кальцій - силікатного скла з добавками, що підвищують хімічну і термічну стійкість; кухонну - із боросиликатного скла і ситалів.

По кольору розрізняють посуд зі скла безкольорового, кольорового (забарвленого в масі) і накладного (двох - і багатошарового).

За способом формування розрізняють вироби ручного, вільного, машинного видування, пресовані, пресовидувні, багатостадійного формування, моліровані, відцентрового вироблення.

За способом термічної обробки розрізняють посуд відпалений, і зміцнений гартом.

Переважну масу виробів з сортового скла і всі кришталеві вироби випускають відпаленим.

Види (найменування) скляного посуду різноманітні.

Існує близько п'ятдесяти найменувань посуду для сервіровки столу. Це стакани, келишки, чарки, келихи, фужери, глеки, графини, цукорниці, масленки, вази для сервіровки столу (для фруктів, варення, печення, крему, цукерок, салатники), менажниці і ін.

Кожен вид виробів випускають декількох різновидів (артикулів), які відрізняються фасонами і розмірами.

За формою виробу ділять на плоскі і порожнисті.

По фасону вироби підрозділяють з урахуванням форми корпусу (куля, овал, конус і ін.), наявності прилепних (ручка, ніжка, утримувач кришки) і знімних (пробка, кришка) деталей, характеру краю (рівний, вирізний, зубцями) і дна виробів. Посуд випускають з дном звичайної товщини, потовщеним, а також на піддоні (виступ кольцевидний в нижній частині виробу).

Ніжка виробів може бути різної висоти, форми (пряма, вита або фігурна) і обробки (гранована і рівна).

За способом декорування розрізняють посуд гладкий і декорований. Декорований посуд залежно від характеру, складності і художніх достоїнств оброблень ділять на груповий і позагруповий.

За розмірами виробі зі скла підрозділяють на дрібні, середні, крупні, особливо крупні.

По комплектності розрізняють штучні вироби, набори (включають вироби одного вигляду - набір стаканів і т.д.), прибори (містять вироби різних видів одного призначення) - для води, варення, крюшону, туалетні і ін. Вироби комплектів характеризуються єдністю художньо-конструктивного рішення.

Керамічні матеріали

Уважно вивчивши матеріал за підручником, з’ясуйте, що виявляє собою тонка кераміка і груба, яка різниця в будові черепка, щільності, кольорі, інших зовнішніх ознаках.

Необхідно знати, що фарфорові вироби мають, як правило, білий черепок з блакитним відтінком, у тонкому шарі до 2,5 мм вироби просвічуються, при ударі об край олівцем видають дзвінкий, мелодичний звук (якщо виріб має закриту доверху форму корпуса, то звук швидко згасає; якщо у виробі є тріщина – звук буде деренчливим). Край виробу або дна залишається незаглазурованим, шершавим, що пов’язано з особливостями глазурованих виробів і обпалення. Наявність таких не покритих поливою ділянок не знижує показників властивостей фарфору, бо черепок спечений і не поглинає вологу. Видовий асортимент фарфорових виробів відрізняється найбільшою різноманітністю за призначенням, фасоном, характером черепку.

Фаянсові вироби також мають черепок білого кольору, але на відміну від фарфору, з жовтуватим відтінком. Стінки виробів не просвічуються, звук при ударі глухий, вироби повністю (в тому числі і край) покриті поливою. Видовой асортимент фаянсових виробів вужчий, ніж у фарфору, в основному це плоскі вироби (миски, тарілки).

Тонкокаменні вироби зовні нагадують фарфор, але вони важчі, стінки виробів товщі; виготовляють, у основному, вази, іноді столовий посуд.

Майолікові вироби мають частіше за все черепок, забарвлений від світло-коричневого до темно-коричневого кольору. Прикрашають майоліку кольоровою поливою, розписом кольоровими глинами (ангобом). За призначенням ці вироби поділяють на художньо-декоративні, посуд.

Вивчіть за підручником види й опис декору керамічних виробів, бо прикраса є одним з головних ціноутворюючих факторів. Розрізняють підглазурні прикраси й надглазурні. Основні види прикрас – стрічки, вусики, відводки; покриття (повне, напівпокриття, покриття з прочисткою); деколь звичайна; шовкографія; трафарет; друк; фотографія, живопис.

