Значення.

Сукупність обставин справи, що входять до предмету доказування в судовому провадженні, складають об’єктивну реальність, яка підлягає пізнанню в ході судочинства з метою встановлення істини. Ця реальність є об’єктом знання для суду, слідчого, прокурора, інших суб'єктів судового провадження.

Предмет доказування в процесуальному дослідженні складає ідеальну модель реального об'єкта, його інформаційно-пошукову модель, застосуванням якої відбувається встановлення обставин і прийняття процесуальних рішень у справі.

Значення істини – досягнення мети судочинства, а саме вирішення справи по суті. (с) Анастасія Поліщук

19. Класифікація видів істини у судовому процесі;

На сьогодні в судовій практиці існують два різні погляди на змагальність: 1) змагальність у значенні встановлення об’єктивної істини у справі; 2) змагальність в утилітарному та у прагматичному сенсі, в значенні «виграти справу», тобто встановити «юридичну (вірогідну, формальну) істину».

Змагальність в об’єктивному розумінні означає таке: її істинне значення полягає у дослідницькому процесі як діалектична категорія руху від незнання до знання. Змагальність сприяє дійсно повному та об’єктивному дослідженню обставин справи. І в такому істинному сенсі змагальність притаманна діяльності учасників судового провадження.

В утилітарному (прагматичному) розумінні змагальності суд не вирішує питання, яка із сторін займає об’єктивно істинну позицію, а тільки встановлює, яка із сторін перемагає у двобої. Тобто, відбувається відхід від об’єктивної істини на користь істини формальної, вірогідної, юридичної.

20. Діалектичний та позитивістський підходи до встановлення істини. Значення їх використання

Головне: діалектичний підхід характеризується категоріями "чуттєве" і "раціональне", позитивістський підхід (який відображається через емпіричний метод) належить до сфери лише наукового пізнання. (с) Анастасія Поліщук.

Виокремлюємо діалектичні риси об'єктивної істини в судовій діяльності: відповідність між поняттям та фрагментом реальності, дослідницький характер досягнення істини, системний характер істини, єдність форми та змісту; визнання існування об'єктивного і суб'єктивного елементів у судовому процесі.

Процесуальний суб’єкт, відображаючи шляхом доказів існуючий незалежно від нього об’єкт процесуального дослідження, рухається за діалектичним принципом - від незнання до знання, від явища до сутності, від неповного знання до більш повного і точного.

Таким чином, об'єктивна істина — це адекватне відображення оточуючого світу у свідомості людини. Однак, діалектичній підхід уточнює, що відображення не має бути надто об’єктивним, абсолютно адекватним, а повинно мати частку суб’єктивності, людської фантазії. Цим досягається та забезпечується об’єктивність відображення, пізнання. Навпаки, занадто адекватно точне механічне копіювання перетворюється в неадекватне, істина переходить в оману.

Позитивізм означає превалювання емпіричного методу у процедурі встановлення істини у судовому провадженні. Емпіричне пізнання формується в процесі взаємодії з об'єктом дослідження, коли ми безпосередньо впливаємо на нього, взаємодіємо з ним, обробляємо результати і робимо висновок.

Далі говорить Вікіпедія.

Емпіричні дослідження — спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також узагальнення, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.

Емпіричні дослідження використовуються для відповіді на емпіричні питання, які повинні бути точно визначені згідно з даними. Як правило, дослідник має певні теорії на тему, з якої ведеться дослідження. На основі цієї теорії пропонуються певні припущення або гіпотези. З цих гіпотез робляться прогнозування конкретних подій. Ці прогнозування можуть бути перевірені відповідними експериментами. Залежно від результатів експерименту, теорії, на яких гіпотези та прогнози були засновані, будуть підтверджуватися чи спростовуватися.