47. Засоби встановлення психологічного контакту у взаємодії суб’єктів

Ефективна взаємодія процесуальних суб’єктів потребує встановлення надійного психологічного контакту. Після того, як такий контакт встановлений, процесуальний суб’єкт може змінити свою поведінку і керувати процесом взаємодії у бажаному напрямку. У НЛП (нейролінгвістичному програмуванні) це називається приєднанням і веденням.

Приєднання - це зміна поведінки суб’єкта-адресанта з метою ведення за собою процесуального партнера-адресата. Тобто, приєднання та ведення складають систему прийомів невербальної взаємодії учасників судового провадження. До системи прийомів приєднання-ведення належать вибір одягу, лінії поведінки, форма висловлень відповідно до умов процесуальної взаємодії. Приєднання-ведення також містить наслідування емоціям партнера. Тобто, ці комунікативні прийоми НЛП означають побудову контакту з партнером на підставі урахування системи його поглядів, знань, переконань, уподобань та інших соціальних характеристик. Тому прийоми приєднання-ведення визнаються ефективним засобом комунікативної взаємодії процесуальних суб’єктів.

Важливою причиною комунікативних невдач називають різність репрезентативних систем партнерів. Учені висновують, що деякі особи мислять за допомогою зорових образів, інші - за допомогою звукових, а інші спирається на відчуття. За поглядами НЛП особи, які сприймають світ переважно зоровими образами, позначаються візуалами; особи, в яких превалює звукове сприйняття – аудіалами, а ті, хто спирається на відчуття - кінестатиками. Рекомендовано у процесі комунікативної взаємодії процесуальних суб’єктів встановлювати, яким чином партнер створює власну картину реальності, тобто, чи належить він до візуалів, аудитів або кінестатнків. Це пропоновано робити на підставі діагностувяния вербальних і невербальних компонентів комунікативного процесу.

Вербальне діагностування полягає у виявленні ключових слів і фраз у перебігу комунікативної взаємодії, які партнер переважно застосовує для позначення своєї позиції. Як приклад прихильники НЛП наводять уявлення осіб, які по-різному сприймають один текст: перший відмічає, як багато він побачив у ньому, другий - його різкий стиль, третій відчуває, що предмет розбирається досить зважене. Тобто, перший мислить картинами, другий - звуками, третій - відчуттями. Підкреслені в наведеному прикладі слова позначаються в літературі з НЛП терміном «предикати».

Отже, задля успішного психологічного контакту рекомендовано використовувати прийоми пристосування до предикатів процесуального партнера взаємодії. Рекомендовано розмовляти з процесуальним партнером на його мові та керувати взаємодією за допомогою саме того способу, якому він надає перевагу. Звичайно, не всі комунікативні процеси проходитимуть в одній репрезентативній системі, однак пристосування до мови партнера є надзвичайно важливим для успішного ведення процесуальної взаємодії.

Невербальне діагностування спирається на спостереження ознак дихання, кольору шкіри і поз партнера для з’ясування його репрезентативної системи. Ці ознаки, таким чином, проявляються у осіб, що за уявленнями НЛП мислять за допомогою зорових образів, чи звукових, чи спирається на відчуття.

Візуали зазвичай говорять швидше і вищим тоном, ніж ті, хто думає по-іншому. Образи виникають у них досить швидко. Дихання у візуалів, як правило, є поверхневим. Часто можна спостерігати напругу м’язів, голова піднята високо, обличчя бліде.

Аудіали, на відміну від візуалів, дихають повними грудьми. Тон голосу в них чіткий, виразний, резонуючий. Голова дуже часжо схилена до одного плеча. Деякі аудіали навіть повторюють губами те, що вони тільки що почули, в такт своєму диханню.

Кінестатиків характеризує глибоке дихання. З низьким положенням голови пов’язаний голос низької тональності. Такі люди, як правило, говорять повільно, з довгими паузами.

До засобів невербального діагностування провідної репрезентативної системи відносять спостереження рухів очей партнера. Наприклад, якщо особа візуалізує ситуацію минулого, то, як правило, його очі рухаються вгору і наліво. Коли особа конструює картини зі слів, очі підіймаються вгору і направо. Рухи очей по горизонталі вліво пов’язують із звичками аудіалів. У НЛП вважається, що для кінестатиків типовими є рухи очей вниз і направо. Коли людина замислилася, розмовляє сама з собою, то її очі найчастіше рухаються вниз і наліво. Розфокусований погляд також свідчить про візуалізацію.

Зрозуміло, що НЛП надає тільки орієнтири у побудові взаємодії між учасниками судового провадження. Можливості вербального та невербального діагностування репрезентативних систем не можна абсолютизувати. Нейролінгвістичне програмування пропонує набір моделей, які не можна вважати стереотипними.