Діагностика захворювання

Діагностика електротравми не представляє складнощів - оскільки або пацієнт знаходиться поблизу джерела струму, або є анамнестичні вказівки на контакт із струмом.

А ось для оцінки стану органів і систем після електротравми необхідно провести комплексне обстеження пацієнта.

• Кл. аналіз крові

• Кл. аналіз сечі

• ЕКГ

• Рентгенографію органів грудної клітини

• Електроліти крові

• Біохімічний аналіз крові

• УЗД органів черевної порожнини

• КТ, МРТ головного мозку

 

 

Перша медична допомога

Кінцевий результат електротравми багато в чому залежить від надання швидкої та адекватної першоїй медичної допомоги.

В першу чергу, якщо потерпілий перебуває під дією електричного струму, вказаний вплив необхідно припинити, дотримуючись встановлених правил безпеки. Коли є можливість, необхідно розімкнути електричний ланцюг за допомогою переривника ланцюга або вимикача, або висмикнути вилку з штепсельної розетки. Якщо це з якоїсь причини зробити неможливо, треба віддалити джерело струму від потерпілого, використовуючи ізолюючі предмети, наприклад, суху дерев'яну палицю, одяг, мотузок, шкіряні або гумові рукавички та ін. Для ізоляції самого рятувальника можна також використовувати ізолюючі предмети: сухі дошки, гуму, автомобільну шину і тому подібне. При звільненні потерпілого від джерела вище 1000 вольт слід приймати спеціальні заходи безпеки.

Після звільнення постраждалого від дії струму приступають до надання першої допомоги. Важливо одразу ж правильно оцінити стан серцевої і дихальної діяльності. При необхідності починають реанімаційні заходи згідно з алгоритмом СAB - закритий масаж серця, забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів, штучна вентиляція легень (дихання рот в рот та ін.).

 

Перша лікарська допомога

Бригада швидкої медичної допомоги повинна швидко оцінити ситуацію і визначити черговість реанімаційних заходів. Якщо є ознаки клінічної смерті, необхідно негайно почати (чи продовжити) забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів, штучну вентиляцію легень та непрямий масаж серця, а при неефективності - провести інтубацію трахеї та електричну дефібрилляцію серця. Транспортують до лікувальної установи потерпілих з ознаками шоку тільки в положенні лежачи при постійному контролі серцевої діяльності. Евакуація таких хворих, якщо вона триває більше 20-25 хвилин повинна супроводжуватися проведенням протишокових заходів в дорозі: інгаляцією кисню, в/в введенням колоїдних плазмозамінних і електролітних розчинів (реополіглюкін, гемодез, лактасол та ін.), застосуванням кардіотонічних, антигістамінних спазмолітичних, анальгезирующих засобів і ін.

Таким чином, невідкладна допомога і подальше етапне лікування електротравми з урахуванням її важкості припускають проведення інтенсивних протишокових заходів, а також компенсації дихання і серцевої діяльності при одночасному активному веденні місцевих ушкоджень, включаючи екстрені хірургічні втручання. Лікування електротравми, що характеризується надзвичайною різноманітністю клінічних проявів і структурнофункціональних порушень, безумовно є мультидисциплінарним завданням і вимагає пильної уваги лікарів різних спеціальностей.

НАКАЗ

№ 24 від 17.01.2005 р.