Під час вивчення асортименту керамічних товарів особливу увагу зверніть на ознаки класифікації: вид кераміки, призначення, вид виробу, конструкція, фасон, розмір, вид прикраси, комплектність. За кожною ознакою необхідно знати групування і коротку характеристику груп.

Меблеві товари

Елементи макроструктури формують текстуру (рисунок) деревини і, таким чином, обумовлюють її естетичні переваги, а також характер використання при виготовленні меблів. Знання елементів макроструктури дозволяють відрізняти породи дерев, що важливо при встановленні цін на меблі.

Вивчаючи тему „Меблеві товари” особисту увагу зверніть на класифікацію асортименту, чинники, які його формують.

За призначенням меблі поділяють на: побутові і спеціальні (для готелів, кафе, ресторанів та ін.).

За місцем використання розрізняють побутові меблі для гостинних номерів, меблі для кухні, меблі для передпокоїв, меблі для ванної кімнати і тераси, меблі для службових приміщень та ін.

За основним конструктивним матеріалом розрізняють меблі дерев'яні, металеві і пластмасові. Дерев'яні меблі можуть також виготовлятися з металевим каркасом чи з деталями з пластмас. Такі меблі вважають комбінованими.

Усвідомити, що пороки деревини впливають на зовнішній вигляд і міцнісні показники деревини, яка вважається одним з основних конструкційних матеріалів для виготовлення меблів. Ступінь впливу пороків на якість меблів залежить від їхнього розміру, місця розташування на меблях, виду поверхні виробу і характеру його покриття.

Металогосподарчі товари — це товари, основним матеріалом для виготовлення яких є метал. Ця група товарів складається з широкого асортименту виробів, які призначені для приготування їжі, зберігання продуктів, сервірування столу, ведення готельного господарства, ремонтно-будівельних та монтажних робіт, а також опалення оселі, проведення різних сільськогосподарських робіт та інших потреб.

Матеріали, які використовують для виготовлення металогосподарчих товарів, поділяють на основні та допоміжні.

До основних матеріалів належать метали та сплави на їх основі. Їх використовують як конструкційні матеріали або для виготовлення робочих органів виробів.

Для виготовлення металогосподарчих товарів використовують чорні та кольорові метали.

Необхідно знати класифікацію металевого посуду за багатьма ознаками: призначенню, основним матеріалом, способом виготовлення, способом обробки поверхні, наявністю захисно-декоративного покриття, конструкцією, видом та розміром, формою, наявністю та видом декору.

Найбільшим асортиментом представлено кухонний посуд казани, горщики, каструлі (звичайні та спеціалізовані - кашоварки, молоковарки, із потовщеним дном та бортом, що мають окантовку з легованої сталі та ін), сковороди, друшляки, чайники, кав'ярники, кавоварки, самовари, різні каструлі-скороварки, тази для варки варення, форми для випічки та різні вкладиші до каструль.

Столовий посуд, який використовується для сервірування столу та подання їжі до столу, менш поширений. Тарілки, полумиски, миски, блюда, сухарниці, хлібниці, маслянки, креманки, вази для цукру та цукерок, келихи та чарки, глечики та жбани, ікорниці, підстаканники, а також сервізи до чаю та кави не дуже зручні у повсякденному вживанні, тому частка їх дуже мала і переважно вони представлені виробами закордонного виробництва.

Посуд для зберігання та перенесення харчових продуктів - судки, банки дня сипких продуктів, банки для води, бідони для молока, глечики, відра тощо.

Асортимент посуду для зберігання та перенесення нехарчових продуктів (оцинковані, фарбовані або чорні відра, каністри для гасу, бензину тощо) дуже обмежений у видовому плані і поступово витискається з ринку аналогічними виробами з пластмас.

Група ножових товарів та столових приборів представлена ножами, ножицями та столовими приборами. Виготовляють їх переважно з легованої (нержавіючої) і вуглецевої інструментальної сталі, інколи з алюмінію та титану. Чинники, які формують асортимент ножових товарів та столових приборів викладені у підручнику у відповідних розділах.

