3) Процесуальне оформлення доказу.

Кримінально-процесуальний закон передбачає як форми процесуального закріплення доказів складання протоколу, ухвали суду, безпосереднє залучення доказів до справ, фотографування, складання планів та схем, моделювання та виготовлення копій. Доказами можуть бути тільки ті фактичні дані, що зафіксовані одним із зазначених способів.

4) доказ отриманий належним суб’єктом.

Належним суб'єктом, що має право на проведення процесуальних дій, може бути учасник процесу, який виконує певну процесуальну функцію, має процесуально-правовий статус і є суб'єктом процесуальних відносин у конкретному кримінальному провадженні.

Перелік належних суб'єктів, що мають право на отримання доказів встановлено законодавством. Наприклад, у ч. 1 ст. 84 КПК - це слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд, що здійснюють конкретне кримінальне провадження. За письмовим дорученням слідчого, прокурора здійснювати слідчі (розшукові) дії і негласні слідчі (розшукові) дії можуть також оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України.

28. Метод експертного дослідження як метод оцінки

Експертним називається дослідження, яке проводить експерт у кримінальному, цивільному, господарському або іншому виді процесу за завданням правоохоронних органів. Воно полягає у вивченні експертом за дорученням суду, слідчого та інших правоохоронних органів речових доказів й інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних і обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Воно є основою судової експертизи, яка є засобом отримання доказів.

На підставі дослідження експерт робить висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Експертизи можуть бути призначені постановою слідчого або ухвалою суду першої інстанції, якщо виникає необхідність у залученні спеціальних знань. У деяких випадках, установлених законом, вони призначаються в обов'язковому порядку.

Про результати проведення експертизи складається висновок експертів.

Оцінка висновку експерта полягає в його наукової достовірності. Існує два способи оцінки наукової достовірності висновку:

1. Аналіз умов і методів проведених досліджень. При аналізі умов і методів проведених досліджень суттєве значення мають такі питання:

- чи компетентні експерти;

- чи досліджуються справжні об'єкти;

- чи відповідають зразки, представлені на експертизу, таким загальним вимогам: безсумнівність походження, репрезентативність, порівнянність;

- чи переконливі кінцеві наукові положення, прийняті експертом;

- чи є проведені експертами дослідження повними, а їхні висновки достовірними;

- чи не є висновки експертів суперечливими;

- яка форма висновку.

2. Зіставлення висновків експертів з іншими доказами, що містять відомості про предмет дослідження.

Висновок експерта як один з видів доказів у кримінальному процесі є результатом наукового дослідження, оскільки воно засноване на застосуванні спеціальних знань. Та обставина, що висновок за своєю природою є об'єктивно істинним, зовсім не означає, що його не потрібно піддавати оцінці на слідстві й у суді. Доказ — висновок експерта з'являється в результаті діяльності певної особи або групи осіб і тому може містити в собі деякі суб'єктивні помилки, усунення яких можливо й необхідно в результаті ретельної оцінки висновку слідчим і судом.