14. Допит та судові дебати як форма комунікативної взаємодії у судовому процесі

Закцентуємо увагу, що безпосередня взаємодія суб’єктів судового провадження відбувається на стадіях: 1) судового допиту; 2) судових дебатів.

Важливою ланкою судового розгляду справ є судовий допит, котрий має відбуватися в суворо процесуальному режимі. На відміну від допиту під час досудового розслідування, який відбувається в режимі діалогу допитуваного та слідчого, допит у суді носить публічний характер, що надає значного психологічного впливу на допитуваного (обвинуваченого, потерпілого, свідків). Тому проведення допиту потребує від судді високої професійної майстерності та психологічної культури. Треба брати до уваги, що на психіку допитуваного справляє неабиякий вплив сам ритуал судового засідання, визначене просторове розташування учасників судового процесу, поведінка головуючого судді (до речі, який має відхиляти висловлення, що не мають прямого відношення до справи). Ритуальна сторона судового засідання підвищує почуття відповідальності його учасників, які усвідомлюють себе як шукачі істини. Тому важливого значення набувають такі ритуали та атрибути судового засідання, як роз’яснення допитуваному його прав та обов’язків, спеціальне обладнання зали судових засідань, символи держави, дії допоміжного персоналу.

Разом з тим, суд має передбачати та враховувати особливості поведінки, які можуть виявляти допитувані в умовах відкритого колективного розв’язання справи. В суді обвинувачені, потерпілі та свідки зазвичай допитуються повторно, після надання показань на досудовому слідстві. Тому в їх показаннях, що надаються в суді, спостерігаються деякі зміни (наприклад, пропускання окремих фактів унаслідок забування чи зовнішнього гальмування, викликаного обстановкою судового засідання). У такому разі від судді потребується вміння твердо та водночас тактовно керувати процесом допиту, спрямовувати показання в ділове русло, уміння ставити уточнюючі та натякаючі запитання задля розв’язання протиріч між первинними та повторними показаннями. Допитуваний у суді може суттєво змінити свої показання під впливом різних обставин, які мають бути встановленими в судовому засіданні. На нашу думку, слід визнати допустимим змінювання показань за рахунок змінення внутрішнього переконання допитуваного. Однак, підстави зміни внутрішнього переконання обов'язково повинні бути встановленими під час судового розгляду справи.

Зауважимо, що особливість перехресного допиту полягає, на нашу думку, в можливості розгублення чи зміни показань завдяки психологічній напруженості цієї процесуальної дії. У такому разі від судді потребується вміле керування перебігом перехресного допиту, відхилення запитань, які мають характер навіювання чи тиску, не відповідають суті розглядуваної справи, збивають допитуваного з напрямку його показань.

У цілому зміст поставлених запитань має бути зрозумілим обвинуваченому, свідкам, іншим учасникам судового засідання, відповідати їх інтелектуальному рівню, ступеню володіння мовою, якою ведеться судовий процес.

Важливою формою комунікативної взаємодії в судовому засіданні визнаються судові дебати. Ця стадія провадження складається із обміну виступами обвинувачів, захисників, експертів та інших його учасників. Особа, котра бере участь у судових дебатах, представляє обгрунтування своєї позиції щодо обставин справи, надає оцінку доказам, які піддалися перевірці в ході судового засідання, пропонує власну думку щодо можливого покарання, його пом’якшення чи виправдання обвинуваченого. В своїх виступах представники сторін (обвинувачення та захисту) поперед за все розв’язують питання доведеності чи недоведеності (повністю чи частково) обвинувачення підсудного на основі проведеного розгляду всіх встановлених фактів. Підлягають розгляду також питання щодо причин та умов правопорушення, мотивів діяльності та загальної моральної оцінки особи, щодо якої приймається судове рішення. В змагальному судовому процесі дебати здебільшого набувають форми дискусії як продуктивного засобу прийняття судом обґрунтованих рішень. Мета участі сторін у дискусії формулюється наступним чином: 1) обгрунтувати власну позицію та спростувати докази протилежної сторони; 2) справити позитивне враження на суд, інших учасників судового процесу.

На завершальній стадії дебатів їх учасники виступають з узагальненням у формі монологу. Після промови учасники дебатів мають право на репліку. Право на останню репліку належить захиснику та підсудному.