Розділ „Електропобутові товари і машини”

Електропобутові товари широко застосовують в готельно-ресторанної справі. Використання електроприладів і машин знижує витрати фізичних сил і часу на виконання операцій по веденню готельного господарства, поліпшує санітарно-гігієнічні умови житла. При цьому слід знати, що електротовари класифікують за призначенням, типу захисту від ураження електричним струмом, ступеня захисту від вологи, умовам експлуатації, режиму роботи, кліматичному виконанню, категоріям розміщення.

Особливу увагу слід звернуть на те, що за типом захисту від ураження електричним струмом електротехнічні побутові вироби підрозділяють на п’ять класів: 0; 01; І; II; III. До класу 0 відносять вироби з основною ізоляцією без пристроїв, що заземляють; до класу 01 - вироби, що мають додатковий затиск для заземлення; до класу І - вироби, що додатково приєднують до жили шнура чи виробу з контактом вилки, що заземляють; до класу II - вироби з подвійною ізоляцією (основної і додаткової) чи виробу з посиленою ізоляцією без пристроїв, що заземлюють; до класу III - вироби, що працюють від мережі безпечної напруги не вище 42 В.

Електроустановочні вироби - це номенклатура низьковольтних приладів, об'єднаних у три підгрупи: установочні вироби для підключення споживачів струму до електричної мережі; установочні вироби для захисту електропроводки і споживачів від токових перевантажень і струмів короткого «вмикання; установочні вироби для монтажу і ремонту електропроводки.

Для струмоведучих деталей застосовують сталь, мідь, латунь, бронзу, металокерамічні сплави, мельхіор та ін. Корпус і неструмоведучі деталі виготовляють з фенопластів, амінопластів, полістиролу, поліетилену.

Патрони призначені для кріплення і підключення до джерел струму освітлювальних електричних ламп, стартерів.

Розрізняють патрони за призначенням, за місцем установлення (способом кріплення), за способом кріплення, за матеріалом зовнішніх деталей, за ступенем захисту від навколишнього середовища.

Вимикачі і перемикачі призначені для включення і відключення електричних приладів і машин перемінного струму 50 Гц із номінальним с грумом до 16 А при напрузі до 250 В. Вимикачі керують однією ділянкою електричного ланцюга, перемикачі - декількома ділянками.

Асортимент вимикачів і перемикачів класифікують за способом установлення, конструкцією контактного механізму, виду привода, способу захисту під впливу зовнішнього середовища, схемам включення в мережу.

Штепсельні з'єднання (розетки, вилки) застосовують для тимчасового приєднання до електричної мережі переносних електричних приладів і машин з номінальним струмом до 10 А і напругою до 250 В.

Штепсельні з'єднання класифікують за наступними ознаками:

за призначенням;

за формою контактів;

за способом установлення;

за ступенем захисту;

за конструктивними особливостями розеток;

за конструктивними особливостями вилок.

Запобіжники призначені для захисту електропроводки і побутових приладів і машин від перевантажувальних струмів і струмів короткого замикання.

За конструкцією запобіжники бувають однократної дії (із платним вставкою) і багаторазової дії (автоматичні).

Запобіжники з плавкою вставкою підрозділяють за місцем монтажу їм установочні й арматурні.

Запам’ятайте, що електроустановочні вироби повинні бути механічно міцними, термостійкими, надійними і безпечними в роботі. По механічній міцності більшість виробів поділяють на чотири групи: 0, 1, 2, 3. Вироби кожної групи повинні витримувати удари вільно падаючого бойка масою 150 г з висоти 100, 150, 200 і 250 мм.

Показником довговічності електроустановочних виробів є ресурс, виражений у числі спрацьовувань, що повинні витримувати вироби при експлуатації. Ресурс вимикачів і перемикачів до 10 тис. циклів, штепсельних з'єднань - 15 тис. відключень, різьбових патронів - 500-кратне укручування іспитового цоколя.

Якість електроустановочних виробів визначається якістю контактних з'єднань, діелектричних матеріалів, конструкцією запобіжних пристроїв, захисною характеристикою.

Джерела світла

До джерел світла, що застосовуються у побутових світильниках, відносять лампи розжарювання і люмінесцентні лампи.

Електричні джерела світла характеризуються наступними показниками: електричними - потужністю (Вт), напругою (В), силою струму (А); світловими - світловим потоком (потужністю променистої енергії в лм), світловою піддачею (відношенням світлового потоку до потужності лампи в лм/Вт), силою світла (кд), розмірами, середнім терміном служби та ін.

Лампи розжарювання є тепловими джерелами світла. Електричний струм, проходячи через вольфрамову нитку, розжарює її.

Лампи розжарювання складаються з наступних частин: тіла розжарювання, скляного балона, цоколя, скляної ніжки, власників тіла розжарювання й електродів.

Розрізняють лампи розжарювання за наступними ознаками: за формою скляного балона, за кольором скла колби, за умовами роботи тіла розжарювання, за формою тіла розжарювання, за конструкцією цоколя, за потужністю, за напругою, за призначенням.

Люмінесцентні лампи відносять до розрядних джерел світла. Для освітлення найбільш часто застосовують люмінесцентні ртутні лампи низького тиску. Вони являють собою скляні трубки-колби, на кінцях яких кріпляться цоколі з двома парами контактних штифтів. Штифти з'єднані з електродами, розташованими усередині трубки. На електродах кріпляться біспіральні вольфрамові катоди.

Внутрішня поверхня колби покрита люмінофором, до складу якого входять сульфіди цинку, берилію, хлористий і фтористий кальцій та ін., які активовані марганцем і сурмою. Склад люмінофорів обумовлює спектральний склад випромінювання люмінесцентних ламп. Трубка заповнена аргоном і парами ртуті. Світловий потік створюється за рахунок світіння люмінофорів, збуджених ультрафіолетовим випромінюванням, яке виникає внаслідок електричного розряду в аргоні і парах ртуті.

Асортимент люмінесцентних ламп класифікують за наступним ознаками: за формою трубки-колби, за потужністю, за спектральним діапазоном випромінювання світла.

Побутові прилади для збереження і заморожування продуктів змінюють ритм їхньої закупівлі, стимулюють розвиток виробництва нових видів харчових продуктів, забезпечують раціональне харчування незалежно від сезонності продуктів, продовжують терміни їхнього збереження та ін. В побуті широко поширені холодильні прилади.

Холодильні прилади підрозділяють:

за призначенням на: холодильники та морозильники;

за способом одержання холоду;

за способом установки;

за числом камер;

за здатністю працювати при максимальних температурах навколишнього середовища;

за наявністю низькотемпературного відділення;

за температурою в НТВ;

у залежності від виконуваних функцій холодильні прилади підрозділяються на групи складності (0...5). Групи складності визначаються функціями, що виконує холодильний прилад;

за особливостями оснащення елементами комфортності;

за способом відтаювання випарника;

за видом джерела живлення.

Необхідно засвоїти, що у компресійних і абсорбційно-дифузійних холодильниках циркулюють спеціальні речовини (хладони) з низькою температурою кипіння. У компресійних холодильниках застосовують фреон К22 (дифторхлорметан), а в абсорбційних - аміак з температурою кипіння —33 °С. При кипінні хладон сприймає тепло в холодильній камері і передає його в навколишнє середовище при конденсації. Для здійснення теплопередачі температура хладона повинна бути вище температури навколишнього середовища. Для цього хладон піддається стиску компресором, а в абсорбційних холодильниках нагрівається електро- чи газонагрівачем.

У термоелектричних холодильниках охолодження камери досягається за рахунок використання ефекту Пельтьє. Конструктивно холодильники такого типу складаються з двох напівкорпусів, в одному з яких розміщені термоелектричні батареї і вентилятор, а в іншому, нижньому, розмішують продукти. Ці холодильники перспективні, тому що прості за конструкцією, надійні в роботі, довговічні. До недоліків їх можна віднести великі енерговитрати і малу корисну ємність.

До функціональних властивостей побутових холодильників відносять загальну площу полиць у м² і економічність, що характеризується загальною витратою електроенергії в квт- г/доба і питомі витрати, що приходяться на 1 дм обсягу камери.

Ергономічні властивості визначаються зручністю догляду за холодильником, ступенем комфортності (наявністю пристроїв для видачі напоїв, автоматичного відтавання випарника та ін.), відсутністю запаху усередині холодильної камери; легкістю її очищення.

Естетичними властивостями є пропорційність форми холодильної шафи, його розміру, колірне рішення, обробка окремих елементів.

Машини і прилади для обробки білизни

Машинне прання білизни значно полегшує цей процес, скорочує його час, зменшує знос білизни, заощаджує миючі засоби, поліпшує санітарно-гігієнічні умови житла.

У групу машин для обробки білизни входять машини для прання, машини для прання й віджиму, машини для віджиму (центрифуги), а також сушильні і гладильні машини. Найбільш широко поширені машини для прання й віджиму білизни.

У залежності від ступеня механізації та автоматизації процесів обробки білизни пральні машини підрозділяють на наступні типи:

ПМ - пральні машини без віджиму;

ПМР - пральні машини з ручним віджимним пристроєм;

МН - пральні машини напівавтоматичні, у яких керування окремими процесами обробки тканин виконується оператором;

ПМА - пральні машини автоматичні, у яких керування процесами обробки тканини виконується відповідно до заданої програми.

Машини для прибирання приміщень

До машин для прибирання приміщень готелів та ресторанів відносять пилососи і натирачі підлоги.

Асортимент машин для прибирання приміщень прийнято класифікувати за такими ознаками: призначенням, організацією повітряного потоку в корпусі, умовами експлуатації, наявністю елементів комфортності, числом ступенів очищення вихідного повітря від пилу, оформленням корпусу, способом переміщення.

Конструктивними вузлами і пристосуваннями пилососів є корпус, повітровсмоктувальний агрегат, насадки і приставки, гнучкий шланг, фільтри, приналежності для збору пилу, сполучний шнур, елементи комфортності.

Основними споживними властивостями, що характеризують побутові пилососи, є пилоочисна здатність на підлозі і килимі (%), ефективність пиловловлення фільтра пилососа, місткість пилозбірника (г), зручність користування, безпека, а також естетичні показники і надійність.

Машини для натирання підлоги. Їх класифікують за числом і видом виконуваних операцій, продуктивності, числу щіток, наявності елементів комфортності. Машини для натирання підлоги можуть бути призначені тільки для натирання підлоги з відсмоктувачем пилу, нанесення мастики, миючих засобів та ін.

Ступінь комфортності натирачів підлоги визначається числом і наявністю пристроїв, що підвищують зручність експлуатації.

Продуктивність натирачів підлоги визначають по площі підлоги, що він може обробляти за 1 годину.

Порядок виконання контрольної роботи.

Контрольна робота повинна бути виконана у термін, встановлений графіком. Студенти, які не виконали контрольну роботу, не допускається до здачі іспитів з дисципліни.

Кожен студент виконує контрольну роботу, що складається з двох питань.

Контрольна робота, виконана студентом з питань, не передбачених варіантом, не буде зарахована.

Приступити до виконання контрольної роботи слід тільки після повного засвоєння відповідного розділу курсу та самоперевірки з питань які можна одержати на кафедрі.

Контрольна робота повинна показати ступінь освоєння курсу студентами, уміння точно відповідати на поставлені з теми питання, підбирати і використовувати необхідні порівняння й узагальнення.

Відповіді на поставлені питання повинні бути написані на необхідному теоретичному рівні, що відповідає вимогам вузівської програми.

Як матеріал для контрольних робіт, крім підручників і додаткової літератури, варто використовувати свої особисті спостереження, результати консультацій з досвідченими торговими працівниками і виробниками.

Відповідно до запропонованої літератури студент повинен детально вивчити асортимент виробів, їхнє призначення, способи виготовлення, вид, фасони, конструкцію, вид обробки та ін., для розрахунків виписати потрібні формули.

Необхідно мати на увазі, що вирішальне значення для оцінки будуть мати відповіді на питання, зроблені в результаті самостійної роботи студентів.

Відповіді, механічно переписані з підручників, зачитуватися не будуть.

Робота повинна бути написана розбірливим почерком на папері, лінійованої в одну лінійку, або роздрукована на комп'ютері, сторінки пронумеровані.

На початку роботи повинні бути зазначені питання контрольної роботи, наприкінці - список використаної літератури, поставлені підпис і дата.

Обсяг роботи - приблизно 20-30 сторінок формату зошита (15стор. А4).

На обкладинці зошита з контрольною роботою необхідно вказати: курс, факультет, прізвище, ім'я, по батькові студента, що виконав роботу, назву дисципліни, номера питань контрольної роботи.

Кожен студент виконує контрольну роботу, що складається з двох питань. Прицьому номер варіанта визначаеться згідно номеру списка групи.

Варіанти контрольної роботи

№ 1

1. Класифікація швейних товарів, які використовуються в ГРС.

2. Загальні відомості про кераміку. Порівняльна характеристика основних типів і видів кераміки.

№ 2

1. Лакофарбові матеріали: склад, призначення та загальні властивості.

2. Загальна класифікація асортименту електропобутових товарів, які використовуються в ГРС, вимоги до безпеки електропобутових приладів та загальна характеристика складно-технічних товарів.

№ 3

1. Класифікація побутових виробів зі скла. Класифікація скляного столового посуду, який надходить на український ринок.

2. Торгова класифікація шовкових тканин. Порівняльна характеристика шовкових тканин, які використовуються в ГРС, за волокнистим складом, структурою, властивостями. Перспективні напрямки розвитку асортименту і художньо-колористичного оформлення шовкових тканин.

№ 4

1. Класифікація, склад і структура кераміки.

2. Торгова класифікація вовняних тканин. Порівняльна характеристика вовняних тканин за показниками складу, властивостей, призначенням.

№ 5

1. Загальна класифікація керамічних виробів, які використовуються в ГРС, побутового призначення. Класифікація художньо-декоративних виробів. Характеристика асортименту товарів, які надходять на споживчий ринок України.

2. Класифікація текстильних волокон. Групові властивості волокон, фактори, які визначають ці властивості.

№ 6

1. Технологія виробництва керамічних виробів як фактор формування їх асортименту і споживних властивостей.

2. Асортимент швейних виробів. Загальна характеристика асортименту за класифікаційними ознаками. Вимоги до якості.

№ 7

1. Класифікація асортименту майолікових виробів. Особливості сучасного асортименту майолікових виробів, які використовуються в ГРС, на українському ринку.

2. Визначення термінів “товарознавство”, “продукт праці”, “товар”, “споживна цінність” товару. Ціль і задачі товарознавства на сучасному етапі.

№ 8

1. Характеристика номенклатури меблів за функціональними ознаками.

2. Порівняльна характеристика асортименту швейних і трикотажних білизняних виробів, які використовуються в ГРС.

№ 9

1. Класифікація меблів, які використовуються в ГРС.

2. Загальна характеристика асортименту керамічних виробів з фарфору, фаянсу, майоліки.

№ 10

1. Класифікація металевих виробів. Характеристика асортименту металевих товарів провідних вітчизняних і зарубіжних підприємств, який представлений на ринку України.

2. Класифікація швейних виробів, які використовуються в ГРС. Основні напрямки вдосконалення асортименту одягу.

№ 11

1. Класифікація товарів: сутність, види класифікацій, ознаки класифікації непродовольчих товарів. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.

2. Асортимент електроустановочних виробів, які використовуються в ГРС .

№ 12

1. Асортимент та принцип дії холодильників та морозильників.

2. Класифікація асортименту трикотажних товарів.

№ 13

1. Поняття про полімери і пластичні маси. Склад пластмас. Основні види пластмас, які використовуються у виробництві товарів. Переваги і недоліки пластичних мас.

2. Асортимент верхнього трикотажу: класифікація, за призначенням, складом волокна, видами та іншими ознаками.

№ 14

1. Пральні машини. Класифікація та конструкція машин типів ПМН, ПМА. Правила експлуатації при пранні.

2. Класифікація, склад і структура кераміки.

№ 15

1. Класифікація та сучасний асортимент електромеханічних приладів для переробки продуктів і приготування з них їжі.

2. Характеристика номенклатури меблів за функціональними ознаками.

№ 16

1. Будова та принцип дії роботи приладів для створення мікроклімату в приміщеннях. Правила догляду та експлуатації машин.

2. Класифікація товарів із пластичних мас, які використовуються в ГРС. Загальна характеристика асортименту за класифікаційними ознаками.

№ 17

1. Асортимент мийних засобів, класифікація мила і синтетичних мийних засобів. Їх недоліки і переваги.

2. Електронагрівальні прилади, які використовуються в ГРС. Види електричного нагріву. Класифікація асортименту.

№ 18

1. Сировина скляного виробництва як фактор формування асортименту і споживних властивостей виробів.

2. Класифікація, характеристика асортименту швейних виробів, які використовуються в ГРС. Основні напрямки розвитку асортименту.

№ 19

1. Загальні відомості про скло. Склад скла різного призначення і його класифікація.

2. Трикотажні вироби: загальні відомості про трикотаж, особливості виготовлення полотна та виробу, ознаки класифікації асортименту трикотажних виробів.

№ 20

1. Загальна класифікація побутових виробів зі скла, які використовуються в ГРС. Класифікація виробів із кришталю. Характеристика виробів, які надходять на український ринок.

2. Фактори, які формують якість швейних виробів.

№ 21

1. Скляні товари: основні види і властивості скла.

2. Характеристика асортименту текстильних ниток і пряжі за волокнистим складом, засобами вироблення, структурою, призначенням; видами.

№ 22

1. Схема виробництва скляних виробів призначення основних етапів, вплив на споживні властивості виробів. Особливість виробів різних способів формування.

2. Порівняльна характеристика асортименту платтяно-сорочкових бавовняних тканин демісезонного, літнього і зимового призначення в розрізі основних класифікаційних ознак.

№ 23

1. Вимоги до якості меблів, можливі дефекти.

2. Фактори формування споживних властивостей і асортименту скляних виробів (вихідна сировина, способи виробництва, декорування)

№ 24

1. Метали і сплави, що використовуються для виробництва металогосподарських товарів.

2. Побутові світильники і електричні лампи. Класифікація асортименту і загальна характеристика.

№ 25

1. Формування асортименту і споживних властивостей металогосподарських товарів, які використовуються в ГРС у процесі виробництва (способи виробництва, обробки, захисно-декоративні покриття).

2. Класифікація меблів за призначенням та іншими ознаками (матеріалами, способом виробництва, конструкцією, оздобленням).

№ 26

1. Класифікація товарів: сутність, види класифікацій, ознаки класифікації непродовольчих товарів. Ієрархічна та фасетна системи класифікації. Значення класифікації у товарознавстві і торгівлі.

2. Асортимент столових приборів: матеріали, які застосовують для їхнього виробництва і декорування.

№ 27

1. Асортимент меблів із деревинних матеріалів (основи виробництва, конструкція, оздоблення, призначення). Вимоги до якості.

2. Текстильні волокна, як фактор формування асортименту і споживних властивостей текстильних виробів. Основні види натуральних волокон.

№ 28

1. Хімічні волокна, як фактор формування асортименту і споживних властивостей текстильних виробів. Основні види синтетичних та штучних волокон.

2. Класифікація і характеристика асортименту телевізорів. Основні споживні властивості.

№ 29

1. Поняття про полімери і пластичні маси. Склад пластмас. Основні види пластмас, які використовуються у виробництві товарів для ГРС. Переваги і недоліки пластичних мас.

2. Формування асортименту і споживних властивостей тканин у процесі ткацтва. Класифікація і характеристика основних видів ткацьких переплетень.

№ 30

1. Асортимент лляних тканин: класифікація за призначенням, волокнистим складом, видом оздоблення.

2. Меблеві товари, які використовуються в ГРС. Класифікація і характеристика матеріалів, які застосовуються у виробництві меблів.

№ 31

1. Асортимент вовняних тканин: класифікація за призначенням, волокнистим складом, видом пряжи, оздобленням. Особливості камвольних і суконних тканин.

2. Побутові пральні машини, класифікація асортименту. Загальна характеристика окремих типів. Основні експлуатаційні параметри.

Питання до екзамену з дисципліни „Товарознавство”

розділ „Непродовольчі товари”

1. Визначення термінів “товарознавство”, “продукт праці”, “товар”, “споживна цінність” товару. Ціль і задачі товарознавства на сучасному етапі.

2. Поняття про полімери і пластичні маси. Склад пластмас. Основні види пластмас, які використовуються у виробництві товарів. Переваги і недоліки пластичних мас.

3. Класифікація асортименту виробів із пластичних мас. Пластмаси, що використовуються при виробництві галантерейних товарів.

3. Класифікація асортименту господарчих виробів із пластичних мас. Види пластмас, що використовуються при виробництві товарів для контакту з харчовими продуктами.

4. Дефекти виробів із пластичних мас.

5. Методи переробки пластмас у вироби.

6. Загальні відомості про скло та його структуру.

7. Сировина скляного виробництва як фактор формування асортименту і споживних властивостей виробів.

8. Технологія виробництва скляної продукції як фактор формування їх асортименту і споживних властивостей

9. Поняття про силікати, їх класифікація.

10. Класифікація художньо-декоративних виробів зі скла. Характеристика асортименту виробів на українському ринку.

11. Загальна класифікація побутових виробів зі скла. Класифікація виробів із кришталю. Характеристика виробів, які надходять на український ринок.

12. Класифікація побутових виробів зі скла. Класифікація скляного столового посуду, який надходить на український ринок.

13. Загальна класифікація побутових виробів зі скла. Класифікація кухонного посуду. Характеристика асортименту кухонного посуду, який надходить на український ринок.

14. Класифікація, склад і структура кераміки.

15. Загальні відомості про керамічні товари. Класифікація кераміки.

16. Загальна класифікація керамічних виробів. Класифікація художньо-декоративних виробів. Характеристика асортименту товарів, які надходять на споживчий ринок України.

17. Технологія виробництва керамічних виробів як фактор формування їх асортименту і споживних властивостей.

18. Класифікація асортименту майолікових виробів. Особливості сучасного асортименту майолікових виробів на українському ринку.

19. Характеристика номенклатури меблів за функціональними ознаками.

20. Меблеві товари. Класифікація і характеристика матеріалів, які застосовуються у виробництві меблів.

21. Класифікація меблів за призначенням та іншими ознаками (матеріалами, способом виробництва, конструкцією, оздобленням).

22. Асортимент меблів із деревинних матеріалів (основи виробництва, конструкція, оздоблення, призначення). Вимоги до якості.

23. Характеристика асортименту м’яких меблів.

24. Види і різновиди дефектів форми стовбура деревини та їх вплив на якість меблів.

25. Класифікація металевих виробів. Характеристика асортименту металевих товарів провідних вітчизняних і зарубіжних підприємств, який представлений на ринку України.

26. Формування асортименту і споживних властивостей металогосподарських товарів у процесі виробництва (способи виробництва, обробки, захисно-декоративні покриття).

27. Загальна класифікація асортименту електропобутових товарів,які використовуються в ГРС, вимоги до безпеки електропобутових приладів та загальна характеристика складно-технічних товарів.

28. Асортимент та конструктивне виконання електроустановочних виробів.

29. Конструктивні особливості електричних ламп розжарювання та люмінесцентних ламп. Області застосування різноманітних типів електричних ламп.

30. Асортимент та принцип дії побутових холодильників та морозильників.

31. Пральні машини. Класифікація та конструкція машин типів ПМН, ПМА. Правила експлуатації при пранні.

32. Класифікація та сучасний асортимент електромеханічних приладів для переробки продуктів і приготування з них їжі.

33. Будова та принцип дії роботи приладів для створення мікроклімату в приміщеннях. Правила догляду та експлуатації машин.

34. Класифікація текстильних волокон. Групові властивості волокон, фактори, які визначають ці властивості.

35. Характеристика асортименту текстильних ниток і пряжі за волокнистим складом, засобами вироблення, структурою, призначенням; видами.

36. Торгова класифікація шовкових тканин, які використовуються в ГРС. Порівняльна характеристика шовкових тканин за волокнистим складом, структурою, властивостями. Перспективні напрямки розвитку асортименту і художньо-колористичного оформлення шовкових тканин.

37. Торгова класифікація вовняних тканин, які використовуються в ГРС. Порівняльна характеристика вовняних тканин за показниками складу, будови, властивостей, призначенням.

38. Порівняльна характеристика асортименту швейних і трикотажних білизняних виробів.

39. Фактори, які формують якість швейних виробів.

40. Класифікація швейних виробів, які використовуються в ГРС. Основні напрямки вдосконалення асортименту одягу.

41. Класифікація асортименту трикотажних товарів, які використовуються в ГРС.